Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/1831/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7484/25 Справа № 199/1831/25 Суддя у 1-й інстанції - Авраменко А.М. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача - Никифоряка Л.П., суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В., за участі секретаря судового засідання Кругман А.М., Учасники справи: Заявник: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Заінтересовані особи: Дніпровська міська рада, Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, розглянув відкрито в залі судових засідань апеляційного суду в м. Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин в якій подана апеляційна скарга Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 28 травня 2025року, головуючий у суді першої інстанції Авраменко А.М., В С Т А Н О В И В: Описова частина Короткий зміст заявлених вимог У лютому 2025року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось в суд із заявою про визнання спадщини відумерлою, зазначивши заінтересованими особами Дніпровську міську раду та Четверту дніпровську державну нотаріальну контору, та вимагало визнати відумерлою спадщиною - нерухоме майно (іпотечне майно) - квартиру АДРЕСА_1 , що залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 . Існування таких вимог Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» пов`язувало із тим, що після смерті ОСОБА_1 відсутні будь-які спадкоємці за заповітом і за законом, тож є всі підстави для визнання спадщини у вигляді квартири, яка належала померлому, відумерлою та передання її у власність територіальної громади. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 28 травня 2025року заяву окремого провадження Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», заінтересовані особи: Дніпровська міська рада, Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання спадщини відумерлою, залишено без розгляду. Суд першої інстанції, залишаючи заяву без розгляду, виходив з наявності спору про право між заявником, органом місцевого самоврядування та певними особами, як спадкоємцями. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу 05 червня 2025року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» подало безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою засобів поштового зв`язку апеляційну скаргу на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 28 травня 2025року. В апеляційній скарзі висловило вимогу про скасування ухвали суду з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Незаконність та необґрунтованість ухвали суду на думку заявника полягає у тому, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у даній справі відсутній спір про право, оскільки на підтвердження цього відсутні належні докази. Вказував, що висновок суду про те, що разом зі спадкодавцем ОСОБА_1 були зареєстровані на момент його смерті також двоє спадкоємців за законом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ґрунтується на припущенні, що є неприпустимим. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Інші учасники справи своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористались та відзиву на апеляційну скаргу не подавали. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2025року відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2025рокусправу призначено до судового розгляду на 29 липня 2025року. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного листа. Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами З матеріалів справи вбачається, що учасником кредитних/іпотечних правовідносин із заявником, окрім ОСОБА_1 , була і ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно копії листа Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 26 травня 2025року відповідно до картотеки з питань реєстрації фізичних осіб за адресою АДРЕСА_2 станом на 23 травня 2025року були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована з 29 травня 1998року (внесена до Ф-А матері ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 ) по паспорту з 13 березня 2000року; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (внесена до Ф-А матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та значиться зареєстрованою по теперішній час. Також за вказаною адресою був зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 29 травня 1998року по 21 лютого 2022року. Разом зі спадкодавцем ОСОБА_1 , спадщину після якого заявник просить визнати відумерлою, були зареєстровані на момент його смерті також двоє спадкоємців за законом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали суду, встановлюватися обставини і досліджуватися докази. Залишаючи заяву про визнання спадщини відумерлою без розгляду, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що заявник просить визнати відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_1 , з яким на момент його смерті були зареєстровані його спадкоємці за законом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в контексті норм ст.1268 ч. 3 ЦК України, ст. 67 Закону України «Про нотаріат», а також з огляду на п.3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012року №296/5, можуть вважатись такими, що прийняли спадщину за відсутності заяв про її прийняття та без отримання свідоцтва про право на спадщину, враховуючи, що матеріали спадкової справи не містять доказів відмови вказаних осіб від спадщини. Вислухав пояснення учасників справи котрі з`явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції при постановленні ухвали додержані норми матеріального і процесуального права. Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. Частиною 3 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. За змістом статей 1296, 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Статтею 67 Закону України «Про нотаріат» передбачено, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена. Згідно частин 1-3 статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням. Частиною шостою статті 294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право цивільне. Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права. Такі правові висновки містять у постановах Верховного Суду від 04 січня 2023року по справі №198/99/15-ц, від 10 січня 2025року по справі №760/19455/23. У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022року по справі №139/122/14-ц вказано, що під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник вказував, що висновок суду про те, що разом зі спадкодавцем ОСОБА_1 були зареєстровані на момент його смерті також двоє спадкоємців за законом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ґрунтується на припущенні, однак такі доводи апеляційної скарги не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки судом достовірно встановлено, що відповідно до картотеки з питань реєстрації фізичних осіб за адресою АДРЕСА_2 станом на 23 травня 2025року були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована з 29 травня 1998року (внесена до Ф-А матері ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 ) по паспорту з 13 березня 2000року; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (внесена до Ф-А матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та значиться зареєстрованою по теперішній час. Тож, з урахуванням наявності у померлого ОСОБА_1 спадкоємців, які проживали з ним по день його смерті, вони можуть вважатись такими, що прийняли спадщину за відсутності заяв про її прийняття та без отримання свідоцтва про право на спадщину, враховуючи, що матеріали спадкової справи не містять доказів відмови вказаних осіб від спадщини. Визнання спадщини відумерлою прямо стосується прав та законних інтересів спадкоємців, тож суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що із заяви про визнання спадщини відумерлою вбачається існування спору про право. Враховуючи вищевикладене, спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що у даній справі відсутній спір про право, оскільки на підтвердження цього відсутні будь-які докази. Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у оскаржуваному судовому рішенні, вони зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судом. Згідно статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності, що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Водночас, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб заявник надав пояснення та докази щодо обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи. Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність та обґрунтованість ухвали суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 28 травня 2025року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 29 липня 2025року. Судді: