Ухвала КГС ВС № 924/138/25

УХВАЛА 06 серпня 2025 року м. Київ cправа № 924/138/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.05.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича до Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Седна-Агро», 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Насіннєвий завод «Арата», про стягнення 927 922,87 грн, ВСТАНОВИВ: 05.08.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.05.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 у справі № 924/138/25. 05.08.2025 в електронному суді подано клопотання Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 924//138/25 за поданою касаційною скаргою з огляду на те, що судові рішення у малозначній справі не підлягають касаційному оскарженню. 06.08.2025 в електронному суді подана відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» на клопотання про відмову у відкритті касаційного провадження, в якій заявник посилається на приписи пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та обґрунтовує передбачену цією нормою підставу касаційного оскарження. Крім цього, заперечує проти обґрунтування позивача, що справа відноситься до малозначних справ і має переглядатися в порядку справ, які розглядалися в спрощеному порядку, оскільки на стадії розгляду справи в касаційному порядку вирішення цього питання є недоречним. За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги та враховуючи заперечення сторін, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 924/138/25 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке. За змістом пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а)касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в)справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Частиною п`ятою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 установлено у розмірі 3 028,00 грн. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом поданого у 2025 році позову у цій справі є стягнення 927922,87грн, що менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 500 = 1 514 000,00 грн), а тому у розумінні ГПК України оскаржувані судові рішення у справі № 924/138/25 не підлягають касаційному перегляду. Скаржник в обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень посилається на приписи частини другої статті 287 ГПК України і зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Проте, наводячи такі обґрунтування скаржник не враховує, що у малозначній справі вони можуть бути підставою для відкриття касаційного провадження лише за умови, що наявними будуть і, вже наведені вище, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України умови, які даватимуть суду право вважати судові рішення у малозначній справі такими, що підлягають касаційному оскарженню. Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". Отже, тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Подана касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань оскарження судових рішень у цій справі з посиланням на підпункти а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст оскаржуваного судового рішення, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду попередньої інстанції тільки через те, що таке рішення оскаржено і скаржник вважає його незаконним, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» немає. Щодо тверджень скаржника про те, що суд першої інстанції прийняв позов в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, тому на стадії касаційного розгляду не розглядається питання малозначності справи, Верховний Суд вбачає за необхідне зауважити, що відповідно до частин першої та другої статті 247 ГПК у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. В частині третій статті 247 ГПК України наведено критерії, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження. Водночас в частині четвертій цієї статті міститься перелік справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження. З аналізу змісту норм статті 247 ГПК України вбачається, що справа з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути розглянута як в порядку загального, так і спрощеного, позовного провадження, і її розгляд саме в порядку загального позовного провадження не вказує на те, що вона не малозначна, а тому не свідчить про беззаперечну наявність виняткових випадків для касаційного оскарження судових рішень у цій справі. З урахуванням вказаного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.05.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 у справі № 924/138/25, оскільки цю скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.05.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 у справі № 924/138/25. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Н. О. Волковицька Судді С. К. Могил О. В. Случ