Постанова 4803 № 201/18/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7580/25 Справа № 201/18/24 Суддя у 1-й інстанції - Покопцева Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. за участю секретаря Гречишникової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Соборний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Калінович Сергій Петрович, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Златова Наталія Анатоліївна, ОСОБА_5 , - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бутенко Олексій Олександрович, на рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 14 травня 2025 року, - В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ 01.01.2024 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, треті особ: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Соборний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Калінович Сергій Петрович, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Златова Наталія Анатоліївна, ОСОБА_5 , в якому позивачка просила витребувати від відповідачки ОСОБА_2 частину земельної ділянки з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 501724712101, кадастровий номер 1210100000:03:135:0007, площею 0, 0627 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (попередня адреса АДРЕСА_2 ). КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Рішенням Соборного районного суду м. Дніпра від 14 травня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Калінович Сергій Петрович, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Златова Наталія Анатоліївна, ОСОБА_5 . КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 11.06.2025 рокувід ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бутенко Олексій Олександровичнадійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 14 травня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. З посиланням на судову практику просить задовольнити апеляційну скаргу. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило. СУДОВІ ВИКЛИКИ Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (т.2 а.с.167-176). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи: 02.03.1991р. позивачка ОСОБА_1 і третьою особою ОСОБА_3 укладено шлюб, який розірвано рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.10.2008р. В період шлюбу 27.06.1996р. ОСОБА_3 придбано житловий будинок АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці розміром 532 кв.м. Земельна ділянка для обслуговування цього будинку була передана у приватну власність чоловіка позивачки ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності за землю від 23.07.1998р., площею 0,0527 га із цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. На вказаній земельній ділянці в період шлюбу сторонами збудований житловий будинок А-1, житловою площею 107,2 кв.м., загальною площею 267,3 кв.м., який введений в експлуатацію рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради № 373 від 25.06.2004р. В липні 2007р. ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду з позовом про поділ спільного із ОСОБА_3 майна подружжя: автомобілів, меблів, новозбудованого будинку АДРЕСА_2 , а також просила визнати за нею право власності на 2/3 частини земельної ділянки, яка його обслуговує. ОСОБА_3 пред`явив зустрічний позов. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2011р. у справі № 2-104/11 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задоволений частково; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_2 (зараз АДРЕСА_1 ) та виділено цю частку в натурі згідно 1 варіанту розподілу житлового будинку, зазначеного у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 702/703/704-11. У задоволенні, зокрема, її вимог про визнання права власності на 2/3 частини земельної ділянки відмовлено, оскільки ділянка передана у власність ОСОБА_7 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, який є актом індивідуальної дії. Відтак суд не включив земельну ділянку до складу спільного майна подружжя. По справі постановлювалось додаткове рішення. Вказані рішення оскаржувалось в апеляційному порядку, в тому числі й у частині відмови у визнанні за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, яка обслуговує житловий будинок АДРЕСА_2 . Рішенням від 10.05.2012р. апеляційного суду Дніпропетровської області (https://reyestr.court.gov.ua/Review/23973867) апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, але її посилання на те, що суд 1 інстанції помилково дійшов висновку про те, що земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, не відноситься до спільного майна подружжя є безпідставними, так як вона виділялась і була передана у власність відповідача в порядку приватизації до внесення доповнень в ст. 61 Сімейного кодексу України і які не розповсюджуються на правовідносини, що виникли до внесення доповнень до зазначеної норми права. На вказані рішення подавалася касаційна скарга, ухвалою від 13.06.2012р. судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2011 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2011 року, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя (https://reyestr.court.gov.ua/Review/25237198). Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.02.2008р. у справі 2-1417/08 стягнуто на користь ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 20.01.2005р. на суму 2 300 000 грн. та 1700,00 грн. в рахунок відшкодування судового збору. 13.02.2013р. державним виконавцем складено акт про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого і майна, а саме: домоволодіння, загальною площею 257,3 кв.