Постанова 4854 № 947/5551/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 947/5551/25 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 10 квітня 2025 року, прийняту у складі суду судді Куриленко О.М. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И В: У лютому 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 було подано адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №1707 від 14.08.2024 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 10 лютого 2025 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін та призначено судове засідання на 11.03.2025 року о 10.00 год. В судове засідання позивач не з`явився, у зв`язку із чим судове засідання відкладено на 10.04.2025 року о 10.00 год. Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 10 квітня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення залишено без розгляду. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що про призначення справи позивача повідомлено не було, судові повістки не отримував. Апелянт вважає, що матеріали справи не містять доказів належного відсутності позивача за вказаною адресою, при цьому залишення позову без розгляду можливе, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Крім того, на думку апелянта, несвоєчасна доставка повідомлень щодо вручення учасникам провадження поштової кореспонденції або поштових повернень та неправильне фіксування підстав невручення поштової кореспонденції призводить до порушення прав учасників судового провадження. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не прибув у судове засідання, не повідомивши про причини неявки. Вирішуючи спірне питання в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Згідно з частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Частиною другою статті 131 КАС України обумовлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд. Відповідно до частини першої статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно із частиною п`ятою цієї ж статті, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Зазначені положення кореспондуються з пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, де визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності усіх перелічених умов у сукупності: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 10 лютого 2025 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін та призначено судове засідання на 11.03.2025 року о 10.00 год. В судове засідання позивач не з`явився, про причини неявки не повідомив, у зв`язку із чим судове засідання відкладено на 10.04.2025 року о 10.00 год. В судове засідання 10.04.2025 року позивач також не з`явився, про причини неявки не повідомив. Апеляційним судом також встановлено, що відповідні судові повістки направлялись на адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві, та повертались до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно приписів п. 3 ч.1 ст. 127 КАС України, часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. За таких обставин, в розумінні приписів процесуального закону позивач вважався належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судових засідань. Враховуючи те, що позивач в жодне із двох судових засідань, призначених з моменту відкриття провадження у справі, не з`явився при цьому, останнім, порушуючи приписи чинного процесуального законодавства, не було подано доказів поважності неприбуття, завчасного повідомлення про причини неприбуття, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, як передбачено приписами частини п`ятої статті 205 КАС України та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України. Колегія суддів звертає увагу, що правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема суд, не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п`ята статті 205 КАС України побудована таким чином, що дає суду можливість повернути позовну заяву особи без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України "… якщо неявка перешкоджає розгляду справи" означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування. Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18 та від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19, від 04.07.2024 у справі №9901/489/21. Колегія суддів також звертає увагу, що процесуальне законодавство відносить вирішення питання щодо можливості розгляду справи за відсутності позивача до повноважень суду першої інстанції, який вирішує питання на власний розсуд за внутрішнім переконанням, що не вимагає детального відображення у судовому рішенні обставин, які неможливо вирішити чи з`ясувати за відсутності позивача. Апеляційний суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків. Жодних фактичних обставин, які б могли обумовити поважність неприбуття позивача в судове засідання матеріали справи не містять. Отже, оскільки позивач був належним чином повідомлений судом про всі судові засідання, двічі не прибув в судове засідання з причин, які визнані судом неповажними, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування визначеного частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивача у судове засідання - залишення позову без розгляду. Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 10 квітня 2025 року залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 10 квітня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: Ю.В. Осіпов Суддя: В.О. Скрипченко