Постанова 4857 № 260/1546/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/1546/25 пров. № А/857/14304/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Іщук Л. П., суддів Обрізка І.М., Пліша М.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року (головуючий суддя Дору Ю.Ю., м. Ужгород) у справі №260/1546/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, у якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо обмеження виплати нарахованої пенсії у її максимальному розмірі та застосуванні понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум, що перевищують десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом впровадження до її обрахунку та виплати із 01 січня 2025 року положень ст.46 Закону України Про державний бюджет України на 2025 рік, через застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення понад 10 розмірів прожиткового мінімуму згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 3 січня 2025 року та її виплати із 01 січня 2025 року у зменшеному розмірі; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром та скасувати застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії понад 10 розмірів прожиткового мінімуму із 01 січня 2025 року визначених Постановою Кабінету Міністрів України №1 від 3 січня 2025 року Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану здійснивши обрахування та виплату пенсії, яка призначена відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб у повному об`ємі із урахуванням різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії із 01.01.2025 року по день проведення перерахунку. Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 провадження в даній адміністративній справі зупинене до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/2229/25. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що наявність іншої адміністративної справи у іншому адміністративному окружному суді, яка стосується правомірності окремих положень постанови Кабінету Міністрів України, не є підставою для зупинення провадження у даній справі, де наявний незаконний факт зняття або урізання частини пенсійної виплати позивача. Вважає, що вказана справа не перешкоджає з`ясуванню обставин цієї справи та дослідженню відповідних доказів. Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч.2 ст.312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, свої висновки суд першої інстанції обґрунтовував тим, що Постанова № 1 слугувала підставою для перерахунку пенсії позивача. Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25 дійшов висновку про неможливість розгляду цієї справи без встановлення правомірності постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1. Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Перелік підстав для зупинення провадження у справі передбачений статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України є вичерпним. Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв`язку з обставинами, що перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи. При цьому, об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі. Також необхідно зазначити, що зупинення провадження у справі з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.236 КАС України, допускається лише тоді, коли рішення у іншій справі не набрало законної сили і продовжувати розгляд справи надалі не є можливим, оскільки в такій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору. Як встановлено, у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №320/2229/25. Предметом позову у справі №320/2229/25 є визнання протиправним та скасування абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" позивачу з 01.01.2025 пенсію було обмежено максимальним розміром - 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тобто, вказана постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 слугувала підставою для спірного обмеження пенсії позивача у цій справі. Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно із ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Оскільки, як на момент виникнення спірних відносин, так і на даний час норми законодавства, якими врегульовано такі відносини, є чинними, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у межах даної справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19; постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/19). З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції має об`єктивну можливість розглянути дану справу без зупинення провадження у справі, оскільки у випадку встановлення того, що положення Постанови № 1 від 03.01.2025 не відповідають нормам Конституції та законів України, суд вправі не застосовувати вказану Постанову навіть з урахуванням того, що станом на даний час вона є чинною. Також судом першої інстанції не наведено підстав та обґрунтування на підтвердження висновку про неможливість розгляду позовних вимог у цій справі до вирішення справи № 320/2229/25. Таким чином, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/2229/25. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, порушив норми процесуального права, що призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, у зв`язку з чим ухвала про зупинення провадження у справі підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно ч.3 ст.312 КАС України у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про зупинення провадження у справі, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. З огляду на викладене, слід передати позовну заяву на розгляд суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі №260/1546/25 скасувати та передати справу (заяву) на розгляд суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко М. А. Пліш