Постанова 4852 № 160/29934/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/29934/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 року в адміністративній справі №160/29934/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірним дій чи бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до пільгового стажу роботи по Списку № 1 (підземні) ОСОБА_1 періоди роботи з 27.06.1994 по 31.07.1994 по машиністом підземних установок з повним робочим днем в шахті, з 26.06.1995 по 31.08.1995 електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті, з 12.09.1996 по 31.12.1998 електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи по Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад, показників, затверджених КМУ з зайнятістю повний робочий день в шахті та з урахуванням Списку, затвердженого Постановою КМУ №202 від 31.03.1994, з 27.06.1994 по 31.07.1994 по машиністом підземних установок з повним робочим днем в шахті, з 26.06.1995 по 31.08.1995 електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті, з 12.09.1996 по 31.12.1998 електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність з 24.09.2024. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до пільгового стажу роботи по Списку №1 (підземні) ОСОБА_1 періоди роботи з 27.06.1994 по 31.07.1994, з 26.06.1995 по 31.08.1995 та з 12.09.1996 по 31.12.1998. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи по Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад, показників, затверджених КМУ з зайнятістю повний робочий день в шахті та з урахуванням Списку, затвердженого Постановою КМУ №202 від 31.03.1994, з 27.06.1994 по 31.07.1994, з 26.06.1995 по 31.08.1995 та з 12.09.1996 по 31.12.1998. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 24.09.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що трудова книжка позивача не містить відомостей про пільговий характер роботи, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, атестація робочого місця та інші відомості, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Довідки, які підтверджують пільговий характер роботи позивачем надано не було. Відповідно наданих документів про стаж (трудова книжка, диплом) та даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, загальний страховий стаж позивача складає 45 років 2 місяці 2 дні, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 13 років 7 місяців 21 день. Щодо зобов`язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то відповідач вказує, що позивач із заявою щодо перерахунку пенсії на підставі зазначених Законів не звертався, рішення щодо відмову у перерахунку пенсії не приймалось, отже, вимога є передчасною. Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Відповідно до Довідки від 03.07.2024 №1216-5003349791 позивач є внутрішньо переміщеною особою. Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.07.1996, що позивач у спірні періоди працював: -з 27.06.1994 по 31.07.1994 машиністом підземних установок з повним робочим днем в шахті та з 26.06.1995 по 31.08.1995 електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті ім.60-річчя Радянської України Донецького виробничого об`єднання по видобутку вугілля «ДО Донецьквугілля»; -з 12.09.1996 по 05.05.2001 електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті, з 06.05.2001 по 01.07.2002 прохідник підземний з повним робочим днем в шахті, з 02.07.2002 по 19.10.2003 гірничий майстер з повним робочим днем під землею, з 20.10.2003 по 20.07.2007 механік з повним робочим днем під землею та з 21.07.2007 по 24.07.2007 прохідник підземний з повним робочим днем в шахті ШУ Донбасс» ВО «Донецьквугілля». З матеріалів справи вбачається, що позивач з 16.02.2024 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Відповідно до протоколу перерахунку пенсії, який міститься в матеріалах справи, страховий стаж позивача становить 45 років 2 місяці 2 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 13 років 7 місяців 21 день. Судом встановлено, що позивач 24.09.2024 звернувся до відповідача із заявою про зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 27.06.1994 по 31.07.1994, з 26.06.1995 по 31.8.1995 та з 12.09.1996 по 31.12.1998. Відповідач листом від 25.09.2024 №52670-41583/Г-01/8-0400/24 повідомив позивача, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637), для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, встановленої форми. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Порядком №637 передбачено, що у разі, коли підприємства, установи, організації розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування для визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років. Відповідно наданих документів про стаж (трудова книжка, диплом) та даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, загальний страховий стаж складає 45 років 2 місяці 2 дні, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 13 років 7 місяців 21 день. Довідки про підтвердження пільгового стажу роботи не надавались. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). Відповідно до частин 1 3 статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 передбачено що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637). Так, пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідачем не наведено жодних зауважень до відповідних записів у трудовій книжці позивача, а також не заперечується, що останній працював за посадами, які дають право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. При дослідженні спірних записів у трудовій книжці, не встановлено жодних недоліків у заповненні трудової книжки. Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, визначено, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає лише при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. При цьому основним документом, якій підтверджує стаж роботи на підприємстві, є трудова книжка. Так, в трудовій книжці позивача, яка є основним документом, підтверджуючим стаж роботи, є відповідні записи із зазначенням необхідних відомостей. Відповідачем не спростовані відомості, які зазначені у трудовій книжці, а також не надано доказів того, що позивач не працював або спірні періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до пільгового стажу роботи, або взагалі відсутні. Таким чином, твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу з підстав відсутності уточнюючих довідок є необґрунтованими, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Щодо позовної вимоги про здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день. Суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що позивачем не подавалась відповідна заява про перерахунок пенсії відповідно до статті 8, оскільки таке право не пов`язано з поданням заяви про перерахунок пенсії, воно також кореспондується з нормою, викладеною у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка встановлює, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи викладене, наявна безпідставність тверджень відповідача про відсутність у позивача права на обчислення пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року в адміністративній справі №160/29934/24 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року в адміністративній справі №160/29934/24 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко