Постанова КАС ВС № 420/10013/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2025 року м. Київ справа № 420/10013/23 адміністративне провадження № К/990/1982/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року (головуючий суддя Пекний А.С.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року (головуючий суддя Федусик А.Г., судді: Бойко А.В., Шевчук О.А.) у справі № 420/10013/23 за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про припинення права на виконання будівельних робіт, набутих на підставі повідомлення про початок будівельних робіт, У С Т А Н О В И В: І. РУХ СПРАВИ 04.05.2023 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - позивач, Управління ДАБК) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі - відповідач 2), в якому просить припинити право на виконання будівельних робіт, набутих на підставі повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1) від 11.08.2020 № ОД051200811453 «Реконструкція частини домоволодіння без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2023, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2023, відмовлено у задоволенні позову. 15.01.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2024 відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції. 25.03.2024 на адресу суду від відповідачів надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України). ІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН В обґрунтування позовних вимог зазначено, що головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Михайленко Євгеном здійснено перевірку достовірності даних у поданій відповідачами декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 13.03.2023 № ОД101230311639 на об`єкт - «Реконструкція частини домоволодіння без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 . У цій декларації зазначено в якості документу, що дає право на виконання будівельних робіт - повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1) від 11.08.2020 № ОД051200811453. Надалі посадовою особою Управління ДАБК разом із представниками Департаменту земельних ресурсів та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, а також Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради 16 березня 2023 року проведено комісійне обстеження об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обстеження встановлено, що фактично проведені будівельно-монтажні роботи з реконструкції частини домоволодіння за вказаною адресою не відповідають документам, що дають право на виконання будівельних робіт, а саме змінено геометричні розміри прибудови та в свою чергу захоплено територію загального користування (двору). Замість реконструкції частини домоволодіння без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, відповідачами фактично виконані роботи з демонтажу прибудови №11-3 геометричними розмірами 2,30x2,28 метрів відповідно до технічного паспорту від 19.11.2015 № б/н та будівництва нової прибудови розміром 4,05x3,47 метрів. Також замовниками не надано проектну документацію на будівництво, документи про призначення відповідальної особи генерального проектувальника, про призначення відповідальної особи, що здійснює технічний нагляд, відомості про експертизу проектної документації. У той же час, зазначене у повідомленні про початок виконання будівельних робіт в якості розробника проекту будівництва ПРАТ «Інпроектсервіс» надало листа від 23.03.2023 внх.№41-16/9 про те, що воно не здійснювало розробку проекту «Реконструкція частини домоволодіння без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, за адресою: АДРЕСА_1 », а вказаний головний архітектор проекту - ОСОБА_3 ніколи не працював в ПРАТ «Інпроектсервіс». З посиланням на приписи частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивач вказує, що набуте відповідачами на підставі поданого повідомлення право на виконання будівельних робіт підлягає припиненню в судовому порядку, оскільки відповідачами внесено недостовірні відомості, наведені у вищевказаному дозвільному документі, що є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Відповідачі у відзиві на позов просили відмовити у його задоволенні з підстав порушення Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 553 від 23.05.2011, «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю». Вказують, що після подання у січні 2023 року декларації про готовність об`єкта до експлуатації до них вже приходив представник Управління державного архітектурно-будівельного контролю з метою перевірки проведених робіт по реконструкції частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Щодо проведення 16.03.2023 комісійного обстеження об`єкта будівництва (реконструкції) Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради їх не повідомляло та фактично у березні 2023 року це обстеження з виходом на місце не проводилось, відповідачі участі у ньому не брали. Також Управління державного архітектурно-будівельного контролю почало проводити позапланову перевірку щодо повідомлення про початок виконання будівельних робіт у січні 2023 року, тобто через два роки після реєстрації повідомлення (11.08.2020 року), хоча повинно було зробити це протягом трьох місяців з дня його подання. ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 07.11.2017 відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками (у рівних частках кожен) 3/25 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається з трьох житлових будинків, означених в схематичному плані під літерами «А, Б, Г», загальною площею 330 кв.м., у тому числі житловою 212 кв.м., та надвірних споруд «В, Д, Е, З, И, К, Л, Н» - сараї, «Ж» - вбиральня, 1 - мостіння, №1 - паркан, яке розташоване на земельній ділянці розміром 627 кв.м. Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 11.08.2020 зареєстровано за № ОД051200811453 подане відповідачами Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція частини домоволодіння без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 . За інформацією, наведеною у згаданому повідомленні, проектну документацію розроблено ПрАТ «Інпроектсервіс», головний архітектор проекту Єремєєв Євген Іванович, технічний нагляд здійснює ОСОБА_4 , експертизу проекту будівництва здійснено ТОВ «Перша приватна експертиза», експертний звіт від 11.10.2018 № 13/11-10/145/А. Загальна площа об`єкту відповідно до проектної документації зазначена 30,1 кв.м., у тому числі житлова 11.8 кв.м., допоміжна площа 18,3 кв.м., поверховість - 2, будівельний об`єм 110,0 куб.м. Відповідачами 13.03.2023 за № ОД101230311639 подано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта «Реконструкція частини домоволодіння без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 . Головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Михайленком Євгеном Миколайовичем здійснені заходи щодо перевірки достовірності даних у поданій декларації, у тому числі із представником Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради та з залученням представника Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради 16.03.2023 проведено комісійне обстеження об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, пров. Вокзальний,

5. Вказане обстеження здійснено на підставі Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради за від 29.03.2018 № 135 (далі також Порядок № 135). Участь у його проведенні приймали головний спеціаліст інспекційного відділу №2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Михайленком Є.М., головний спеціаліст відділу контролю та моніторингу за станом території району Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради Семіліта І.В., головний спеціаліст Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради Кожуховський В.С. та завідуючий сектором Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради Сліпченко Г.В. Відповідачі участі у обстеженні не брали, відомості щодо їх повідомлення про його проведення до суду не надані. За результатами цього обстеження посадовими особами, які його проводили, складено акт від 16.03.2023, за змістом якого ними встановлено, що за адресою: Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, пров. Вокзальний, 5 фактично виконані роботи з реконструкції частини домоволодіння шляхом демонтажу прибудови № 11-3 геометричними розмірами 2,30x2,28 метрів відповідно до технічного паспорту від 19.11.2015 № б/н (який був наданий листом КП «Бюро технічної інвентаризації» ОМР від 15.03.2023 № 821/03.01-06) та будівництва нової прибудови, фактичні розміри якої прибудови становлять 4,05x3,47 метрів, у той час як відповідно до повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 11.08.2020 № ОД051200811453 реконструкція мала здійснюватись без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані. Посадовими особами, які проводили обстеження, на підставі вищевикладеного висновано, що фактично проведені будівельно-монтажні роботи з реконструкції частини домоволодіння за вказаною адресою не відповідають документам, що дають право на виконання будівельних робіт, а саме змінено геометричні розміри прибудови та в свою чергу захоплено територію загального користування (двору). На запит Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 15.03.2023 № 01-18/20-и/в Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради листом від 15.03.2023 № 821/03.01-06 надіслано копію технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, пров. Вокзальний,

5. Технічний паспорт виготовлений станом на 19.11.2015. Листом від 23.03.2023 № 41-16/9 ПрАТ «Інпроектсервіс» у відповідь на запит Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 15.03.2023 № 01-18/20-и/в надало наступну інформацію: - ПрАТ «Інпроектсервіс» не здійснювало розробку проекту «Реконструкція частини домоволодіння без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані» за адресою: м. Одеса, пров. Вокзальний, будинок №5; - головний архітектор проекту Єремєєв Євген Іванович ніколи не працював в ПрАТ «Інпроектсервіс»; - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не звертались до ПрАТ «Інпроектсервіс» з приводу розробки проекту «Реконструкція частини домоволодіння без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані» за адресою: м. Одеса, пров. Вокзальний, будинок № 5, та договір на здійснення авторського нагляду з ними не укладався. Вважаючи, що відповідачами до повідомлення про початок виконання будівельних робіт внесено недостовірні відомості, що є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, а саме забудова зі зміною геометричних розмірів без належно затвердженого проекту будівництва, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з посиланням на статтю 39-1 від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі також Закон № 3038-VI). IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Проте в цьому випадку позапланова перевірка взагалі не призначалась, а відтак позивачем не було здійснено заходів державного архітектурно-будівельного контролю, результати якого надавали би позивачу право на звернення до суду із позовом про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення. Також суд вказав, що законодавством регламентовано чітку процедуру проведення органами архітектурно-будівельного контролю перевірок у сфері містобудівної діяльності та підстави для вжиття заходів реагування шляхом звернення до суду з відповідним позовом у разі виявлення недостовірних даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт чи в зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Судом зауважено, що позивачем належними і допустимими доказами не підтверджено його доводи щодо недостовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Суд апеляційної інстанції з покликанням на правові висновки Верховного Суду у постанові від 27.06.2023 у справі № 320/9108/21 погодився з позицією суду першої інстанції. V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що висновки першої та апеляційної інстанцій містять неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, суд не дослідив зібрані у справі докази та розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Скаржник зазначає, що Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ № 553 від 23.05.2011, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Проте, згідно з постановою КМУ від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану (далі Постанова № 303). Відтак, позапланова перевірка відповідно до Порядку № 553 не проводилась через мораторій на проведення перевірок відповідно до Постанови №

303. Водночас Управління ДАБК продовжує працювати та виконувати свої завдання у межах наведених повноважень та зобов`язане реагувати на факти порушення вимог містобудівного законодавства. Вважає, що суди дійшли помилкового висновку, що в Управління ДАБК відсутні підстави для звернення до суду з цим позовом. Наполягає на неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме статті 39-1 Закону № 3038-VI. Також скаржник зазначає, що акт обстеження від 16.03.2023, складений відповідно до Порядку № 135, лист ПРАТ «Інпроектсервіс» від 23.03.2023 вих.№ 41-16/9, яким товариство підтверджує, що не здійснювало розробку проекту, а також технічний паспорт від 19.11.2015 № б/н є належним та допустимим доказом в розумінні 73-76 КАС України, що підтверджують факт наведення недостовірних даних. Проте судами не взяті до уваги та не дослідженні зазначені докази. У відзиві на касаційну скаргу відповідачі зазначають, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без порушення норм матеріального та процесуального права, з урахуванням висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 27.06.2023 у справі № 320/9108/21. Акцентують увагу на тому, що після спливу 2 років після реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за № ОД051200811453 (зареєстровано 11.08.2020), Управлінням ДАБК ОМР із залученням іншим спеціалістів складено акт від 16.03.2023 без участі позивачів та надання доступу до об`єкта нерухомості. Водночас зазначають, що акт від 16.03.2023 року складено після того як ними проведені всі роботи по будівництву. Стверджують, що припинити виконання будівельних робіт неможливо, оскільки вони виконані. VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого. За приписами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Водночас, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Предметом спору у справі є наявність або відсутність підстав для припинення права на виконання будівельних робіт, набутих на підставі повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1) від 11.08.2020 № ОД051200811453 «Реконструкція частини домоволодіння без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 . Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі -Закон №3038-VI). Згідно із частиною першою статті 6 вказаного Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. Відповідно до пунктів 6, 7 частини першої статті 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється зокрема шляхом: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів). Частиною п`ятою статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю. Згідно із пунктом 1 статті 1 Закону України № 3038-VI проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва. Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Водночас, відповідно до частини першої статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. За змістом частини сьомої статті 36 Закону № 3038-VI право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили. Частиною другою статті 39-1 Закону № 3038-VI визначено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у тому числі (…) зокрема, якщо він збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення. Частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Абзац 2 частини першої статті 41 Закону № 3038-VI визначає, що порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Своєю чергою, відповідно до статті 41 Закону № 3038-VI Кабінет Міністрів України постановою від 23.05.2011 № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 553). Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (пункт 1 Порядку № 553). Згідно із пунктом 5 цього Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Проте у справі, що розглядається, заходи контролю в розумінні статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 не проводились. Водночас в контексті правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі, колегія суддів наголошує, що за змістом норм частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, здійснюється у судовому порядку за позовом відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в разі виявлення цим органом факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Оскільки питання про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, а також скасування декларації вирішується у судовому порядку, то на цю процедуру поширюється дія норм КАС України, який визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, зокрема щодо здійснення судового контролю правомірності дій та рішень суб`єктів владних повноважень та встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (частина перша статті 1 цього Кодексу). Так, згідно із положеннями частини першої статті 7, частин першої, четвертої статті 9 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Частинами першою, другою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Колегія суддів наголошує, що згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Своєю чергою, докази повинні відповідати визначеним у статтях 73-76 КАС України критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, а обов`язок доказування, за загальним правилом, встановленим у частині першій статті 77 цього Кодексу, покладається на кожну з сторін, яка повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. За правилами частин першої, другої статті 90 цього ж Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Зміст викладених положень КАС України у сукупності із наведеними положеннями Закону № 3038-VI дає колегії суддів підстави стверджувати, що КАС України не встановлює жодних особливостей щодо звернення до суду з позовом органу державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, а також розгляду цієї категорії спорів, зокрема не визначає того, що поданню такого позову повинно передувати обов`язкове проведення заходів державного архітектурно - будівельного контролю виключно передбачених Порядком №

533. Отже, межі судового контролю та оцінка вимог суб`єкта владних повноважень визначені відповідними нормами КАС України передбачають право суду оцінити правомірність та обґрунтованість звернення суб`єкта владних повноважень з питань визначених статтею 39-1 Закону № 3038-VI. Подібна правова позиція, щодо необхідності проведення перевірок викладена у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року у справі № 440/12326/21, від 24 квітня 2024 року у справі № 640/31320/20. Водночас колегія суддів критично оцінює покликання суду апеляційної інстанції на постанову Верховного Суду від 27 червня 2023 року № 320/9108/21, оскільки остання була ухвалена за інших фактичних обставин, тому вказане не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства, та, відповідно, правові позиції у цій справі. У контексті зазначеного вище колегія суддів вважає також за необхідне звернути увагу на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 24.11.2021 у справі № 420/998/21, від 07.03.2023 у справі № 420/9217/21 та від 29.03.2023 у справі № 640/1990/22. Відповідно до висновків, наведених у вказаних постановах Верховного Суду, як Закон України від 17.10.2019 № 199-IX, яким до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» внесено відповідні зміно й з 01.06.2020 запроваджено скасування реєстрації декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, у судовому порядку за позовом відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, так і норми самої цієї статті не містять застережень або обмежень щодо її застосування. До того ж, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.08.2020 у справі № 826/6660/16 закон не зобов`язує орган державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною. Ця правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 640/18400/18, у якій визнано необґрунтованими та відхилено доводи про те, що порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення перевірок має бути дотримано й у випадку скасування реєстрації повідомлення або декларації. Беручи до уваги наведені положення законодавства та висновки Верховного Суду щодо їх застосування, колегія суддів приходить до висновку, що законодавець не вимагає від контролюючого органу проведення заходів державного архітектурно - будівельного контролю і оформлення їх результатів як обов`язкової передумови для звернення до суду з таким позовом як не визначає й того, що доказами самочинного будівництва у такій справі можуть бути лише відповідні акти перевірок та/або розпорядчі чи інші документи, оформлені у межах таких контрольних заходів. Обставини щодо факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у справах означеної категорії доводяться на загальних умовах в порядку, встановленому КАС України, на підставі належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів. З`ясування, встановлення, підтвердження або спростування обставин щодо наявності ознак самочинного будівництва охоплюються предметом доказування у таких справах і мають вирішальне значення для правильного вирішення спорів цієї категорії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року у справі № 440/12326/21, від 24 квітня 2024 року у справі № 640/31320/20. Так, підставою для звернення до суду слугували встановлені органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду факти подання відповідачами недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні, а саме: фальсифікація відомостей у повідомленні про початок будівельних робіт: зазначено недостовірну інформацію про проектувальника (ПРАТ «Інпроектсервіс» заперечило свою участь, а особа, вказана як головний архітектор, ніколи там не працювала); порушення умов дозвільного документа: замість реконструкції «без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані» збудовано прибудову суттєво більших розмірів, яка ще й захоплює територію загального користування (двір). В обґрунтування підстав позову позивач покликається на такі докази: наявність офіційного листа від ПРАТ «Інпроектсервіс» на спростування факту розробки проектної документації, участь названого архітектора і взагалі будь-яку співпрацю з відповідачами; акт обстеження і технічний паспорт на підтвердження факту істотної зміни геометричних розмірів прибудови. Проте суди попередніх інстанцій, на виконання вимог статей 73, 74, 75, 90 КАС України, не надали оцінку зазначеним позивачем доказам на предмет їх належності, допустимості та достовірності у сукупності. Зі змісту оскаржуваних судових рішень також не вбачається того, що вищевказані підстави позову були спростовані відповідачем або наявними у справі доказами, поясненнями сторін. В світлі правовідносин, колегія суддів критично оцінює покликання судів попередніх інстанцій на постанову КМУ від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», оскільки орган архітектурно-будівельного контролю не проводив планової та позапланової перевірки та звернувся до суду в порядку статті 39-1 Закону № 3038-VI на підставі встановленого факту подання відповідачами недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні. Своєю чергою належність, допустимість та достовірність доказів на підтвердження зазначених фактів встановлюється в судовому порядку. Водночас колегія суддів наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед в активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а в разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. Натомість без з`ясування обставин щодо даних, наведених у надісланому повідомленні, в контексті наявності в таких ознак, які відносять об`єкт до самочинного будівництва, неможливо прийняти законне і обґрунтоване рішення. Разом з тим, в силу вимог статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права. VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ За приписами статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на викладене, Верховний Суд доходить висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися обґрунтованими та законними, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 420/10013/23 скасувати. Справу № 420/10013/23 направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Судді Верховного Суду С.М. Чиркін Я.О. Берназюк О.П. Стародуб