Ухвала КЦС ВС № 760/5746/24

УХВАЛА 01 серпня 2025 року м. Київ справа № 760/5746/24 провадження № 61-9631ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності, ВСТАНОВИВ: 25 липня 2025 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року у вищевказаній справі. На підтвердження повноважень підписанта касаційної скарги Верховному Суду надано довіреність від 25 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси в усіх судах з усіма правами, які надаються законом. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки всупереч положень частини третьої статті 392 ЦПК України вона підписана Тарковською М. В., повноваження якої на представництво інтересів ОСОБА_1 у Верховному Суді не підтверджені належним чином. Частина перша статті 58 ЦПК України передбачає, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до частин першої, другої статті 60 ЦПК України представником в суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових правовідносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. Документами, які підтверджують повноваження представників у цивільному процесі, є довіреність юридичної особи; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частини перша, третя, четверта статті 62 ЦПК України). У пункті 18 розділу XІІІ «Перехідних положень» ЦПК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України. 02 червня 2016 року Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України (Закон України №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»), відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 16-1, підпункт 11 якого передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Вказані зміни набули чинності 30 вересня 2016 року. Відповідно до частини четвертої статті 131-2 Конституції України, законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Вищевказана справа за позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та повернення земельних ділянок не є спором, що виник з трудових правовідносин, не є спором щодо захисту соціальних прав і не є малозначною справою (не визнавалась судами попередніх інстанцій малозначною справою). Отже, представництво заявника в суді касаційної інстанції має здійснюватися виключно адвокатом. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана до Верховного Суду касаційна скарга від імені ОСОБА_1 підписана ОСОБА_2 на підставі довіреності від 25 квітня 2025 року. Однак, до касаційної скарги не додано жодного документа, який би посвідчував, що представник має статус адвоката. Таким чином, до касаційної скарги не надано доказів наявності повноважень Тарковської М. В. на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені заявника у розумінні статті 62 ЦПК України. Пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо: касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Враховуючи те, що належних документів, які б засвідчували право ОСОБА_2 на здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 у Верховному Суді, не надано, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику. За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтею 260, пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, які подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць