Постанова 4803 № 204/3536/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5716/25 Справа № 204/3536/25 Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В. В. Доповідач - Макаров М. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2025 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Єлізаренко І.А., Свистунової О.В. при секретарі Коляді Я.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каверіна-1», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування рішення співвласників багатоквартирного будинку, оформлене протоколом від 30.08.2024 року, та зобов`язання відповідача вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каверіна-1», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування рішення співвласників багатоквартирного будинку, оформлене протоколом від 30.08.2024 року, та зобов`язання відповідача вчинити певні дії. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2025 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каверіна-1», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування рішення співвласників багатоквартирного будинку, оформлене протоколом від 30.08.2024 року, та зобов`язання відповідача вчинити певні дії в порядку п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що заявлені вимоги, підлягають розгляду за правилами господарського судочинства в порядку, визначеному ГПК України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що спір, про недійсність рішень загальних зборів співвласників ОСББ, який виник між співвласником будинку, в якому створено ОСББ та самим ОСББ підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а ухвалу суду - скасувати з наступних підстав. Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача, зокрема, про визнання протиправною діяльність деяких членів правління ОСББ «Каверіна - 1», визнати протиправною діяльність членів ревізійної комісії ОСББ «Каверіна 1» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каверіна 1», яке оформлено протоколом від 30.08.2024 року, повинні розглядатися виключно господарськими судами. Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України). Таким чином, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. (Схожі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 522/3454/16-ц (провадження № 14-6цс18)). Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон) визначено, що правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку. Відповідно до частини другої статті 1 Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Частиною другою та сьомою статті 4 Закону встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України). Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Колегією суддів з`ясовано, що в даній справі позивачем заявлено декілька позовних вимог, які можуть мати правове підґрунтя та доказову базу як за правилами цивільного судочинства, в розумінні ст. 19 ЦПК України, так і за правила господарського судочинства, в розумінні ст. 20 ГПК України, що можливо з`ясувати лише після відкриття провадження у справі та до початку розгляду справи по суті. Колегія суддів, приймаючи доводи скаржника за належні та обґрунтовані, наголошує, що відповідно до міжнародного та європейського права з прав людини поняття доступу до правосуддя зобов`язує держави гарантувати право кожної особи на звернення до суду (за певних обставин, до альтернативного органу вирішення спорів), з метою отримання юридичного захисту, у разі якщо права особи були порушені. Таким чином, це також право, яке допомагає особі домогтися реалізації своїх прав. Доступ до правосуддя охоплює низку людських прав, а саме: право на справедливий суд згідно зі статтями 6 ЄКПЛ та 47 Хартії основних прав ЄС і право на ефективний засіб правового захисту згідно зі статтями 13 ЄКПЛ та 47 Хартії. Колегія суддів відзначає, що відмовляючи у відкритті провадження у зв`язку із розглядом цього позову в порядку господарського судочинства, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку. За таких обставин, колегія суддів прийшла висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при відмові у відкритті провадження, що призвело до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.379 ЦПК України є підстави для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376, 387 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Вступна та резолютивна частина постанови проголошена 29 липня 2025 року. Повний текст судового рішення складено 31 липня 2025 року. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова