Постанова Кропивницький апеляційний суд № 397/974/24

ПОСТАНОВА Іменем України 23 липня 2025 року м. Кропивницький справа № 397/974/24 провадження № 22-ц/4809/976/25 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Дуковського О. Л., Карпенка О. Л., секретар судового засідання Бойко В. В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2025 року у складі головуючого судді Москалик В. В. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог, відзиву на позов і рішення суду першої інстанції. У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути на його користь з відповідач завдану матеріальну шкоду у зв`язку зі знищенням транспортного засобу в розмірі 126 235,54 грн, 50 000,00 грн втраченого доходу (упущеної вигоди) за договором оренди автомобіля № 8 від 06 травня 2021 року у розмірі 3 000,00 грн за кожен місяць, розрахований за період з 20 червня 2021 року за 18 місяців, 7 000,00 грн витрат на проведення оцінки (автотоварознавчих досліджень), 620,00 грн витрат на евакуацію транспортного засобу, 50 000,00 грн моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог вказано, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24 червня 2022 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, закрито кримінальне провадження, цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду, роз`яснено цивільному позивачу право пред`явити відповідний позов в порядку цивільного судочинства. При цьому судом в межах відповідного кримінального провадження встановлено, що 20 червня 2021 року приблизно о 06:09, відповідач, керуючи технічно справним автомобілем марки «Skoda Roomster», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в крайній лівій смузі проїзної частини проспекту Голосіївський зі сторони вул. Героїв Оборони в напрямку вул. Маршала Конєва через регульоване світлофорним об`єктом перехрестя з вул. Васильківська у м. Києві зі швидкістю 94,61 км/год ± 4,92 км/год, яка значно перевищувала максимально дозволену на даній ділянці дороги 50 км/год, в порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 підпункт «б», 8.7.3 підпункт «е», 8.10 та 12.4 Правил дорожнього руху України, маючи об`єктивну змогу спостерігати за показниками спідометру та обрати безпечну швидкість руху, умисно порушуючи швидкісний режим, нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху, створив своїми односторонніми діями для себе умови, в яких був позбавлений можливості уважно стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни та постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу, проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, при поданні світлофором, який встановлений перед виїздом на перехрестя з вул. Васильківська, червоного сигналу, не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 Правил дорожнього руху України (стоп-лінія), а продовжив рух далі та виїхав на перехрестя з вул. Васильківська у м. Києві, де скоїв зіткнення з автомобілем марки «Citroen C-Elysee», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого вказаний автомобіль в некерованому стані виїхав за межі проїзної частини на тротуар, де скоїв наїзд на нерухому перешкоду у вигляді МАФу. Порушення зазначених вище вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням цієї дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, отже відповідач своїми діями завдав матеріальної та моральної шкоди позивачу. Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, здійсненого ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза-Стандарт", вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу як власнику транспортного засобу «Skoda Roomster» д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП складає 164 235,54 грн, вартість відновленого ремонту зазначеного транспортного засобу - 290 734,68 грн, отже транспортний засіб повністю знищений та не може використовуватися за призначенням, а його відновлювальний ремонт є економічно недоцільним. Згідно до звіту про ринкову вартість колісного транспортного засобу середня ринкова ціна транспортного засобу «Skoda Roomster» д.н.з. НОМЕР_1 у пошкодженому стані внаслідок ДТП на дату оцінки складає 38000,00 грн, тому матеріальний збиток у зв`язку зі знищенням транспортного засобу позивач оцінює у розмірі 126 235,54 грн (164 235,54 грн - 38 000,00 грн). Також до складу збитків, які були завдані ОСОБА_1 , входять доходи, які останній міг отримати за звичайних обставин, якби його транспортний засіб не був знищений. Так, за договором оренди автомобіля № 8 від 06 травня 2021 року ОСОБА_1 передав у строкове платне користування ОСОБА_2 автомобіль «Skoda Roomster» д.н.з. НОМЕР_1 , за умовами якого, за користування зазначеним автомобілем, ОСОБА_2 сплачує ОСОБА_1 орендну плату в розмірі 3 000,00 грн на місяць, строк користування - 18 місяців. За вказаним договором ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 4000,00 грн, станом на дату подання позову втрачений дохід (упущена вигода), який позивач міг отримати від оренди транспортного засобу становить 50 000,00 грн (3000,00 грн х 18 місяців = 54 000,00 грн - 4000,00 грн). Крім того, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду, зазначаючи, що за весь період намагань поновити порушені права, спричинено значної шкоди його моральному здоров`ю. Вказує, що його життя було перенасичене негативними емоціями та психічними переживаннями через знищення транспортного засобу, та необхідність вжиття додаткових зусиль на поновлення, захист своїх прав та інтересів, позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, які б міг реалізувати при отриманні доходу від оренди транспортного засобу. Зазначає, що моральна шкода у сумі 50 000,00 грн є мінімальною компенсацією за понесені ним душевні страждання. У відзиві на позов представник відповідача вказав, що визнає позовні вимоги в частині 500,00 грн упущеної вигоди та 5000,00 грн моральної шкоди, у задоволенні інших позовних вимог просив відмовити. Зазначив, що відповідно до п. 16 договору оренди автомобіля від 06 травня 2021 року, страхування транспортного засобу здійснюється орендодавцем, також ця вимога встановлена в ч. 1 ст. 802 ЦК України. Згідно з п. 28 договору оренди сторони підтвердили, що серед інших положень законодавства їм зрозумілий зміст ст. 802 ЦК України, отже позивач порушив свій обов`язок застрахувати транспортний засіб і намагається перекласти весь тягар відшкодування матеріального збитку на відповідача. Такий підхід не може бути обґрунтованим, оскільки відповідач укладав договір оренди саме на вказаних в ньому умовах, розуміючи, що позивач застрахує транспортний засіб, а тому відповідач не буде нести повну матеріальну відповідальність у разі пошкодження транспортного засобу, зокрема в ДТП. Вказує, що без такої умови ОСОБА_2 не погодився б укласти договір оренди, оскільки розумів, що він самостійно не зможе нести зазначені ризики. Тобто користуючись неодноразовими посиланнями представника позивача на принцип справедливості, у задоволенні вимоги про стягнення матеріального збитку за знищення транспортного засобу слід відмовити, оскільки несправедливо покладати на відповідача ті збитки, які мала би покривати страхова компанія, якщо б позивач виконав умови договору оренди. Позиція позивача про порядок визначення розміру збитку на думку відповідача є помилковою, оскільки у разі виконання позивачем свого обов`язку щодо страхування транспортного засобу, розмір збитку визначався на підставі Закону України "Про страхування" та відповідного договору страхування транспортного засобу. Відповідно до ч. 6 ст. 102 Закону України "Про страхування" порядок визначення розміру страхової виплати та строки її здійснення визначаються договором страхування або законодавством. Отже, немає ніякої потреби застосовувати аналогію закону, якщо вказане питання вже врегульоване чинним законодавством. Щодо витрат на проведення оцінки вказав, що ці вимоги також є необґрунтованими, виходячи з доводів, викладених вище, оскільки у разі дотримання позивачем свого обов`язку щодо страхування транспортного засобу, то порядок визначення розміру страхової виплати був би передбачений договором страхування транспортного засобу. На думку представника, самовільний порядок визначення розміру збитку є необґрунтованим, а тому відповідати за такі витрати відповідач не повинен. Щодо розрахунку втраченого позивачем доходу (упущеної вигоди) вказав, що позивач мав би довести у позовній заяві, що ці доходи не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і лише неправомірні дії відповідача стали причиною, яка позбавила можливості їх отримання, однак не зробив цього. Крім того, згідно ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 24 червня 2022 року установлено, що після ДТП, транспортний засіб був доставлений на штрафний майданчик і певний час там зберігався, а згодом був переданий самому позивачу, тобто транспортний засіб, який згідно з договором оренди мав би знаходитися у відповідача, фактично не перебував в його володінні та користуванні, певний час він стояв на штрафному майданчику, а надалі - у самого позивача, який не повернув авто у володіння та користування відповідача. Отже, відповідач користувався транспортним засобом з 06 травня 2021 року до 20 червня 2021 року, тобто 1 місяць 15 днів, що математично можна виразити як 1,5 місяці, тобто відповідач мав би сплатити позивачу за весь час користування транспортним засобом за договором оренди 4500,00 грн. Оскільки позивач отримав від відповідача 4000,00 грн, що не заперечується сторонами, заборгованість відповідача за користування транспортним засобом складає 500,00 грн. Щодо іншої частини упущеної вигоди, то зазначив, що в її задоволенні слід відмовити, оскільки транспортний засіб тривалий час простоював на штрафному майданчику не з вини відповідача, а, ймовірно, через некомпетентність працівників поліції, які зазвичай тримають подібні авто на штрафному майданчику дуже довго без належної потреби. Крім того, транспортний засіб був повернутий самому позивачу на відповідальне зберігання, знаходився в його володінні та користуванні протягом дії договору оренди, а відповідач не міг ним користуватися та отримати відповідну вигоду, на яку він розраховував при укладенні договору оренди. Щодо вимог про стягнення витрат на евакуацію транспортного засобу зазначив, що вказані витрати взагалі нічим не підтверджені. Щодо вимог про стягнення моральної шкоди вказав, що відповідач визнає їх частково у сумі 5000,00 грн, оскільки позивач не обґрунтував той розмір, який просить, а ще поклав в обґрунтування підстав стягнення моральної шкоди ті обставини, які не залежали від відповідача і не перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з його винуватістю в ДТП, а саме: транспортний засіб не приносив позивачу дохід, однак і не перебував у володінні і користуванні відповідача, втрата часу на проведені позивачем процедури сталися з вини самого позивача (порушення умови про страхування авто), вжиття додаткових зусиль позивачем відбулося також через порушення ним умов договору оренди про страхування, а не з вини відповідача (а.с.134-135 том 1). Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 126 235,54 грн матеріальної шкоди, 32 000,00 грн втраченого доходу (упущеної вигоди) за договором оренди автомобіля № 8 від 06 червня 2021 року, 7000,00 грн витрат на проведення оцінки (автотоварознавчих досліджень), 10 000,00 грн моральної шкоди. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24 червня 2022 року ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, закрито кримінальне провадження, цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду, роз`яснено цивільному позивачу право пред`явити відповідний позов в порядку цивільного судочинства. У вказаній ухвалі зазначено, що підстава, на якій закривається кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 є нереабілітуючою. Відтак, внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України 20 червня 2021 року сталася ДТП, в якій автомобілю позивача ОСОБА_1 завдано шкоду. Враховуючи доведеність усіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача, розміру збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, вини відповідача, виходячи з принципу повного відшкодування шкоди, визначеного ст. 1166 ЦК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сум завданої матеріальної шкоди в розмірі знищеного транспортного засобу у сумі 126 235,54 грн, а також доведених витрат на проведення оцінки (автотоварознавчих досліджень), які позивач мусив зробити для встановлення розміру матеріального збитку у сумі 7 000,00 грн. Визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди, суд врахував, що позивач ОСОБА_1 зазнав моральних страждань у зв`язку із знищенням його транспортного засобу внаслідок ДТП, спричиненого з вини відповідача, а також у зв`язку із необхідністю докладати додаткових зусиль для поновлення та захисту своїх прав та інтересів, тому суд оцінив спричинену ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 10 000 грн, вважаючи таку грошову компенсацію моральної шкоди розумною та достатньою. Щодо заявленої позивачем до стягнення суми втраченого доходу (упущеної вигоди) за договором оренди автомобіля № 8 від 06 травня 2021 року у розмірі 50 000,00 грн суд зазначив, що сторонами був укладений договір оренди автомобіля № 8 від 06 травня 2021 року на строк один рік, і саме неправомірні дії відповідача стали причиною неможливості подальшого використання автомобіля за призначенням, визначеним сторонами договору, виходячи з розміру узгодженої сторонами щомісячної орендної плати в сумі 3000,00 грн, позивач мав реальну можливість отримати дохід в розмірі 36 000,00 грн, і за вирахуванням суми орендної плати, сплаченої відповідачем в розмірі 4000,00 грн (цей факт не заперечується сторонами), суд дійшов висновку, що розмір втраченого доходу (упущеної вигоди) позивача за договором оренди автомобіля № 8 від 06 травня 2021 року складає 32 000,00 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. ОСОБА_2 подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2025 року в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 126 235, 54 грн та стягнення витрат на проведення оцінки в розмірі 7 000 грн, і ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування зазначив, що страхування транспортного засобу відбувається з метою «передачі страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України» (ч. 1 ст. 980 ЦК України). Таким чином, під час страхування передаються ризики (пошкодження та знищення в нашому випадку), які не обмежені причинами їх виникнення. Тобто, ризики пошкодження чи знищення транспортного засобу можуть стосуватися як дій наймача, так і дій третіх осіб. Зазначив, що невиконання позивачем своїх обов`язків за договором оренди прямо впливають на наслідки, які виникли (в частині визначення особи, яка має відшкодувати збитки), і які мали бути враховані в страхових ризиках. Відповідач під час укладення договору оренди добросовісно розраховував на виконання позивачем своїх обов`язків, а саме страхування транспортного засобу. За інших умов, відповідач не уклав би договір оренди і не брав би на себе повну матеріальну відповідальність. Крім того, зазначив, що витрати на проведення автотоварознавчих досліджень прямо пов`язані з питанням страхування транспортного засобу, тому не можна погодитись щодо правомірного стягнення судом цих сум із відповідача. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Представник позивача подав до апеляційного суду пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги. Представник зазначив, що висновки суду першої інстанції відповідають дійсним обставинам справи, а рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, за таких обставин відсутні підстави для скасування рішення суду. Щодо участі відповідача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції. ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просив здійснювати розгляд справи в режимі відеоконференції через Оболонський районний суд м. Києва (а.с.207 том 1). Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09 червня 2025 року задоволено клопотання відповідача про участь в судовому засіданні, призначеному до розгляду на 11 годину 30 хвилин 23 липня 2025 року в режимі відеоконференції. Доручено Оболонському районному суду м. Києва забезпечити проведення судового засідання у даній цивільній справі за участі відповідача у справі ОСОБА_2 в режимі відеоконференції із Кропивницьким апеляційним судом 23 липня 2025 року об 11 годині 30 хвилин. Копію ухвали направлено до Оболонського районного суду міста Києва для виконання та особі, яка братиме участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції до відома (а.с.228-229 том 1). Судова повістка про виклик до Кропивницького апеляційного суду в судове засідання, призначене на 11 годину 30 хвилин 23 липня 2025 року, направлена відповідачеві за адресою, зазначеною ним в апеляційній скарзі. Разом з тим, поштове відправлення про виклик до суду ОСОБА_2 повернулось неврученим з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.231-232 том 1). Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Зазначене узгоджується із правими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23). Отже, довідка поштового відправлення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду справи. За таких обставин, відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, відповідач ОСОБА_2 не з`явився до Оболонського районного суду міста Києва для участі в даному судовому засіданні в режимі відеоконференції, про причини своєї у неявки письмово апеляційний суд не повідомив. У постанові від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 Верховний Суд зауважив, що ініціювавши судовий розгляд справи, учасник справи насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Заслухавши пояснення представника позивача адвоката Брижатого С. В., вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення, в частині, що оскаржується - без змін. Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом. ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль марки «Skoda Roomster», легковий універсал-В, 2008 року випуску, колір синій, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 (копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ) (а.с. 48 том 1). 06 травня 2021 року ОСОБА_1 , як орендодавець, та ОСОБА_2 , як орендар, уклали договір оренди автомобіля № 8, за умовами п. 1 якого, орендодавець передав у строкове платне користування орендарю, а орендар прийняв у строкове платне користування від орендодавця легковий автомобіль марки Skoda Roomster, легковий універсал-В, 2008 року випуску, колір синій, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 70-71 том 1). Згідно з п. 5 договору оренди орендодавець свідчить, що автомобіль перебуває в належному технічному стані, прихованих дефектів, недоліків немає, автомобіль є придатним для використання за призначенням. Автомобіль, що передається в оренду, оглянутий орендарем до підписання цього договору, на момент огляду будь-яких недоліків, які перешкоджали б його використанню за призначенням, не виявлено. Вищевказаний автомобіль буде використовуватися орендарем для здійснення транспортного обслуговування (п. 6 договору оренди). За користування зазначеним автомобілем орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 3000,00 грн на місяць (п. 7 договору оренди). Витрати, пов`язані з використанням орендованого автомобіля, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе орендар (п. 8 договору оренди). Строк оренди складає один рік (п. 9 договору оренди). Передання орендарю автомобіля оформляється актом приймання-передачі, який підписується сторонами цього договору, з моменту підписання зазначеного акта починається обчислення строку цього договору і нарахування орендної плати (п. 11 договору оренди). Страхування транспортного засобу здійснюється орендодавцем (п. 16 договору оренди). Згідно з копією акта приймання-передачі автомобіля № 8 від 06.05.2021 автомобіль марки «Skoda Roomster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий ОСОБА_1 ОСОБА_2 06.05.2021. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24 червня 2022 року у справі № 752/25767/21 (провадження № 1-кп/752/1153/22), яка набрала законної сили 04 липня 2022 року, ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, закрито кримінальне провадження № 12021100000000535 від 20 червня 2021 року, цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду, роз`яснено цивільному позивачу право пред`явити відповідний позов в порядку цивільного судочинства. При цьому суд в межах відповідного кримінального провадження встановив, що відповідно до обвинувального акта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20 червня 2021 року приблизно о 06:09, керуючи технічно справним автомобілем марки «Skoda Roomster», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в крайній лівій смузі проїзної частини проспекту Голосіївський зі сторони вул. Героїв Оборони в напрямку вул. Маршала Конєва через регульоване світлофорним об`єктом перехрестя з вул. Васильківська у м. Києві зі швидкістю 94,61 км/год ± 4,92 км/год, яка значно перевищувала максимально дозволену на даній ділянці дороги 50 км/год, в порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 підпункт «б», 8.7.3 підпункт «е», 8.10 та 12.4 Правил дорожнього руху України, маючи об`єктивну змогу спостерігати за показниками спідометру та обрати безпечну швидкість руху, умисно порушуючи швидкісний режим, нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху, створив своїми односторонніми діями для себе умови, в яких був позбавлений можливості уважно стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни та постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу, проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, при поданні світлофором, який встановлений перед виїздом на перехрестя з вул. Васильківська, червоного сигналу, не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 Правил дорожнього руху України (стоп-лінія), а продовжив рух далі та виїхав на перехрестя з вул. Васильківська у м. Києві, де скоїв зіткнення з автомобілем марки «Citroen C-Elysee», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого вказаний автомобіль в некерованому стані виїхав за межі проїзної частини на тротуар, де скоїв наїзд на нерухому перешкоду у вигляді МАФу. Також в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 24 червня 2022 року у справі № 752/25767/21 (провадження № 1-кп/752/1153/22) зазначено, що підстава, на якій закривається кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 є нереабілітуючою (а.с.74-77 том 1). Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку вих. № С21-68 від 16 липня 2021 року, складеного ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза-Стандарт", вартість відновлювального ремонту, заподіяного власнику КТЗ Skoda Roomster держ. № НОМЕР_1 внаслідок ДТП - 20.06.2021 складає 290 734,68 грн, на підставі виконаних досліджень та рекомендацій зроблений висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ Skoda Roomster держ. № НОМЕР_5 внаслідок ДТП - 20.06.2021 складає 164 235,54 грн (послуги з оцінки оплачено ОСОБА_1 згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера № С21-68 від 16.07.2021 в сумі 3 000,00 грн) (а.с.11-51 том 1). Згідно звіту № С21-68 про ринкову вартість колісного транспортного засобу, складеного ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза-Стандарт" 03 серпня 2021 року, середня ринкова ціна (поняття "ринкова вартість") КТЗ Skoda Roomster держ. № НОМЕР_1 , у пошкодженому стані внаслідок ДТП - 20.06.2021 на дату оцінки складає 38 000,00 грн (послуги з оцінки оплачено ОСОБА_1 згідно з квитанцією № 0.0.2211859753.1 від 27.07.2021 в сумі 4 000,00 грн) (а.с.52-78 том 1). 17 лютого 2025 року в засіданні суду першої інстанції представник відповідача підтвердив, що вина у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки «Skoda Roomster», д.н.з. НОМЕР_1 , не оспорюється. Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Частиною 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Відповідальність настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто, відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє особу від відповідальності. Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24 червня 2022 року у справі № 752/25767/21 (провадження № 1-кп/752/1153/22), яка набрала законної сили 04 липня 2022 року, ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, закрито кримінальне провадження № 12021100000000535 від 20 червня 2021 року, цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду, роз`яснено цивільному позивачу право пред`явити відповідний позов в порядку цивільного судочинства. При цьому суд в межах відповідного кримінального провадження встановив, що відповідно до обвинувального акта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20 червня 2021 року приблизно о 06:09, керуючи технічно справним автомобілем марки «Skoda Roomster», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в крайній лівій смузі проїзної частини проспекту Голосіївський зі сторони вул. Героїв Оборони в напрямку вул. Маршала Конєва через регульоване світлофорним об`єктом перехрестя з вул. Васильківська у м. Києві зі швидкістю 94,61 км/год ± 4,92 км/год, яка значно перевищувала максимально дозволену на даній ділянці дороги 50 км/год, в порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 підпункт «б», 8.7.3 підпункт «е», 8.10 та 12.4 Правил дорожнього руху України, маючи об`єктивну змогу спостерігати за показниками спідометру та обрати безпечну швидкість руху, умисно порушуючи швидкісний режим, нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху, створив своїми односторонніми діями для себе умови, в яких був позбавлений можливості уважно стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни та постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу, проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, при поданні світлофором, який встановлений перед виїздом на перехрестя з вул. Васильківська, червоного сигналу, не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 Правил дорожнього руху України (стоп-лінія), а продовжив рух далі та виїхав на перехрестя з вул. Васильківська у м. Києві, де скоїв зіткнення з автомобілем марки «Citroen C-Elysee», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого вказаний автомобіль в некерованому стані виїхав за межі проїзної частини на тротуар, де скоїв наїзд на нерухому перешкоду у вигляді МАФу. Також в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 24 червня 2022 року у справі № 752/25767/21 (провадження № 1-кп/752/1153/22) зазначено, що підстава, на якій закривається кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 є нереабілітуючою. Крім того, відповідач не оспорює свою вину у вчиненні ним дорожньо-транспортної пригоди. Отже, за наявності доказів, які достеменно підтверджують вину відповідача ОСОБА_2 , у вчиненні ним дорожньо-транспортної пригоди, за наслідками якої було пошкоджено належний позивачеві автомобіль, позивач правомірно звернувся із позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди. Так, відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку вих. № С21-68 від 16 липня 2021 року, складеного ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза-Стандарт", вартість відновлювального ремонту, заподіяного власнику КТЗ Skoda Roomster держ. № НОМЕР_1 внаслідок ДТП - 20.06.2021 складає 290 734,68 грн, на підставі виконаних досліджень та рекомендацій зроблений висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ Skoda Roomster держ. № НОМЕР_5 внаслідок ДТП - 20.06.2021 складає 164 235,54 грн (послуги з оцінки оплачено ОСОБА_1 згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера № С21-68 від 16.07.2021 в сумі 3 000,00 грн) (а.с.11-51 том 1). Визначаючи розмір даного відшкодування, позивач посилався на Звіт про ринкову вартість колісного транспортного засобу, згідно якого середня ринкова ціна транспортного засобу «Skoda Roomster» д.н.з. НОМЕР_1 у пошкодженому стані внаслідок ДТП на дату оцінки складає 38000,00 грн, тому матеріальний збиток у зв`язку зі знищенням транспортного засобу позивач оцінив у розмірі 126 235,54 грн (164 235,54 грн - 38 000,00 грн). Відповідач, заперечуючи щодо стягнення з нього на користь позивача 126 235,54 грн у відшкодування матеріальної шкоди зазначав про те, що за умовами п. 16 договору оренди автомобіля від 06 травня 2021 року № 8, укладеного між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ОСОБА_2 , обов`язок страхування транспортного засобу покладено саме на орендодавця. Разом з тим, як вже зазначалось колегією суддів, у даній справі встановлено безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями відповідача та збитками, завданими позивачу, тому саме на ОСОБА_2 , як винну особу покладено обов`язок відшкодування шкоди. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду щодо наявності підстав для покладення на ОСОБА_2 майнової відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, скоєної за його винних дій, грунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права, безпідставному твердженні про можливість звільнення його як орендаря автомобіля від відповідальності через порушення позивачем умов договору оренди, оскільки спірні правовідносини щодо відшкодування шкоди, завданою неправомірними діями, регулюються нормами глави 82 Цивільного кодексу України. Враховуючи доведеність усіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача, розміру збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, вини відповідача, виходячи з принципу повного відшкодування шкоди, визначеного ст. 1166 ЦК України, місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сум завданої матеріальної шкоди в розмірі знищеного транспортного засобу, а також доведених витрат на проведення оцінки (автотоварознавчих досліджень), які позивач мусив зробити для встановлення розміру матеріального збитку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Виходячи з викладеного, судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, не порушено норми процесуального права. З підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції, в частині, що оскаржується без змін. Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2025 року в частині, що оскаржується, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 04.08.2025. Головуючий С. М. Єгорова Судді О. Л. Дуковський О. Л. Карпенко