м., розташоване на земельній ділянці площею 0,0527 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 02.08.2004р. державного акту № 015250 від 24.07.1998р., яке було реалізовано Дніпропетровською філією ТОВ «Укрспецторг Групп» на прилюдних торгах з реалізації арештованого нерухомого майна, які відбулися 29.01.2013р. за адресою: АДРЕСА_3 . Акт складено на підставі протоколу № 04-0231/12 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3 . Переможцем прилюдних торгів стала третя особа у цій справі ОСОБА_6 . У жовтні 2014 року позивачка зверталася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Дніпропетровської міської ради (третя особа ОСОБА_3 , Управління Держземагентства у місті Дніпропетровськ Дніпропетровської області) з вимогами про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 18.06.1998р. № 1159 в частині надання у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0527 гектарів, по АДРЕСА_2 ; визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю серія ДПД № 015250, виданого ОСОБА_3 . Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 02.02.2016р. у справі № 200/19818/14-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/57194242), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.03.2017р. і постановою Верховного Суду від 23.10.2019р. у задоволенні позовних вимог відмовлено. 09.01.2019р. відповідачка ОСОБА_2 двома окремими договорами придбала в ОСОБА_6 житловий будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку 1210100000:135:0007, яка його обслуговує. 13.09.2021р. ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Златова Н.А.) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, скасування рішень про державну реєстрацію, визнання права власності, витребування майна, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном. Просила суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку віл 09.01.2019р., серія та номер: 132, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського МНО Златовою Н.А.; визнати недійсними прилюдні торги, проведені ТОВ «Укрспецторг Групп» згідно протоколу № 04-0231/12 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3 ; визнати незаконним і скасувати акт про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 13.02.2013р., складений старшим державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Власенко О.В. при примусовому виконанні виконавчого листа у справі № 2-1417/2008, виданого 17.03.2008р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська; визнати незаконним і скасувати свідоцтво про придбання з прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, на яке звернено стягнення, видане приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Каліновичем С.П. від 14.11.2014р. за реєстровим № 1113, щодо домоволодіння, загальною площею 257,3 кв.м., розташованого на земельній ділянці 0,0527 га, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;. визнати незаконним і скасувати свідоцтво про придбання з прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, на яке звернено стягнення, видане приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Каліновичем С.П. від 14.11.2014р. за реєстровим № 1117, щодо земельної ділянки 0,0527 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44987617 від 09.01.2019р., прийняте приватним нотаріусом Дніпровського МНО Златовою Н.А. та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17212041 від 14.11.2014р., прийняте приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Каліновичем С.П.; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 133 від 09.01.2019, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського МНО Златовою Н.А.; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44987617 від 09.01.2019р., прийняте приватним нотаріусом Дніпровського МНО Златовою Н.А. та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17213105 від 14.11.2014р., прийняте приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Какліновичем С.П.; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 501724712101, кадастровий номер 1210100000:03:135:0007, площа (га): 0,0527, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину домоволодіння (житлового будинку) АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна: 501687312101, а саме: квартиру АДРЕСА_3 в жилому будинку літ. «А-1» загальною площею 148,7 кв.м. з наступними приміщеннями: 1 Підвал: приміщення 1-1 (5,2 кв.м.) - частина сходів; приміщення 1-2 (43,5 кв.м.) - приміщення; приміщення 1-3 (6,3 кв.м.) - приміщення; приміщення 1-5 (8,0 кв.м.) - приміщення; разом площа складає 63,0 кв.м. В житловому будинку літ. «А-1»: 1 поверх: приміщення 1-9 (24,9 кв.м.) - приміщення; приміщення 1-10 (17,9 кв.м.) - кухня: разом по 1 поверху 42,8 кв.м. Мансардний поверх: приміщення 1-15 (21,7 кв.м.) - житлова кімната; приміщення 1-16 (21,2 кв.м.) - житлова кімната; разом по мансардному поверху 42,9 кв.м. Надвірні будівлі і споруди: сходи №7, підпірна стінка № 8, споруди загального користування: 1/2 частина огорожі № 3, замощення II. зобов`язати ОСОБА_3 протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням суду законної сили виконати переобладнання у домоволодінні АДРЕСА_2 : встановити глуху перегородку в підвалі в приміщенні 1-1 (сходи) для влаштування двох приміщень: розмірами 2,04 м. х 2,56 м.= 5,2 кв.м. та площею 2,8 кв.м. розмірами 1,1.м х 2,56 м. під сходи на І поверх з приміщення гаражу; влаштувати приміщення 1-4 (19,9 кв.м.) під кухню, встановити газову плиту, підвести воду, виконати відвід стічних вод; на першому поверсі закласти прорізи між приміщеннями 1-8 та 1-10, між приміщеннями 1-9 та 1-8; на мансардному поверсі закласти прорізи між приміщеннями 1-16 та 1-14 та між приміщеннями 1-15 та 1-14. усунути перешкоди у користуванні належними ОСОБА_1 земельною ділянкою кадастровий номер 1210100000:03:135:0007, площа (га): 0,0527, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 1/2 частиною домоволодіння АДРЕСА_1 , шляхом вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_3 в жилому будинку літ. «А-1» загальною площею 148,7 кв.м. з наступними приміщеннями: 1 Підвал: приміщення 1-1 (5,2 кв.м.) - частина сходів; приміщення 1-2 (43,5 кв.м.) - приміщення; приміщення 1-3 (6,3 кв.м.) - приміщення; приміщення 1-5 (8,0 кв.м.) - приміщення; разом площа складає 63,0 кв.м. В житловому будинку літ. «А-1»: 1 поверх: приміщення 1-9 (24,9 кв.м.) - приміщення; приміщення 1-10 (17,9 кв.м.) - кухня: разом по 1 поверху 42,8 кв.м. Мансардний поверх: приміщення 1-15 (21,7 кв.м.) - житлова кімната; приміщення 1-16 (21,2 кв.м.) - житлова кімната; разом по мансардному поверху 42,9 кв.м. Надвірні будівлі і споруди: сходи №7, підпірна стінка № 8, споруди загального користування: 1/2 частина огорожі № 3, замощення II. Рішенням від 04.04.2023р. Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі ЄУН 201/9312/21 постановлено витребуватиіз володіння ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 1/2 частину домоволодіння (житлового будинку) АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_2 ), реєстраційний номер нерухомого майна: 501687312101, а саме: квартиру АДРЕСА_3 в жилому будинку літ. «А-1» загальною площею 148,7 кв.м. з наступними приміщеннями: 1 Підвал: приміщення 1-1 (5,2 кв.м.) - частина сходів; приміщення 1-2 (43,5 кв.м.) - приміщення; приміщення 1-3 (6,3 кв.м.) - приміщення; приміщення 1-5 (8,0 кв.м.) - приміщення; разом площа складає 63,0 кв.м. В житловому будинку літ. «А-1»: 1 поверх: приміщення 1-9 (24,9 кв.м.) - приміщення; приміщення 1-10 (17,9 кв.м.) - кухня: разом по 1 поверху 42,8 кв.м. Мансардний поверх: приміщення 1-15 (21,7 кв.м.) - житлова кімната; приміщення 1-16 (21,2 кв.м.) - житлова кімната; разом по мансардному поверху 42,9 кв.м. Надвірні будівлі і споруди: сходи №7, підпірна стінка № 8, Споруди загального користування: 1/2 частина огорожі №3, замощення II. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (т.1, а.с.42-75). Рішення переглядалось в апеляційному і касаційному порядку. Постановою від 19.02.2025р. Верховного суду рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2023р. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про витребуванняіз володіння ОСОБА_2 частини домоволодіння (житлового будинку) АДРЕСА_1 залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125326117). Зараз позивачка, мотивуючи тим, що за наслідками розгляду справи ЄУН 201/9312/21 судом першої інстанції було встановлено передчасність вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку вказаної земельної ділянки, а вимоги про витребування 1/2 частки земельної ділянки не заявлялось в жодному процесі але вказана позовна вимога відповідає останнім висновкам Великої Палати Верховного суду, що зроблені у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 362/2707/19, Провадження № 14-21цс22, за якою позивачка має право витребувати з чужого незаконного володіння не виділену частку земельної ділянки, як власник частини житлового будинку АДРЕСА_1 просить про витребування у відповідачки частини земельної ділянки за тією ж адресою, вказуючи, що цей спосіб має забезпечити захист її права власності на земельну ділянку. Відтак позивачкою заявлений віндикаційний позов. За положеннями ст.ст. 387, 388 ЦК України, право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, має власник. Але право приватної власності на спірну земельну ділянку набув чоловік позивачки, третя особа у справі ОСОБА_8 , в 1998р., вона виділялась і була передана у власність в порядку приватизації до внесення доповнень в ст. 61 Сімейного кодексу України, які не розповсюджуються на правовідносини, що виникли до внесення доповнень до зазначеної норми права. З цих підстав позивачці відмовлено у визнанні за нею права власності на 2/3 частин спірної земельної ділянки рішенням від 11.11.2011р. Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. Це рішення набрало законної сили 10.05.2012р., переглядалося судом касаційної інстанції та залишено без змін. Відтак позивачка не набула право спільної сумісної власності на земельну ділянку як дружина ОСОБА_8 . Позивачка оскаржувала рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 18.06.1998р. № 1159 в частині надання у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0527 гектарів, по АДРЕСА_2 та просила визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серія ДПД № 015250, виданого ОСОБА_3 . Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 02.02.2016р. у справі № 200/19818/14-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/57194242), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.03.2017р. і постановою Верховного Суду від 23.10.2019р. у задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд у цій справі не встановив порушень прав позивачки постановленням оспорюваного рішення, і погодився з висновком апеляційного суду Дніпропетровської області в рішенні від 10.05.2012р. щодо належності спірної земельної ділянки на праві приватної власності ОСОБА_3 , у зв`язку з реалізацією особистого права на отримання земельної ділянки у власність, що закріплено у Конституції України. Позивачка заявляла суду вимоги про визнання за нею права власності на частину цієї земельної ділянки у справі ЄУН 201/9312/21, і рішенням від 04.04.2023р. Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі їй було відмовлено. Рішення оскаржувалося до суду апеляційної та касаційної інстанції і залишено без змін. Відтак право власності в позивачки на спірну земельну ділянку не виникло ані в процесі приватизації, ані в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя як у співвласника частини житлового будинку. Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка кореспондується із статтею 41 Конституції України, унормовано, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. ЦК України одним зі способів захисту порушених прав передбачено віндикацію. Так, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України). Віндикація - це витребування своєї речі не володіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Позивачкою ОСОБА_1 заявлений саме віндийкаційний позов, але вона не є та ніколи не була юридичним власником земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:03:135:0007, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (попередня адреса АДРЕСА_2 ), тож не набула права витребувати цю земельну ділянку від іншої особи. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду. При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бутенко Олексій Олександрович залишити без задоволення. Рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 14 травня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлено 29.07.2025 року. Судді: