Постанова Черкаський апеляційний суд № 709/2113/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1351/25 Справа № 709/2113/24 Категорія: на ухвалу Головуючий по 1 інстанції Шарая Л.О. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2025 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Карпенко О.В. секретар Любченко Т.М. учасники справи: позивач ОСОБА_1 ; представники ОСОБА_1 адвокати Демиденко Вячеслав Анатолійович, Космина Володимир Михайлович відповідачі Публічне акціонерне товариство «Національна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 ; представник ОСОБА_2 - адвокат Портянко Євген Вікторович особа, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування, в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «НАСК «Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування в якому просив: стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 несплачене страхове відшкодування в розмірі 44 863 грн. 42 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 118 218 грн. 71 коп., франшизу 2 500 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн; стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати, а саме: витрати на проведення судової автотехнічної експертизи в розмірі 6 500 грн. та судовий збір в розмірі 2 827 грн. 02 коп. Під час розгляду справи ОСОБА_1 подав до суду заяву про відмову в частині позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» в якій у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відмовився від позовних вимог до страхової компанії, оскільки остання 07 лютого 2025 року сплатила на картковий рахунок ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 28 685 грн. 83 коп., відповідно до складеної 09 січня 2025 року мирової угоди. Подальший розгляд справи просив проводити за позовними вимогами до ОСОБА_3 . Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» та провадження у справі в частині позовних вимог до страхової компанії закрито. Продовжено розгляд цивільної справи у решті позовних вимог до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та стягнення страхового відшкодування. Роз`яснено позивачу, що згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Ухвала суду обґрунтована тим, що відмова сторони позивача від позову не суперечить вимогам чинного законодавства України і позивач фактично відмовляється від позовних вимог у зв`язку з частковим задоволенням його вимог відповідачем ПАТ «НАСК «Оранта» після пред`явлення позову. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 червня 2025 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнення страхового відшкодування та продовження розгляду справи за позовними вимогами до ОСОБА_2 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач при подачі заяви про відмову від позову в частині позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» та закриття провадження в цій частині не надав суду копій відповідної заяви у відповідності до кількості учасників справи, які суд самостійно зобов`язаний був надіслати сторонам згідно вимог статті 175 ЦПК України. Оскільки суд не дотримався вимог ст. 175 ЦПК України та не надіслав копію заяви позивача про відмову від позову до ПАТ «НАСК «Оранта» відповідачу ОСОБА_2 , розглянув її по суті та задовольнив, таке порушення є підставою для скасування ухвали суду через порушення норм процесуального законодавства та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відзиви на апеляційну скаргу не надходили. Від ОСОБА_1 надійшло пояснення на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в яких він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Зазначено, що подавши заяву про відмову від позовних вимог до відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» позивач таким чином скористався своїм правом, що передбачено нормами ЦПК України. Від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Портянко Є.В. надійшла заява про розгляд справи без участі скаржника та його представника. Апеляційну скаргу сторона скаржника підтримує повністю та просить задовольнити. Від представника ОСОБА_1 адвоката Демиденка В.А. до суду також надійшла заява про розгляд справи без його участі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Частиною 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскаржувана ухвала відповідає вказаним вимогам. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «НАСК «Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування. У підготовчому засіданні представником позивача адвокатом Демиденком В.А. подано заяву про відмову від позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» у зв`язку із здійсненням останнім сплати позивачу страхового відшкодування у розмірі 28 685,53 грн. (Т. а.с. 226, Т. 2 а.с. 6). За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до норм ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частиною 3 ст. 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу. Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Частиною 2 ст. 206 ЦПК України визначено, що до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнання позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Відповідно до ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Частиною 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у справі у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права звернення до суду за вирішенням цього спору. Зі змісту заяви про відмову від позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» вбачається, що вона відповідає вимогам ст. 206 ЦПК України, така відмова не суперечить вимогам чинного законодавства України та не стосується прав і обов`язків осіб, які не брали участі у справі. Згідно ордера від 31 січня 2025 року на надання правничої допомоги адвокатом Демиденком В.А. позивачу ОСОБА_1 договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються (Т. 1 а.с. 227), тому у представника позивача були наявні повноваження на звернення до суду з відповідною заявою, що й було враховано судом першої інстанції під час постановлення ухвали суду від 03 червня 2025 року. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не дотримано процесуальних вимог до оформлення заяви про відмову від частини позовних вимог, а саме направлення до суду копій примірників відповідної заяви у відповідності до кількості учасників справи, які в подальшому суд самостійно зобов`язаний був надіслати сторонам згідно вимог статті 175 ЦПК України не приймаються до уваги колегією суддів з наступних підстав. Статтею 175 ЦПК України визначено вимоги до форми та змісту позовної заяви. Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Заява про відмову від позовних вимог (частини позовних вимог) за своїм змістом та суттю не відноситься до позовних заяв. Вимоги щодо змісту та форми такої заяви регулюються параграфом 2 Глави 1 Розділу ІІІ позовне провадження. Згідно ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Відповідно до ч. 2 ст. 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій формі або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Частиною 3 ст. 182 ЦПК України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено він встановлюється судом. Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Отже, докази направлення заяви іншим учасникам судового процесу, поданої в порядку ст. 182 ЦПК України додаються лише коли заява подана на стадії виконання судового рішення. Разом з тим, звертаючись до суду з відповідною заявою представник позивача адвокат Демиденко В.А. надав до суду докази направлення заяви про відмову від частини позовних вимог на адреси обох відповідачів ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 , що підтверджено доданими до заяви описами вкладень до цінних листів направлення поштової кореспонденції (Т.1 а.с. 9, Т.1 а.с. 11). Отже, підстав для визнання будь-яких процесуальних порушень під час подачі позивачем заяви про відмови від частини позовних вимог та під час розгляду такої заяви судом під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено не було. Будь-яких інших доводів необґрунтованості ухвали суду першої інстанції від 03 червня 2025 року апеляційна скарга не містить. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін. Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 червня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 30 липня 2025 року. Судді