Постанова Закарпатський апеляційний суд № 301/1653/23

Справа № 301/1653/23 П О С Т А Н О В А Іменем України 10 липня 2025 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого судді: Джуги С.Д. суддів: Собослоя Г.Г., Мацунича М.В. з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Орбан Наталія Леонідівна, на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 10 листопада 2023 року у складі судді Даруди І.А. у справі за позовом ОСОБА_2 до Білківської сільської ради Хустського району та ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, визнання недійсним і скасування державного акту на право приватної власності на землю, - встановив: У травні 2023 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Білківської сільської ради Хустського району, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою та визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю. Позов мотивовано тим, що земельна ділянка за кадастровим номером 2121986000:02:001:0173 належала батькові позивача ОСОБА_3 на підставі Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії ЗК №040487, виданого Іршавською РДА 07.07.2004. Згідно договору купівлі продажу земельної ділянки №727 від 02.04.2021 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником земельної ділянки площею 0,404 га кадастровий номер 2121986000:02:001:0173, розташована у межах населеного пункту Малораковецької сільської ради являється позивач ОСОБА_2 . У Іршавському районному суді Закарпатської області на розгляді перебуває цивільна справа №301/1050/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи Хустська РДА, відділ № 2 у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Білківська сільська рада, Хустського району про захист права власності на земельну ділянку. Із даної цивільної справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 намагається створити перешкоди у користуванні та розпорядженні позивачем ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 2121986000:02:001:0173 шляхом визнання недійсним та скасування Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0404 га, розташованої на території Малораковецької сільської ради урочище «Пітомник», серії ЗК №040487 виданого на ім`я ОСОБА_3 , скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,404 га, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну серії ЗК №040487 виданого 07.07.2004 Іршавською РДА, з кадастровим номером 2121986000:02:001:0173, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0404 га розташованої на території Малораковецької сільської ради урочище «Пітомник» із кадастровим номером 2121986000:02:001:0173 від 02.04.2021 №727 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 57444162 від 02.04.2021 що реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2121986000:02:001:0173 на ОСОБА_2 . Зокрема, відповідач ОСОБА_1 вважає, що він являється власником земельної ділянки кадастровий номер 2121986000:02:001:0173, яка є власністю позивача ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК №001474, виданого Малораковецькою сільською радою Іршавського району від 10 жовтня 2002 року на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Малораковецької сільської ради Іршавського району від 18 травня 2000 року, сертифікат ЗК №0084803. Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 вважаючи, що вказана вище земельна ділянка на праві власності належить йому, самовільно зайняв частину земельної ділянки, яка належить на праві власності позивачу ОСОБА_2 та здійснює на ній сільськогосподарську діяльність. Вважає, що державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК №001474, виданого Малораковецькою сільською радою Іршавського району від 10 жовтня 2002 року на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Малораковецької сільської ради Іршавського району від 18 травня 2000 року відповідно до якого ОСОБА_1 отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0.85 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована у межах населеного пункту на території Малораковецької сільської ради Іршавського району виданий з порушенням законодавства та підлягає визнання недійсним та скасуванню з наступних підстав. Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК №001474, виданого Малораковецькою сільською радою Іршавського району від 10 жовтня 2002 року на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Малораковецької сільської ради Іршавського району від 18 травня 2000 року, сертифікат ЗК №0084803 ОСОБА_1 отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0.85 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована у межах населеного пункту на території Малораковецької сільської ради Іршавського району. Відповідно до вищевказаного державного акту на право приватної власності на землю, відповідачу ОСОБА_1 передано у власність 4 земельні ділянки на території села Малий Раковець, одна з яких площею 0,25 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У зв`язку з відсутністю кадастрового номера зазначеної земельної ділянки та реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав, відповідач ОСОБА_1 звернувся до фізичної-особи підприємця із заявою на розроблення Технічної документації із землеустрою щодо встановлення, (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При проведенні геодезичної зйомки зазначеної земельної ділянки виявлено накладення (перетин) із земельною ділянкою з кадастровим номером 2121986000:02:001:0173, яка належить на праві власності позивачу ОСОБА_2 , що у свою чергу унеможливлює розробку технічної документації на земельну ділянку відповідача ОСОБА_1 та в подальшому її реєстрацію у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка з кадастровим номером 2121986000:02:001:0173 належала батькові позивача ОСОБА_3 на підставі Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії ЗК №040487 виданого Іршавською РДА 07.07.2004. Згідно договору купівлі продажу земельної ділянки №727 від 02.04.2021 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником земельної ділянки площею 0,404 га кадастровий номер 2121986000:02:001:0173, розташована у межах населеного пункту Малораковецької сільської ради являється позивач ОСОБА_2 . Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК №001474, виданого Малораковецькою сільською радою Іршавського району від 10 жовтня 2002 року на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Малораковецької сільської ради Іршавського району від 18 травня 2000 року, земельна ділянка площею 0,25 га, яка надана відповідачу ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, накладається на земельну ділянку площею 0,404 га за кадастровим номером 2121986000:02:001:0173. Згідно відповіді відділу №2 Управління у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області цільове призначення земельної ділянки площею 0,404 з кадастровим номером 2121986000:02:001:0173 для ведення особистого селянського господарства, вказана земельна ділянка не відноситься до земель бувшого КСП «Виноградар» та не включена в схему розпаювання вказаного КСП. Разом з тим, згідно схеми поділу земель колективної власності земель КСП «Виноградар», вбачається, що земельна ділянка, кадастровий номер - 2121986000:02:001:0173 та інші суміжні земельні ділянки, розташовані в контурі Малораковецької сільської ради не відносяться до земель колективної власності земель КСП «Виноградар», не призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та не підлягають розпаюванню. Згідно додатку до рішення 9 сесії 23 скликання Малораковецької сільської ради Іршавського району від 18 травня 2000 року встановлено список громадян села Малий Раковець, які мають право на виділення в натурі земельних паїв. Відповідно до вказаного списку встановлено, що ОСОБА_1 згідно схеми розпаювання земельних ділянок, виділенню підлягає земельна ділянка, яка знаходиться в урочищі «Когутово». Однак, не зважаючи на вказане, Малораковецька сільська рада в порушення ст.ст.12, 22, 23 Земельного кодексу України, (в редакції 01.01.2020, яка діяла на момент видачі державного акта) видала державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК №001474 від 10.10.2002 згідно якого відповідачу ОСОБА_1 надано у власність земельні ділянки, які розташовані не в урочищі «Когутово», як це зазначено у списку, а в урочищах «Чорногора», «Антоликів пав», «Ямки», які не підлягали розпаюванню та не відносились до земель товарного сільськогосподарського виробництва. Разом з тим, Малораковецька сільська рада в порушення норм земельного законодавства, прийняла рішення про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки цільове призначення якої землі сільського призначення для ведення особистого селянського господарства без зміни цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення із виду для ведення особистого селянського господарства у вид для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Передача у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,85 га та видачі державного акту серії ІV-ЗК №001474 від 10.10.2002 суперечить вимогам ст. ст. 17, 23 ЗК України та Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та «Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», затвердженими наказом №11 Державного комітету України по земельних ресурсах від 20.02.1996. Зокрема, факт неправомірного надання органом місцевого самоврядування земельної ділянки, у власність ОСОБА_1 підтверджується листом відділу №2 Управління у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з якого вбачається, що земельна ділянка, з кадастровим номером 2121986000:02:001:0173, яка перетинається із земельною ділянкою відповідача ОСОБА_1 площею, 0,25 га не відноситься до земель пайового фонду. Сільська рада приймаючи рішення та видаючи державний акт, не з`ясовувала питання про те чи КСП «Виноградар», відповідно до проектів внутрігосподарського землеустрою закріпив 0,85 га землі за працівником відповідачем по справі, чи був проект внутрішньогосподарського землеустрою з визначенням місця знаходження цієї земельної ділянки та чи підлягає дана земельна ділянка розпаюванню, чи відноситься дана земельна ділянка до земель товарного сільськогосподарського виробництва, в зв`язку з чим просив: визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК №001474, виданого Малораковецькою сільською радою Іршавського району від 10 жовтня 2002 року на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Малораковецької сільської ради Іршавського району від 18 травня 2000 року виданого на ім`я ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_2 звільнити частину самовільно зайнятої земельної ділянки кадастровий номер 2121986000:02:001:0173, розташована у межах населеного пункту Малораковецької сільської ради, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , мешканцю АДРЕСА_2 . Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 10 листопада 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним та скасовано державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК №001474, виданого Малораковецькою сільською радою Іршавського району від 10 жовтня 2002 року на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Малораковецької сільської ради Іршавського району від 18 травня 2000 року виданого на ім`я ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити частину самовільно зайнятої земельної ділянки кадастровий номер 2121986000:02:001:0173, розташована у межах населеного пункту Малораковецької сільської ради, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , мешканцю АДРЕСА_2 . Вирішено питання по судовим витратам. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Орбан Н.Л., просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити у справі нове рішення про відмову у позові. Зазначає, що суд безпідставно відмовив у клопотанні про зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили рішення у кримінальній справі №301/1402/22, яка перебувала у провадженні Хустського районного суду, у якій ОСОБА_1 визнаний потерпілим і предметом розгляду у ній є підроблення правовстановлюючих документів, які стосуються передачі у власність земельної ділянки за кадастровим номером 2121986000:02:001:0173, право власності на яку набув ОСОБА_2 . Також суд безпідставно відмовив у клопотанні про зупинення провадження у даній справі до розгляду цивільної справи № 301/10150/21, що перебуває у провадженні суду, в якій оспорено правомірність набуття ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 2121986000:02:001:0173. Судом не враховано, що земельна ділянка за кадастровим номером 2121986000:02:001:0173 до укладення договору купівлі продажу від 02.04.2021 набута ОСОБА_3 на підставі підробленого державного акту на право приватної власності на землю. Суд першої інстанції грубо порушив норми процесуального права, проявив упереджене ставлення до відповідача ОСОБА_1 , не сприяв повному та всебічному дослідженні матеріалів справи. В судовому засіданні представник апелянта адвокат Орбан Н.Л. підтримала подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час місце розгляду справи належним чином повідомлені. Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Данканич В.В. надіслав суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю. З приводу неявки в судове засідання адвоката Данканич В.В. та інших учасників процесу необхідно зауважити наступне. З матеріалів справи вбачається, що апеляційне провадження у даній справі за поданою апеляційною скаргою відкрито ухвалою від 24.01.2024 року. Адвокат Данканич В.В. приймав участь у розгляді справи, у судовому засіданні надавав суду пояснення у справі. Після оголошеної перерви у судовому засіданні, у подальшому, адвокат Данканич В.В. 24.04.2025року подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю у розгляді іншої справи, дане клопотання судом було задоволено. У судове засідання, яке призначене на 10.07.2025 року о 10.30год. адвокат Данканич В.В. надіслав чергове клопотання про відкладення розгляду справи. Інші учасники справи, окрім представника апелянта, жодного заразу в судове засідання не з`явилися. Згідно з ч.3 п.п.10,11 ст.ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: розумність строків розгляду справи; неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ч.1, ч.2 п.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. Виходячи з наведеного, враховуючи, що апеляційне провадження у даній справі відкрито у січні 2024 року, позивач у судове засідання жодного разу не з`явився, представник позивача надав суду пояснення по справі, за його клопотанням суд раніше відкладав розгляд справи, інші учасники справи в жодне судове засідання не з`явилися, колегія суддів дійшла висновку, що процесуальна поведінка даних учасників справи спрямована на затягування і перешкоджання розгляду справи, суперечить завданню цивільного судочинства і фактично є зловживанням процесуальними правами, а тому відхиляє клопотання представника Данканич В.В. про відкладення розгляду справи, та вважає за можливий розгляд даної справи у його відсутності та відсутності інших учасників справи, які не з`явилися у судове засідання. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч.1,2,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного. Матеріалами справи установлено, що батькові позивача ОСОБА_3 згідно державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії ЗК №040487 від 07.07.2004 належала земельна ділянка за кадастровим номером 2121986000:02:001:0173, площею 0,4040 га., на території Малораковецької сільської ради, урочище «Пітомник», для ведення особистого селянського господарства. Даний державний акт ОСОБА_3 видано на підставі рішення Іршавського районного суду від 12.05.2004 року №1-54/04(а.с.13). Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу земельної ділянки №727 від 02.04.2021 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_3 відчужив вказану земельну ділянку позивачу ОСОБА_2 , за яким зареєстровано право власності на дану земельну ділянку.(а.с.14). Відповідачу ОСОБА_1 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК №001474, виданого Малораковецькою сільською радою Іршавського району від 10 жовтня 2002 року, на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0.85 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована у межах населеного пункту на території Малораковецької сільської ради Іршавського району. Даний державний акт ОСОБА_1 видано на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Малораковецької сільської ради Іршавського району від 18 травня 2000 року, сертифікат ЗК №0084803 Відповідно до вищевказаного державного акту на право приватної власності на землю, відповідачу ОСОБА_1 передано у власність 4 земельні ділянки на території села Малий Раковець, одна з яких площею 0,25 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно листа наданого на виконання ухвали Іршавського суду від 15.06.2022 про витребування доказів відділ № 3 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надав наступну інформацію: технічна документація на підставі якої був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ІУ-ЗК №001474 на імя ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Малораковецької сільської ради народних депутатів від 18.05.2000року у Місцевому фонді документації із землеустрою (архіві відділу) та автоматизованій системі управління документами "ДОК ПРОФ 3" (вхідні електронні документи) у відділі не значаться; сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0084803 зареєстрований 15 в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) що видається Іршавською районною державною адміністрацією КСГП "Виноградар" за № 517, виданий на гр. ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 в архіві відділу відсутній (а.с. 60). У зв`язку з відсутністю кадастрового номера зазначеної земельної ділянки та реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав, відповідач ОСОБА_1 звернувся до фізичної-особи підприємця із заявою на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення, (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При проведенні геодезичної зйомки зазначеної земельної ділянки виявлено накладення (перетин) із земельною ділянкою з кадастровим номером 2121986000:02:001:0173, яка належить на праві власності позивачу ОСОБА_2 , що у свою чергу унеможливлює розробку технічної документації на земельну ділянку відповідача ОСОБА_1 та в подальшому її реєстрацію у Державному земельному кадастрі. Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 27 березня 2024 року, яка набрала законної сили, звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п.2, п.4 ч.1 ст.49 КК України по матеріалах кримінального провадження №42021070000000169 за ст.ст.364ч.2, 366ч.1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження - справа №301/1402/22, провадження 1-кп/309/161/22 №42021070000000169, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_3 , про його обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.364ч.2, ст.366ч.1 КК України- закрито у зв`язку із звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України. Згідно з положеннями статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним. За змістомст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Згідно із ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Згідно із ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною;г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2121986000:02:001:0173 належала батькові позивача ОСОБА_3 згідно державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії ЗК №040487 від 07.07.2004, відповідачу ОСОБА_1 неправомірно видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК №001474 від 10 жовтня 2002 року на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Малораковецької сільської ради Іршавського району від 18 травня 2000 року, на земельну ділянку площею 0.85 га., відповідач ОСОБА_1 самовільно зайняв частину земельної ділянки, яка належить на праві власності позивачу ОСОБА_2 та здійснює на ній сільськогосподарську діяльність, чим створює позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Вимогами ч.3ст 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. (ч.6,ч.7 ст.82 ЦПК України). Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України ). Ухвалою Хустського районного суду від 27.03.2024 року, яка набрала законної сили, та матеріалами витребуваного та оглянутого судом апеляційної інстанції кримінального провадження №42021070000000169 встановлено, що ОСОБА_4 , будучи службовою особою - начальником Іршавського районного відділу земельних ресурсів, наділеним організаційно-розпорядчими повноваженнями, умисно, вчинив службове підроблення шляхом складання та видачі офіційного документу, який містить в собі завідомо недостовірні дані, а саме 07 липня 2004 року, склав та видав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №040487 від 07.07.2004 року, в якому вказав завідомо неправдиві відомості, про те, що рішенням Іршавського районного суду від 12.05.2004 року №1-54/04 передано у приватну власність громадянину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцю АДРЕСА_4 , земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,4040 га. На підставі вказаного державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №040487 оформлено технічну документацію щодо встановлення меж вказаних земельних ділянок в натурі, після чого внесені відомості в систему Державного земельного кадастру та зареєстровано право власності на нерухоме майно - земельну ділянку за кадастровим №2121986000:02:001:0173, для ведення ОСГ в урочищі «Пітомник» в с. Малий Раковець та дану земельну ділянку незаконно відчужено від гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 (якому дана земельна ділянка належить на підставі Державного акту на право власності на землю IV-ЗК №001474 від 10.10.2002 року) на користь ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_2 . Крім цього, ОСОБА_4 , будучи службовою особою - начальником Іршавського районного відділу земельних ресурсів, наділеним організаційно-розпорядчими повноваженнями, діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, керуючись корисливим мотивом, реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на одержання незаконної матеріальної вигоди, вчинив службове підроблення шляхом складання та видачі офіційного документа, який містив в собі завідомо недостовірні дані, а саме 07 липня 2004 року склав та видав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №040487 від 07.07.2004 року, в якому вказав завідомо неправдиві відомості, про те, що рішенням Іршавського районного суду від 12.05.2004 року №1-54/04 передано у приватну власність громадянину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцю АДРЕСА_4 , земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,4040 га., де особисто проставив реєстраційний номер №373 про те, що ніби Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, на титульній сторінці якого підписав особисто, поставивши свій підпис у графі «Начальник районного відділу земельних ресурсів В.М. Цогла», підписав особисто у графі «Голова Іршавської РДА І.Д. Клим» проставивши підпис від імені ОСОБА_5 , після чого затвердив його гербовою печаткою «Іршавської районної державної адміністрації», та який підписав особисто на тильній стороні у графі «Начальник районного відділу земельних ресурсів В.М. Цогла», після чого затвердив його печаткою «Віддлу земельних ресурсів Іршавського району». На підставі вказаного державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 040487 оформлено технічну документацію щодо встановлення меж вказаних земельних ділянок в натурі, після чого внесені відомості в систему Державного земельного кадастру та зареєстровано право власності на нерухоме майно - земельну ділянку за кадастровим №2121986000:02:001:0173, для ведення ОСГ в урочищі «Пітомник» в с. Малий Раковець ОСОБА_3 , мешканцю АДРЕСА_2 , Згідно Державного акту на право власності на землю IV-ЗК №001474 від 10.10.2002 року виданого гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , (зареєстрований АДРЕСА_1 ) 9- ю сесією 23-го скликання Малораковецької сільської Ради народних депутатів від 18.05.2000 року сертифікат ЗК№0084803, йому передавалася у приватну власність земельна ділянка площею 0,85 га., на території с.М. Раковець, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №186. Відповідно до Висновку експерта №СЕ-19/107-21/6514-ЗТ від 20.09.2021 року земельна ділянка, яка належить на підставі державного акту №001474 від 10 жовтня 2002 року ОСОБА_1 - накладається земельна ділянка з кадастровим номером 2121986000:02:001:0173. Площа накладення становить 0,2554 га. Висновком експерта від 11.05.2022 року встановлена ринкова вартість земельної ділянки за кадастровим номером 2121986000:02:001:0173 площею 0,4040 га., з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, с. Малий Раковець, урочище «Пітомник» станом на 07.07.2004 року становила 20 200 гривень. Відповідно до п.1 Висновку експерта від 12.05.2022 року ринкова вартість земельної ділянки за кадастровим номером 2121986000:02:001:0173 площею 0,1486 га., з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою Закарпатська область, Іршавський район, с. Малий Раковець урочище «Пітомник» станом на 07.07.2004 року становить 7 430 гривень. Відповідно до п. 2 Висновку експерта від 12.05.2022 року ринкова вартість земельної ділянки за кадастровим номером 2121986000:02:001:0173 площею 0,2554 га., з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою Закарпатська область, Іршавський район, с. Малий Раковець ,урочище «Пітомник» станом на 07.07.2004 року становить 12 770 гривень. У зв`язку із незаконним відчуженням земельної ділянки та накладенням частини земельної ділянки з кадастровим номером 2121986000:02:001:0173 на земельну ділянку, яка належить на підставі державного акту № 001474 від 10 жовтня 2002 року ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , площею - 0,2554 га., останньому було завдано збитків у розмірі 12 770 гривень. Крім того у зв`язку із незаконним відчуженням земельної ділянки з кадастровим номером 2121986000:02:001:0173 в частині площі 0,1486 га., також було завдано збитків колишній Малораковецькій сільській раді (згідно рішення Білківської сільської ради № 19 від 11 грудня 2020 року «Про реорганізацію Малораковецької сільської ради Іршавського району Закарпатської області шляхом приєднання її до Білківської сільської ради Закарпатської області» Білківська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Малораковецької сільської ради) у розмірі 7 430 гривень. Таким чином вищенаведеними матеріалами справи доведено, що внаслідок вчинення службовою особою, начальником Іршавського районного відділу земельних ресурсів, кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364 ч.2, 366 ч.1, батьку позивача незаконно видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №040487 від 07.07.2004 року та зареєстровано за ним право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2121986000:02:001:0173, яка на підставі державного акту на право власності на землю IV-ЗК №001474 від 10.10.2002 року належить ОСОБА_1 , та яка у подальшому незаконно відчужено від відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_3 . Даними матеріалами доведено факт неправомірності набуття у власність земельної ділянки позивачем ОСОБА_2 . Позивач ОСОБА_3 відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України не подано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на спростування вищевказаних обставин, а також, що відповідач самовільно зайняв належну йому частину земельної ділянки кадастровий номер 2121986000:02:001:0173, і оспорюваним державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК №001474 від 18 травня 2000 року, який видано відповідачу ОСОБА_1 , порушено його законні права та інтереси. Окрім того, необхідно зауважити, що у поданому позові позивач просить визнати недійсним та скасувати виданий відповідачу ОСОБА_1 на підставі рішення 9 сесії 23-го скликання Малораковецької сільської Ради народних депутатів від 18.05.2000 року, державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК №001474 від 10 жовтня 2002 року. Однак, згідно з даним державним актом відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належать 4 земельні ділянки загальною площею 0,85 га. Визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю не є належним та ефективним способом захисту, оскільки підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку. Такий акт лише посвідчує відповідне право та не має самостійного юридичного значення. Суд першої інстанції, розглядаючи даний спір, не врахував вищенаведені фактичні обставини справи та вимоги матеріального права, які регулюють спірні правовідносини між сторонами, а також процесуального права, повно та всебічно не дослідив наявні у справі докази, не дав їм належної правової оцінки та дійшов неправильних висновків про наявність підстав для визнання недійсним та скасування оспорюваного державного акту на право приватної власності на землю відповідача ОСОБА_1 та зобов`язання його звільнити частину самовільно зайнятої земельної ділянки, та незаконно його задовольнив. Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За вказаних обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у заявленому позові з вищенаведених підстав. Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (ч.3.п.1 ст. 133 ЦПК України) Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За подання апеляційної скарги відповідачем (апелянтом) ОСОБА_1 сплачено 3 220,80грн. судового збору, дана сума підлягає стягненню з позивача на користь апелянта. Представник апелянта - адвокат Орбан Н.Л. подала суду письмову заяву в якій просила стягнути на користь апелянта ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у розмірі 19 000 грн., яка була надана ОСОБА_1 згідно укладеного договору про надання правової допомоги від 27.07.2023 р. б/н та додаткової угоди №1 від 05.12.2023 року. Відповідно до ч.ч. 1,4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер. Колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у даній справі в розмірі 7000 грн. є співмірними із складністю справи та наданими адвокатом послугами, відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності та необхідності) та розумності, а тому в цьому розмірі є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В іншій частині не підлягають до задоволення. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384ЦПК України, апеляційний суд,- ухвалив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Орбан Наталія Леонідівна, задовольнити. Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 10 листопада 2023 року скасувати. У позові ОСОБА_2 до Білківської сільської ради Хустського району та ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, визнання недійсним і скасування державного акту на право приватної власності на землю, відмовити. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 220,80 грн. сплаченого судового збору та 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В решті відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 21 липня 2025 року. Головуючий : Судді: