LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд755/14257/24

від 06.08.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 755/14257/24 пров. № А/857/4178/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Обрізка І.М., Судової-Хомюк Н.М., секретаря судового засідання Хомин Ю.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на рішення Франківського районного суду міста Львова від 15 січня 2025 року (головуючий суддя Марків Ю.С., м. Львів) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №2659464 від 22.07.2024 року та закриття провадження у справі. Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 15 січня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2659464 від 22.07.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст.122 КУпАП - скасовано. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП - закрито. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції оскаржило його в апеляційному порядку, просить таке скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі зазначає, що згідно Постанови 22.07.2024 року близько 20 год. 16 хв. на автодорозі М-06 Київ-Чоп с. Ков`ярі (558 км) Позивач керував транспортним засобом TOYOTA RАV4 номерний знак НОМЕР_1 рухаючись у населеному пункті зі швидкістю 115 км/год, при дозволеній швидкості 50 км/год. Швидкість руху транспортного засобу вимірювалась лазерним приладом ТruСam LТІ 20/20 ТС008380, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР). Вчинене Позивачем порушення ПДР України стало підставою для зупинки транспортного засобу під його керуванням, що відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», а саме поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив ПДР України. Після зупинки транспортного засобу TOYOTA RAV4 н.з. НОМЕР_1 , інспектор патрульної поліції Дропа Ю.М. дотримуючись положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, представилася, пояснила причину зупинки, роз`яснила Позивачу його права і обов`язки та почала вести діалог для з`ясування всіх обставин справи. Як висновок, на Позивача винесено постанову серії ЕНА №2659464 від 22.07.2024 року та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот ) грн. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Частина 4 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину. Пункт 12.4. ПДР, встановлює дозволену швидкість руху у населених пунктах - не більше 50 км/год. Також, відповідно до п. 12.9. «б» ПДР, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил. Із матеріалів справи, ОСОБА_1 , 22.07.2024 року, керуючи транспортним засобом TOYOTA RАУ4 н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 115 км/год в населеному пункті Ков`ярі (558км), чим перевищив дозволений ліміт швидкості на 65 км/год, тим самим порушив п. 12.4. Правил дорожнього руху. Інспектором Управління, до Позивача застосовано адміністративне стягнення передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП, санкція якого передбачає штраф у розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень). Дане стягнення вважає застосоване в чіткій відповідності до закону та метою якого є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим Позивачем та і іншими особами. Відповідно до пункту 4 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Згідно з пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена частиною 4 статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з її правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Інспектор поліції Дропа Ю.М. маючи законні підстави вважати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, здійснила розгляд справи за порушення п.12.4 Правил дорожнього руху, ознайомила зі статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомила позивачу його права та обов`язки, відповідно до вимог статей 287, 289, 307, 308 КУпАП, роз`яснила строки й порядок виконання постанови про накладення штрафу та оскарження постанови. По завершенню розгляду справи, керуючись вимогами ст.283 КУпАП, винесла оскаржувану Постанову серії ЕНА №2659464 від 22.07.2024 року відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.122 КУпАП. З вищенаведеного слідує, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством Факт вчинення адміністративного правопорушення Позивачем зафіксовано сертифікованим приладом ТruСam LТІ 20/20 № ТС000674. При цьому апелянт зазначає, що лазерний вимірювач швидкості ТruСam LТІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. З відстані у 350-450 м. поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості. При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Відповідно до абзацу 3 п. 3.3 Методичних рекомендацій «При фіксації перевищення встановленої швидкості руху необхідно прицілом супроводжувати цільовий транспортний засіб, не відпускаючи спускового гачка до встановленої відстані (70 м.), на якій прилад здійснить фотографування транспортного засобу порушника. Після цього поліцейський може відпустити спусковий гачок та вживати заходи до зупинки порушника». Зазначає, що коли стає розбірливим номерний знак авто і прилад зафіксував швидкість, прилад автоматично здійснює фото цільового автомобіля (3 кадри в секунду), про що свідчить повторний звук високого тону. Прилад сам визначає оптимальні показники відстані і моменту для заміру, а поліцейський не має можливості втручатись у момент здійснення фотографування. Тобто при роботі з ТruСam LТІ 20/20 поліцейський виконує всього дві активні дії: 1 наводить позначку оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискає спусковий гачок приладу; 2 після повторного звуку високого тону, що свідчить про фіксацію перевищення встановленої швидкості руху та здійснення фотографування транспортного засобу порушника, - відпускає спусковий гачок приладу. Наказом державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №100 від 19.02.2002, зареєстрованим Міністерством юстиції України 04.03.2002 за №222/6510, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі №972 від 14.06.2016, затверджено Порядок оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, згідно з п.