Постанова Харківський апеляційний суд № 953/11330/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №953/11330/24 Головуючий 1 інстанції: Кіндер В.А. Провадження №33/818/936/25 Доповідач: Люшня А.І. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: - головуючого судді Люшні А.І., - за участю секретаря Токар А.В., - захисника Букура М.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові, в режимі відеоконференції, справу за апеляційною скаргою захисника Букура М.Є. на постанову Київського районного суду м.Харкова від 15 квітня 2025 року,- УСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн. Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини Судом встановлено, що 30 листопада 2024 року о 11 годині 50 хвилин ОСОБА_1 в м.Харкові по вул.Академіка Павлова, 323, керував транспортним засобом «Volkswagen Рassat», державний реєстрацій номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager» та в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі захисник Букур М.Є. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу; з другої спроби роз`яснили ОСОБА_1 права та обов`язки; не залучали свідків. Вказав, що ОСОБА_1 не мав ознак алкогольного сп`яніння. Зазначив, що відеозаписи з нагрудних камер поліцейських є недопустимим доказом, оскільки не містять відображення цілісної картини події і обстановки. Вважає, що відеозапис з мобільного телефону інспектора поліції не може бути доказом по справі з урахуванням положень Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України №1026 від 18 грудня 2018 року. Позиції учасників апеляційного провадження В судовому засіданні апеляційного суду захисник Букур М.Є. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності. Мотиви суду апеляційної інстанції Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме: дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №185469 від 30 листопада 2024 року; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапорт інспектора роти №6 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП Є.Рижкова; дані відеозаписів з місця події від 30 листопада 2024 року. Відповідно до п.п.2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. З матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається,що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову. Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння. Отже, доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння носять суб`єктивний характер. Доводи захисника Букура М.Є. про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу «Volkswagen Рassat», державний реєстрацій номер НОМЕР_1 , є необґрунтованими. З рапортуінспектора роти №6 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП Є.Рижкова та наданих відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції через порушення вимог дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» (а.с.6, диск АЛ 12524 ЕПР1 185469, відеозапис export-.lrx3c.mp4 43 хв. 46 с.). Твердження сторони захисту про недопустимість наданих відеозаписів, в якості доказу, через те, що вони не містять цілісної картини події і обстановки, є необґрунтованими. Зазначені відеозаписи надані відповідними посадовими особами та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів, що є обов`язковим відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Посилання захисника Букура М.Є. в апеляційній скарзі на недопустимість відеозапису змобільного телефону інспектора поліції, є безпідставними. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Враховуючи, що відеозаписи з мобільного телефону, які містяться на оптичному диску, повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи, у тому числі з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, такі відеозаписи можуть бути прийняті судом до уваги в якості доказу. Апеляційний суд зазначає, що виходячи з приписів ч.2 ст.266 КУпАП, залучення свідків не є обов`язковим, якщо під час проведення огляду особи поліцейський застосовує технічний засіб відеозапису. З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій працівників поліції при складанні протоколу. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу. За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять. Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Букура М.Є. залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м.Харкова від 15 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду А.І. Люшня