Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/5147/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/5147/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Ю.М. Суддя-доповідач - Драчук Т. О. 30 липня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Драчук Т. О. суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі №120/5147/25, В С Т А Н О В И В : в квітні 2025 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення його позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 до пред`явлення позову. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.04.2025 заяву про забезпечення позову у справі № 120/5147/25 - задоволено. Заборонено ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №120/5147/25. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.05.2025 скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.04.2025 року у справі № 120/5147/25. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Відповідно до ч.1 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно з п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. У даній справі характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а тому з урахуванням вимог ст.ст. 12, 312 КАС України справу належить розглядати у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою від 17.04.2025 судом вжито заходи забезпечення позову то на виконання вимог ч. 2 ст. 153 КАС України позивач зобов`язаний подати позовну заяву до 27.04.2025 включно. Як вбачається з даних КП ДСС "Діловодство спеціалізованого суду", позовну заяву завантажено до підсистеми "Електронний суд" лише 30.04.2025, а зареєстровано у суді - 01.05.2025. Таким чином, встановлено факт подання позову з порушенням строку, визначеного частиною 2 статті 153 КАС України. Вказані обставини свідчать про недотримання процесуального порядку подання позову в скорочені строки, що, відповідно, тягне за собою правові наслідки, передбачені законодавством. Відповідно до ч. 1 ст. 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи. Розглядаючи з власної ініціативи питання про скасування заходів забезпечення позову суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 не дотримано вимог ч. 2 ст. 153 КАС України, а тому дійшов висновку про наявність підстав для скасування вжитих ухвалою суду від 17.04.2025 заходів забезпечення позову. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Тобто, колегія суддів зауважує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень. В свою чергу, згідно з п.1 ч.1 та ч.2 ст.153 КАС України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Відповідно до ч.1 та п.1 ч.8 ст.157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу. Досліджуючи надані докази та враховуючи доводи апелянта в цій частині, колегія суддів зазначає наступне. Щодо доводів в частині аварійної ситуації (перебоїв у сервісі Електронний суд) та технічних збоїв, колегія суддів зазначає, що перебої у сервісі Електронний суд мали місце 23.04.2025 та були усунуті саме 23.04.2025 і ніяким чином не впливали на своєчасне подання адміністративного позову в межах десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову по справі №120/5147/25. В частині технічних збоїв та наданих відповідей від ДП "ІСС", колегія суддів зауважує, що користувач ОСОБА_2 (як вбачається з відповідей та доказів наданих апелянтом) двічі 28.04.2025 та 30.04.2025 намагався подати "зустрічну позовну заяву". Проте, в межах ч.2 ст.153 КАС України вимагається подання позовної заяви протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Тобто, матеріали справи та надані докази від апелянта не містять жодних доказів щодо подання саме позовної заяви (адміністративного позову) в межах встановленого строку. Щодо посилання апелянта на ч.6 ст.120 КАС України, колегія суддів зазначає, що дійсно згідно з вказаною нормою якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. З урахуванням вказаного, останнім днем подання адміністративного позову в межах вимог встановлених ч.2 ст.153 КАС України є 28.04.2025. Проте, як вбачається з матеріалів справи навіть станом на 28.04.2025 позивачем не було подано до суду відповідний адміністративний позов. Також, колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч.8 ст.18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Тобто, у разі неможливості подання документа в електронній формі, позивач (представник позивача) не були позбавленні можливості подати до суду відповідну позовну заяву в паперовій формі (нарочно або поштовим відправленням) та вказати доводи про неможливість подання через систему Електронний суд. Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Однак, такі заходи, у разі забезпечення позову до подання відповідного адміністративного позову, чітко обмежені строком в десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, і для продовження забезпечення позову від особи вимагається саме подання в межах цих десяти днів позовної заяви (адміністративного позову). Проте, як встановлено судом, позивач не виконав дану вимогу. Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо скасування заходів забезпечення позову. У відповідності з статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. А тому, оскільки доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.