Постанова 4857 № 140/2967/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/2967/25 пров. № А/857/13708/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Кухтея Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року (судді Денисюка Р.С., ухвалену у письмовому провадженні в м. Луцьк) у справі №140/2967/25 за позовом Фермерського господарства Агротрейд-ПСС до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: 21.03.2025 Фермерське господарство Агротрейд-ПСС звернулося з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЗХ/ВЛ/03/31695/09-02/36709587-ФС від 23.01.2025. Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЗХ/ВЛ/03/31695/09-02/36709587-ФС від 23.01.2025 до набрання рішенням законної сили. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року задоволено заяву. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подало апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. Відзиву на апеляційну скаргу відповідач не подав. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 23.01.2025 Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЗХ/ВЛ/03/31695/09-02/36709587-ФС, якою постановлено накласти на ФГ Агротрейд-ПСС штраф в розмірі 80000,00 грн. Також зазначено, що постанова набирає законної сили з 23.01.2025. Строк пред`явлення до виконання до 23.04.2025. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Згідно з частиною 2 цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Частиною 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Частиною 2 цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Частиною 3 статті 151 КАС України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5). При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Судом встановлено, що 23.01.2025 Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЗХ/ВЛ/03/31695/09-02/36709587-ФС, якою постановлено накласти на ФГ Агротрейд-ПСС штраф в розмірі 80000,00 грн. Також зазначено, що постанова набирає законної сили з 23.01.2025. Строк пред`явлення до виконання до 23.04.2025. Згідно з пунктом 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509), штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу. Відповідно до пункту 11 Порядку №509, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються - органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України). Аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що постанова про накладення штрафу у розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження (рішення інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами) є виконавчим документом та за умови відсутності факту добровільного виконання такого рішення органу державного контролю, вона підлягає примусовому виконанню на підставі Закону України Про виконавче провадження. Судом встановлено, що постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ЗХ/ВЛ/03/31695/09-02/36709587-ФС, правомірність якої є предметом спору у цій справі, передано для примусового виконання до Іваничівського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління юстиції та постановою старшого державного виконавця цього відділу від 18.03.2025 відкрито виконавче провадження № 77555027 про стягнення з ФГ Агротрейцд-ПСС штрафу в сумі 80000,00 грн, виконавче провадження триває. Отже, державний виконавець вчиняє дії щодо примусового виконання постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ЗХ/ВЛ/03/31695/09-02/36709587-ФС від 23.01.2025. Відтак, з огляду на вищевказані обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що до моменту встановлення судом факту законності чи незаконності винесення Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці оскаржуваної постанови, доцільним та обґрунтованим є зупинення дії виконання постанови № ЗХ/ВЛ/03/31695/09-02/36709587-ФС від 23.01.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, оскільки її виконання накладає надмірний фінансовий тягар на позивача. Суд також наголошує, що наведені фактичні обставини та аналіз вищезазначених норм законодавства, дають суду підстави для висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача до ухвалення рішення в цій справі та для відновлення порушених прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль, часу та витрат. Тому, суд вважає за необхідне вжити заходів забезпечення позову ФГ Агротрейд-ПСС шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. Разом з цим, згадана вище постанова є самостійним виконавчим документом, примусове виконання якого здійснюється у порядку встановленому Законом України Про виконавче провадження і за цією постановою відкрито виконавче провадження. Приписами частини щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Приписами частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Частиною першою статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті. Тобто, у Законі України «Про виконавче провадження» відсутній механізм зупинення виконання оскаржуваної позивачем постанови до ухвалення судового рішення по суті. Зважаючи на те, що постанова відповідача, законність та обґрунтованість якої є предметом спору у цій справі є виконавчим документом та за цим виконавчим документом відкрито виконавче провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі, у разі задоволення такого позову призведе до не ефективного захисту порушеного права позивача, оскільки позивачу доведеться докласти значних зусиль для відновлення того становища, яке він мав до виконання в порядку виконавчого провадження постанови. Оскільки у Законі України «Про виконавче провадження» відсутній механізм зупинення виконання постанови про накладення штрафу до ухвалення судового рішення по суті на переконання колегії суддів, обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 16.07.2024 у справі №240/40188/21 та ухвалі від 25.06.2025 у справі №380/2920/25. Таким чином, колегія суддів суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) та Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення. Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі №140/2967/25 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді В.В. Гуляк Р.В. Кухтей Повний текст постанови складено 31.07.2025