п. 2.5 якого, сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва оформлюються на типи засобів вимірювальної техніки, які занесено під одним реєстраційним номером до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. Відповідно до п. 2.6 Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу та свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки, затвердженому типу та свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки чинні до вилучення відповідних типів засобів вимірювальної техніки з Державного реєстру. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 №1362 внесені зміни до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, а саме: згідно з п. 1 виключені з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки певні типи засобів вимірювальної техніки, внесені до нього за відповідними номерами, зокрема У3197-12. Однак, засоби вимірювальної техніки, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Виключення з Державного реєстру на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 №1362 типу засобу вимірювальної техніки вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний ТruСam LТІ 20/20, який зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12 не встановлює неможливість його використовувати. Тому, враховуючи, що прилад ТruСam LТІ 20/20 введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно його подальша експлуатації не обмежена нормами чинного законодавства України. ТruСam LТІ 20/20, які введено в експлуатацію з 2012 по 2015 роки, дозволяється використовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Всі прилади, що використовуються працівниками патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для ТruСam LТІ визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року N 437 і становить 1 рік. Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року №

193. Згідно вказаного свідоцтва, діапазон вимірювання швидкості від 2 км/год до 320 км/ год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах ±2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год, ±1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в судовому процесі. Приймаючи рішення у справі №755/14257/24, Франківський районний суд, звернув увагу на те, що: «у оскаржуваній постанові не вказано, з якою швидкістю рухався автомобіль під керуванням позивача ОСОБА_1 та на скільки він перевищив швидкість, рухаючись у населеному пункті, а тому суд позбавлений можливості встановити вказані у постанові обставини про перевищення позивачем ОСОБА_1 швидкості». З цього приводу апелянт зазначає, що з наданих Відповідачем відеозапису та фотознімку вбачається, що позивач керуючи транспортним засобом TOYOTA RАV4 н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 115 км/год при допустимих 50 км/год в населеному пункті Ков`ярі, тим самим перевищив швидкість руху на 65 км/год, що є порушенням п.12.4 ПДР порушення швидкісного режиму в населених пунктах. Вважає, що не зазначення інспектором в оскаржуваній постанові швидкості руху транспортного засобу, не спростовує факту порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України та є опискою. Аналогічна правова позиція щодо неточностей відомостей в постанові про притягнення особи до адміністративного правопорушення була висловлена Верховним Судом у постановах від 24 грудня 2019 року у справі № №459/1801/17 від 28 листопада 2018рокуу справі № 537/1214/17. Судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не надано належної оцінки наявним у справі доказам в загальній сукупності, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи. З огляду на вищезазначене вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №26594648 від 22.07.2024 року винесена у відповідності до вимог чинного законодавства та за наявності обставин, що підтверджують вину особи, а недоліки не є такими, що свідчать про незаконність прийнятої постанови. Також суд І інстанції при винесені рішення по справі зазначає, «що на долученому Відповідачем до відзиву фотознімку вбачається, що на такому зображено транспортний засіб з неповним відображенням номерного знаку, а саме «АА039». Відтак суд не має змоги дійти переконання, що на вказаному фотознімку дійсно зображено транспортний засіб, яким керував позивач ОСОБА_1 - «TOYOTA RАV4» н.з. НОМЕР_1 ». Однак, факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеною компетентною службовою особою в межах своїх повноважень, відеозаписом та фотознімками з приладу TruCam LT1 20/20 серійний номер ТС0008380 та долученими до відзиву на адміністративний позов. На відео з приладу TruCam LT1 20/20 видно, що на транспортному засобі позивача, який наближається до працівника поліції, номерні знаки чітко ідентифікуються, а вже під час зупинки автомобіля йде фіксування відповідних даних. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 отримав сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки № UA.TR.001 241-18, виданого державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ»), чинного до 26.12.2028 року. Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam LT1 20/20 визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 № 437 і становить 1 рік. Тому вважає, що матеріалами справи доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення на автомобілі ТОYОТА RAV4 днз НОМЕР_1 , а саме перевищення швидкості руху в населеному пункті на 65 км/год., а також згідно технічних характеристик прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості TruCam LT1 20/20 № ТС 008380 спроможний робити фото- та відеозйомку в автоматичному режимі, його покази є доказом у розумінні вимог ст. 72 КАС України та ст. 251 КУпАП. Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що постановою інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП Дропи Ю.М. серії ЕНА №2659464 від 22.07.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 гривень. За змістом даної постанови, « 22.07.2024 о 20:16:59 год. на автодорозі М06 Київ-Чоп 558 км., водій, керуючи транспортним засобом «Toyota Rav4», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю км.год. у населеному пункті, при дозволеній швидкості 50 км./год. Зафіксовано приладом TruCam ТС 008380, чим порушив п.12.4 ПДР, за що передбачена відповідальність, передбачена ч.4 ст.122 КУпАП. Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, шо відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Частиною четвертою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину. Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону. За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів. Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у оскаржуваній постанові не вказано, з якою швидкістю рухався автомобіль під керуванням позивача ОСОБА_1 та на скільки він перевищив швидкість, рухаючись у населеному пункті, а тому суд позбавлений можливості встановити вказані у оскаржуваній постанові обставини про перевищення позивачем ОСОБА_1 швидкості під час керування ним 22.07.2024 року транспортним засобом «Toyota Rav4», д.н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі М06 Київ-Чоп 558 км. Крім того суд зазначив, що до відзиву представником відповідача додано файли фото-фіксації порушення, на яких міститься зафіксоване приладом вимірювання швидкості TruCam фото транспортного засобу з 22.07.2024 о 20:14:21 год. на автодорозі М-06 Київ-Чоп 558 км., вказаний ліміт швидкості 50 км/год, та швидкість автомобіля 115 км/год, що зафіксовано з дистанції 218,0 м, разом з тим, з долученого фотознімку, який долучений представником відповідача до відзиву на позовну заяву (назва файлу «трукам») вбачається, що на такому зображено транспортний засіб з неповним відображенням номерного знаку такого «АА 039». Відтак, суд не має змоги дійти до переконання, що на вказаному фотознімку дійсно зображено транспортний засіб, яким керував позивач ОСОБА_1 - «Toyota Rav4», д.н.з. НОМЕР_1 . Окрім цього, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota Rav4», д.н.з. НОМЕР_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП 22.07.2024 о 20:16:59 год. Разом з тим, з долученого на оптичному диску фотознімка (назва файлу «трукам») вбачається, що швидкість транспортного засобу була зафіксована працівником поліції за допомогою приладу «TruCam» 22.07.2024 о 20:14:21 год., а відтак і в цій частині оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП щодо опису обставин, установлених під час розгляду справи. Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що доводи позивача щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам закону, ненадання представником відповідача в ході розгляду справи доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, свідчать про те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Оскільки в ході розгляду справи встановлено відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, як і не встановлено можливості отримання доказів протилежного, зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача закриттю. Однак суд апеляційної інстанції з такими доводами суду першої інстанції не погоджується з наступних міркувань. Розглядаючи спір суд першої інстанції поза увагою залишив ту обставину, що відповідачем окрім фото до відзиву також було надано DVD-R диск З наданого відеозапису та фотознімку вбачається, що позивач керуючи транспортним засобом TOYOTA RАV4 н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 115 км/год при допустимих 50 км/год, тим самим перевищив швидкість руху на 65 км/год, що є порушенням п.12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах(саме які обмеження швидкості руху 50 км/год та порушення п.12.4 ПДР зазначено в оскаржуваній постанові). При цьому, колегія суддів вважає, що не зазначення інспектором в оскаржуваній постанові швидкості руху транспортного засобу, не спростовує самого факту вчинення порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що вказаними відеозаписом підтверджуються обставини викладені у оскаржуваній постанові та спростовуються доводи позивача щодо недопущення ним порушень Правил дорожнього руху, а окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. Вказані судом першої інстанції недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Аналогічний за своєю суттю і змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 753/4366/17, від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16, від 14.08.2018 у справі №826/15341/15. Щодо покликань суду першої інстанції на те, «що на долученому Відповідачем до відзиву фотознімку вбачається, що на такому зображено транспортний засіб з неповним відображенням номерного знаку, а саме «АА039». Відтак суд не має змоги дійти переконання, що на вказаному фотознімку дійсно зображено транспортний засіб, яким керував позивач ОСОБА_1 - «TOYOTA RАV4» н.з. НОМЕР_1 », то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що факт правопорушення підтверджується згаданим ви ще відеозаписом та фотознімками з приладу TruCam LT1 20/20 серійний номер ТС0008380, де видно, що на транспортному засобі позивача, який наближається до працівника поліції, номерні знаки чітко ідентифікуються, а вже під час зупинки автомобіля йде фіксування відповідних даних. Крім того колегія суддів вважає за необхідне вказати, що Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 отримав сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки № UA.TR.001 241-18, виданого державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ»), чинного до 26.12.2028 року, та відповідно пройшов повірку(а.с.35, 36). З огляду на вказане вище, колегія суддів вважає, що матеріалами справи доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення на автомобілі ТОYОТА RAV4 д.н.з НОМЕР_1 , а саме перевищення швидкості руху на 65 км/год., а також згідно технічних характеристик прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості TruCam LT1 20/20 № ТС 008380 спроможний робити фото- та відеозйомку в автоматичному режимі, його покази є доказом у розумінні вимог ст. 72 КАС України та ст. 251 КУпАП. З урахуванням вказаного, колегія судді вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального прав, тому таке слід скасувати, а у задоволення позовних вимог відмовити. Керуючись ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції - задовольнити, а рішення Франківського районного суду міста Львова від 15 січня 2025 року у справі №755/14257/24 скасувати. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови серії ЕНА №2659464 від 22.07.2024 року про накладення адміністративного стягнення - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя М. А. Пліш судді І. М. Обрізко Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 06.08.05

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»