Постанова Дніпровський апеляційний суд № 182/6492/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1759/25 Справа № 182/6492/24 Суддя у 1-й інстанції - Ступак Т. С. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2025 року м. Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Сербіній І.В., за участю захисника Авраменка А.В.., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника на постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає АДРЕСА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з неї судовий збір в розмірі 605,60 грн. В С Т А Н О В И В: Згідно постанови судді, 18.10.2024 о 22-15 год. в м. Нікополь по вул.Електрометалургів 17 водій ОСОБА_1 керувала автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного огляду у встановленому законодавством порядку відмовилась. Від керування транспортного засобу відсторонена. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП На вказане рішення захисник Авраменко А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що ознаки алкогольного сп`яніння не були виявлені у ОСОБА_1 .. Захисник наполягає, що ОСОБА_2 не відмовлялась від проходження огляду на стан сп`яніння. Відеозапис правопорушення не підписаний цифровим підписом, тому вважається недійсним доказом по справі. Протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду особи не є належними доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. Робітниками поліції не були роз`ясненні права відповідного ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Крім того, ними не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до п. 2. 5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови. Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Так, факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відповідним протоколом, відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер та у закладі охорони здоров`я. Факт вказаної відмови також був зафіксований на бодікамеру робітниками поліції. Таким чином, в діях ОСОБА_1 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність дій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Він отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Твердження захисника про недопустимість та не відповідність відеозапису з бодікамер, у зв`язку з відсутню цифрового підпису, є безпідставними. Норми КУпАП, за якими проводиться розгляд протоколів про адміністративне правопорушення за даною категорією справ, не містять вимог щодо процедури цифрового підпису диску. Як вбачається з відеозапису адміністративного правопорушення, робітником поліції було роз`яснено ОСОБА_1 , що в неї є ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, млява мова, різкий запах з порожнини рота, у зв`язку з чим, їй було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, а в разі відмови в медичному закладі. На неодноразові пропозиції робітників поліції пройти повний огляд на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 відповідала категоричної відмовою та повідомила, що вжила стакан шампанського, однак після того як їй було повідомлено про складання протоколу про адміністративне правопорушення, вона змінила свою думку декілька разів. Після 40 хвилин розмов з робітниками поліції, ОСОБА_1 на прохання робітників поліції пройти огляд на стан сп`яніння відповіла категоричною відмовою. Таким чином, робітниками поліції в повній мірі виконані вимоги ст. 266 КУпАП, роз`ясненні ОСОБА_1 її права, тому запропонований огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений без порушень чинного законодавства, а доводи захисту, про зворотне не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції також не погоджується з доводами захисту з приводу того, що водій не був відсторонений від керування транспортним засобом в порядку ч.1 ст. 266 КУпАП та з цього приводу не був складений акт. З аналізу ч. 1 ст. 266 КУпАП вбачається, що з метою усунення небезпеки, що виникає при знаходженні за кермом водія (судноводія) щодо якого є підстави вважати, що він перебуває у стані сп`яніння, законодавством передбачена можливість відсторонення зазначених осіб від керування транспортними засобами або суднами. Відсторонення водіїв від керування транспортним засобом полягає у примусовому припиненні руху, звільнення транспортного засобу від особи, що їм керує, затримання посвідчення водія і здачі у разі необхідності транспортного засобу на платну стоянку або до відповідного органу, передача управління транспортного засобу іншій особі, яка має посвідчення водія. Відповідно до відеозапису бодікамер, працівники поліції дотримались вимог ч.1 ст. 266 КУпАП, тобто відсторонили водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а відсутність акту про відсторонення від керування, не є істотним порушенням та не спростовує провину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. З матеріалів справи та відеозапису правопорушення вбачається, що робітниками поліції в повній мірі були роз`яснені ОСОБА_1 її права відповідно до ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, тому доводи захисту в цій частині є безпідставними. Вивчивши матеріали справи, слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду, за відсутності інших об`єктивних доказів дійсно не може слугувати доказом винуватості, але спростовуючи доводи захисту всі докази в сукупності, які містяться в матеріалах справи, є достатніми для доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Досліджені апеляційним судом матеріали справи та відеозапис, є інформативним і не вказують на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції. Ними роз`яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан сп`яніння і наслідки відмови від його проходження. Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом її самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами. Оскільки всі наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається. Постанова суду є законною та обґрунтованою. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Авраменка Л.А. без задоволення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя