LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС160/10935/24

від 06.08.2025 · Адміністративна

УХВАЛА 06 серпня 2025 року м. Київ справа № 160/10935/24 адміністративне провадження № К/990/27093/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шишова О.О., суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі № 160/10935/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коре Сервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, установив: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі № 160/10935/24. Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2025 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків, а саме - подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших (поважних) причин його пропуску. Відповідно до інформації, наявної в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», ухвалу про залишення касаційної скарги без руху від 08 липня 2025 року в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в підсистемі «Електронний суд» 08 липня 2025 року о 22:19. На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, 16 липня 2025 року від скаржника до Верховного Суду надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник зазначає, що вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак її було повернуто. Зауважує, що повторна касаційна скарга подана також у межах присічного строку, без суттєвих затримок та зайвих зволікань. Покликається на введення в країні воєнного стану та наводить відповідну практику Верховного Суду щодо поновлення процесуальних строків. На думку заявника, вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник уже звертався до суду касаційної інстанції в межах строку, встановленого законом, із касаційними скаргами. Однак ухвалами Верховного Суду від 16 квітня 2025 року та від 26 травня 2025 року зазначені скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об`єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав. Верховний Суд, не заперечуючи проти права особи на повторне подання касаційної скарги після її повернення, водночас зазначає, що таке право не є абсолютним. Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може бути визнано обґрунтованим, оскільки недотримання вимог процесуального закону щодо оформлення касаційної скарги, яке призвело до її повернення, не є обставиною об`єктивного, непереборного характеру та не свідчить про наявність поважних причин для поновлення строку. Посилання скаржника на необхідність аналізу судової практики Верховного Суду саме по собі не є достатньою підставою для поновлення процесуального строку без належного обґрунтування подібності фактичних обставин справи та правовідносин. Також Верховний Суд не приймає до уваги й доводи скаржника щодо подання ним повторної (чергової) касаційної скарги в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, з огляду на те, що частина п`ята статті 333 КАС України не змінює загальні строки реалізації особою права на касаційне оскарження, які встановлені статтею 329 КАС України, а є імперативною нормою процесуального закону, яка встановлює для суб`єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на касаційне оскарження судових рішень. Посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги. Отже, наведені скаржником обставини не свідчать про наявність об`єктивних, непереборних перешкод, які унеможливили б своєчасне звернення з касаційною скаргою, а відтак не є поважними причинами для поновлення строку на касаційне оскарження. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд постановив: У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на касаційне оскарження - відмовити. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі № 160/10935/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коре Сервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. О. Шишов Судді І. В. Дашутін М. М. Яковенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»