Постанова Закарпатський апеляційний суд № 305/1718/25

Справа № 305/1718/25 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28.07.2025 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/443/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 10.06.2025. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, лікар-анестезіолог, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 05 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 693171 від 19.05.2025 та постанови судді від 10.06.2025 вбачається, що 18.05.2025 приблизно о 22 год 25 хв у м. Рахів по вул. Миру, ОСОБА_1 вчинив хуліганські дії, а саме пошкодив на алеї слави фотографію, порвав стяжки, розбив вазон з квітами та перекинув квіти, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду від 10.06.2025 скасувати та закрити провадження у справі. Зазначає, що суд розглянув справу без участі захисника, який не міг брати участь в розгляді справи з поважних причин, при цьому судом не здійснювалось фіксації судового засідання. Посилається на те, що у протоколі відсутні посилання на норму матеріального закону, яку він нібито порушив, а тому указаний протокол не може бути прийнятий до уваги як доказ у справі. Крім того, суд послався на пояснення свідків, які у судовому засіданні не допитувались, та які не були на місці події. Суд не дав належної оцінки тому факту, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в такому відсутнє посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, не зазначено відомостей про свідків, не викладена суть правопорушення та не зазначено, які саме конкретні дії чи бездіяльність підпадають під ознаки вказаного правопорушення. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Максименка О. В., неявка яких з урахуванням положень ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що вказані особи вважаються належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать довідки про доставку смс-повідомлення. Крім того, ОСОБА_1 повідомлявся поштовим зв`язком, однак повідомлення повернулось до апеляційного суду без вручення адресату з -2- відміткою «за закінченням терміну зберігання». Указане свідчить про те, що апеляційним судом вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення учасників справи про час та місце її розгляду. Разом з тим, клопотань про відкладення судового засідання, відомостей про поважність причин неявки, чи будь-яких інших доказів у підтвердження обставин неявки, до апеляційного суду не надходило. Тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Максименка О. В., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав. На підставі положень ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Приписами до ст. 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, які зазначені у ст. 251 КУпАП. Суд, згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Апеляційний суд вважає, що вищезазначені вимоги закону під час розгляду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає приписам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується цей висновок. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 693171 від 19.05.2025, ОСОБА_1 18.05.2025 приблизно о 22 год 25 хв у м. Рахів по вул. Миру, вчинив хуліганські дії, а саме пошкодив на алеї слави фотографію, порвав стяжки, розбив вазон з квітами та перекинув квіти, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП. -3- З листа начальника СВ Рахівського РВП ГУ НП в Закарпатській області від 20.05.2025 вбачається, що 20.05.2025 у СВ Рахівського РВП надійшли матеріали ЄО7001 від 19.05.2025 за фактом хуліганства за зверненням ОСОБА_3 і за цим фактом відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ст. 173 КУпАП. Із протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу події від 19.05.2025 вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до поліції із заявою, в якій вказує на те, що 18.05.2025 приблизно о 02 год 25 хв у м. Рахів по вул. Миру, ОСОБА_1 пошкодив фотографію полеглого героя, яка розташована на ОСОБА_4 , а саме порвав стяжки, розбив вазон та перевернув квіти. Поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , підтверджено, що 18.05.2025 приблизно о 22 год 25 хв, вони повертались додому на автомобілі, і у центральній частині міста, де розташована Алея Слави, їх зупинив знайомий, який повідомив, що особа чоловічої статі пошкодив фотографію загиблого героя, а саме порвав стяжки, розбив вазон та перевернув квіти. Цим громадянином виявився ОСОБА_1 , який при розмові не зміг чітко пояснити свої дії та побіг до будівлі районної адміністрації. Факти пошкодженої фотографії, порваних стяжок, розбитого вазона з квітами та перекинутих квітів підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями фото світлин. Вищенаведені докази, що містяться у матеріалах справи, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, порушень при їх збиранні у ході розгляду справи апеляційним судом не встановлено, у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що ПОГ СП Рахівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_6 був упереджений під час виконання своїх функціональних обов`язків та складанні протоколу щодо ОСОБА_1 , і що у нього були підстави для обмови ОСОБА_1 вчиненні адміністративного правопорушення. У підтвердження таких даних відсутні будь-які докази в матеріалах справи, такі не додано до апеляційної скарги і на такі не посилається сторона захисту в апеляційній скарзі. У матеріалах справи про адміністративні правопорушення також відсутні будь-які відомості, які можуть підтвердити факт зацікавленості працівника поліції у результатах розгляду справи. Відтак, апеляційний суд приходить до висновку, що поліцейський при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв виключно у межах наданих йому повноважень. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б давали підстави вважати, що у свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_7 були підстави для обмови ОСОБА_1 у вчиненні діянь, які ставляться йому в провину. Доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд відхиляє з таких підстав. Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у -4- громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини саме у сфері громадського порядку, а для кваліфікації дій особи за цією статтею встановлення хуліганського мотиву є обов`язковим. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян До поняття «інші подібні дії» слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Отже для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП, необхідно співставити фактичні обставини події, тобто відповідність конкретного діяння, а також наявні докази із ознаками того чи іншого складу правопорушення, передбаченого у диспозиції статті КУпАП. Апеляційний суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують факти вчинення ОСОБА_1 дій, які полягали у пошкодженні на ОСОБА_4 фотографії загиблого героя, розірванні стяжки, розбитті вазону з квітами та перекиданні квітів. Вчинені ОСОБА_1 дії безумовно свідчать про порушення ним громадського порядку і спокою громадян, тобто підпадають під кваліфікацію за ст. 173 КУпАП. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що у протоколі відсутні посилання на норму матеріального закону, яку він нібито порушив, а тому указаний протокол не може бути прийнятий до уваги як доказ у справі, апеляційний суд визнає неспроможними, оскільки у протоколі чітко викладена суть правопорушення, у тому числі й норма, яку порушено ОСОБА_1 , за що він і притягнутий до відповідальності. Із цих підстав, такими, що не знаходять свого підтвердження та повністю спростовуються змістом протоколу, а відтак і не спростовують висновків про доведеність вини ОСОБА_1 , апеляційний суд визнає і доводи апеляційної скарги про те, що суд не дав належної оцінки тому факту, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в такому відсутнє посилання на нормативний акт, який передбачає -5- відповідальність за правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, не зазначено відомостей про свідків, не викладена суть правопорушення та не зазначено, які саме конкретні дії чи бездіяльність підпадають під ознаки вказаного правопорушення. При цьому, апеляційний суд зазначає, що складений щодо ОСОБА_1 протокол як щодо форми, так і щодо змісту відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у ньому відображено всі необхідні і достатні відомості, передбачені цією нормою, а не зазначення у ньому відомостей про свідків не являється таким порушенням, яке б свідчило про невідповідність протоколу вимогам закону та давало підстави для визнання протоколу неналежним та недопустимим доказом у справі. Жодним чином не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, і доводи апеляційної скарги про те, що суд послався на пояснення свідків, які у судовому засіданні не допитувались, та які не були на місці події. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які викликали сумніви у достовірності письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства за викладених у протоколі обставин і доводи апеляційної скарги про те, що суд розглянув справу без участі захисника, який не міг брати участь в розгляді справи з поважних причин, при цьому судом не здійснювалось фіксації судового засідання. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд звертає увагу на те, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що під час судового розгляду брав участь ОСОБА_1 , який не наполягав на відкладенні судового засідання у зв`язку з неявкою захисника-адвоката Максименка О. В. Між тим, з матеріалів справи вбачається, що клопотання захисника про відкладення розгляду справи надійшло до суду першої інстанції 10.06.2025 о 15 год 19 хв, тобто після судового розгляду та прийняття судового рішення. Указані обставини є такими, що не свідчать про порушення права ОСОБА_1 на захист, а наведені останнім доводи не являються підставами для скасування судового рішення. Таким чином, всупереч доводів апеляційної скарги у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі описано суть вчиненого ним адміністративного правопорушення, яке охоплюються диспозицією ст. 173 КУпАП. Тому, апеляційний суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази є логічними та послідовними, узгоджуються між собою, не суперечать змісту складеного щодо ОСОБА_1 протоколу, а тому жодних підстав уважати, що цей протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, немає. Зібрані у справі докази досліджені судом першої інстанції відповідно до вимог КУпАП на предмет належності, допустимості, достовірності та у своїй сукупності є достатніми для визнання доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст. 173 КУпАП адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим, доводи апеляційної скарги визнаються такими, що спрямовані виключно на уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. На підставі вищенаведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки винуватість останнього у вчиненні цього правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі, досліджених суддею першої інстанції, перевірених апеляційним судом, наведених вище доказів, яким дана правильна оцінка у постанові. При цьому, адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 у межах санкції ст. 173 КУпАП, із урахуванням відсутності пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, у -6- зв`язку з чим, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративних правопорушень, так і особі правопорушника. За таких обставин, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без змін, а подана ОСОБА_1 апеляційна скарга, доводи якої є безпідставними та необґрунтованими, - без задоволення. Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та підтверджували доводи апеляційної скарги, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу стороною захисту не заявлено. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишити без задоволення, а постанову судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 10.06.2025 щодо нього, - без змін. Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя