Постанова Одеський апеляційний суд № 523/761/25

Номер провадження: 33/813/1228/25 Номер справи місцевого суду: 523/761/25 Головуючий у першій інстанції Середа І. В. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02.07.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря Зєйналової А.Ф.к., адвоката Главацького Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 28 березня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 - про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - встановив: Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 28 березня 2025 року за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000,00 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. З вказаної постанови вбачається, що 03.01.2025 року о 00:30 год. в м. Одесі, по вул. Нежданової, 32, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Kia Pregio, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального приладу та у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 28 березня 2025 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 1)Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №212411 складений 04.01.2025 року об 00:45 год, правопорушення мало місце 03.01.2025 року об 00:30 год., отже протокол не відповідає вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки його було складено уповноваженою особою пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення; 2)Окрім конкретних підстав зупинки в Законі прописано і чіткий алгоритм дій інспектора під час зупинення автомобілів, проте, працівником поліції ОСОБА_2 не були виконані вимоги законодавства, про що свідчить відеозапис із нагрудних камер; 3)В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про виконання працівниками поліції вимог ст. 265, ч. 1 ст. 266 КУпАП, крім того, протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом; 4)Позбавлення права керування транспортним засобом ОСОБА_1 позбавить його можливості у повному обсязі виконувати обов`язки щодо фінансового забезпечення своєї родини. Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення адвоката Главацького Ю.А., який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин. Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази: -протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №212411 від 04.01.2025 року з якого вбачається, що 03.01.2025 року о 00:30 год. в м. Одеса по вул. Нежданової, 32, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Kia Pregio, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager та проведення такого огляду у медичному закладі відмовилась, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП; -довідка з якої вбачається, що згідно до звірки із базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика», посвідчення водія НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримав 04.08.2022 року; -довідка з якої вбачається, що згідно до звірки із базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика», ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП; -акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд за допомогою технічного приладу, у зв`язку із виявленими ознаками, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Однак огляду проведено не було з підстав відмови водія; -направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що 04.01.2025 року о 00:30 год. ОСОБА_1 , було направлено до КНП «ОДМЦПЗ» ООР для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак огляду проведено не було з підстав відмови водія; -відеозапис, з якого вбачається, що 04.01.2025 року о 00:30 год. в м. Одеса по вул. Нежданової, 32, працівниками поліції за допомогою проблискових маячків було зупинено транспортний засіб Kia Pregio, номерний знак НОМЕР_1 за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 . Водій повідомив працівникам поліції що він везе дівчат додому. Працівники поліції спитали водія за водійське посвідчення. Під час розмови у працівників поліції виникла підозра, що останній перебуває в стані алкогольного сп`яніння тому спитали ОСОБА_1 чи вживав він алкогольні напої. ОСОБА_1 повідомив, що він вживав пиво. Потім, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 сказав, а чи варто проходити. Працівник поліції сказав, що він тому і питає, чи згоден ОСОБА_1 проходити такий огляд. А також запитав, не варто це слід розуміти, як те, що він відмовляється проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння. Далі, працівник поліції ще раз запитав ОСОБА_1 або він проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння, або відмовляється, і тоді на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 почав говорити, що йому додому їхати один метр. І що не треба нічого проходити. Працівник поліції попросив ОСОБА_1 чітко надати відповідь та дістав прилад Драгер. ОСОБА_1 сказав, що він не хоче проходити огляд. Працівник поліції сказав, добре, отже ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу драгер. Тоді спитав ОСОБА_1 чи згоден він проїхати до медичного закладу для проходження огляду. ОСОБА_1 відмовився. Працівник поліції повідомив, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. й ст. 130 КУпАП. Також, спитав ОСОБА_1 чи є тверезий водій, який забере автомобіль, бо так він його йому не віддасть. Отже не заслуговують а увагу посилання ОСОБА_1 у апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про виконання працівниками поліції вимог ст. 265, ч. 1 ст. 266 КУпАП, крім того, протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки як вбачається із матеріалів справи, а саме із протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в графі підпис особи, якій роз`яснені права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та яка ознайомлена з місцем та часом розгулу справи стоїть підпис ОСОБА_1 , що свідчить про те, що його було ознайомлено із його правами та обов`язками. Крім того, із наданого відеозапису вбачається, що працівник поліції попередив останнього, що його відсторонено від керування транспортним засобом, у зв`язку із чим він може скористатися допомогою тверезого водія. Оскільки ОСОБА_1 не знайшов тверезого водія, працівник поліції сам сів за кермо його транспортного засобу та відвіз його додому. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З наданих суду доказів вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №212411 від 04.01.2025 року, яким зафіксовано місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд не проводився, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що ОСОБА_1 відмовився їхати до медичного закладу; оглянутим відеозаписом, на якому зафіксована подія викладеного адміністративного правопорушення. Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і складено протокол про адміністративне правопорушенні з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Посилання апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №212411 складений 04.01.2025 року об 00:45 год., правопорушення мало місце 03.01.2025 року об 00:30 год., отже протокол не відповідає вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки його було складено уповноваженою особою пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення, не заслуговують на увагу з огляду на те, що дане зауваження не є істотними, та зводиться до того, що було допущено технічну помилку. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формуються обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення. Правопорушення та складання протоколу зафіксовано на відеокамеру. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності з іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі. Необхідно звернути увагу на те, що зауважень при складенні протоколу водій не висловлював, і був доставлений до адреси проживання. Довід апеляційної скарги про те, що окрім конкретних підстав зупинки в Законі прописано і чіткий алгоритм дій інспектора під час зупинення автомобілів, проте, працівником поліції ОСОБА_2 не були виконані вимоги законодавства, про що свідчить відеозапис із нагрудних камер, відхиляються з огляду на таке. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час. Відповідно до пункту 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Згідно з п.п., 5, 6, 7 ч.1 ст. 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: - запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; - встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів; - перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України. Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості. З наведеного вбачається, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. З огляду на викладене, положення закону пов`язують обов`язок водія пройти огляд на вимогу поліцейського саме з наявністю підстав у поліцейського вважати, що водій знаходиться у стані сп`яніння, а не із зупинкою транспортного засобу, то у даному випадку відсутні підстави для застосування доктрини «плодів отруйного дерева» та вважати недійсним проведений огляд через відсутність в матеріалах справи підстав зупинки транспортного засобу або повноважень уповноважених осіб на таку зупинку. Отже, працівники поліції діяли згідно закону в межах своїх повноважень. Щодо посилань апеляційної скарги про те, що позбавлення права керування транспортним засобом ОСОБА_1 позбавить його можливості у повному обсязі виконувати обов`язки щодо фінансового забезпечення своєї родини, суд апеляційної інстанції зауважує на такому. Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає один безальтернативний вид стягнення - накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що складає 17000 грн.) із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Таким чином, суд позбавлений можливості застосувати до ОСОБА_1 не передбачений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП альтернативний менш суворий вид стягнення, не зважаючи на обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника. Об`єктивно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені вище докази повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що було встановлене в передбаченому законом порядку. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано застосував стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами, адже воно, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним. У відповідності до положень п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Отже, за результатами апеляційного розгляду суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а постанова Суворовського районного суду м. Одеси від 28 березня 2025 року підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 28 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова