Постанова КАС ВС № 320/12525/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2025 року м. Київ справа № 320/12525/23 адміністративне провадження № К/990/28048/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Шишова О. О., суддів: Дашутіна І. В., Яковенка М. М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медітек» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі №320/12525/23 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Кобаля М. І., суддів: Бужак Н. П., Костюк Л. О.) УСТАНОВИВ: І. Рух справи До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Медітек» до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС) та Державної податкової служби України, у якому просить суд (з урахуванням уточненого позову): - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, від 01.12.2022 №7755716/39744823, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №411 від 17.10.2022; - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації від 01.12.2022 №7755715/39744823, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №412 від 17.10.2022; - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації від 01.12.2022 №7755713/39744823, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №414 від 18.10.2022; - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації від 01.12.2022 №7755721/39744823, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №422 від 18.10.2022; - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації від 01.12.2022 №7755719/39744823, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №429 від 18.10.2022; - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації від 01.12.2022 №7755712/39744823, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №434 від 20.10.2022; - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації від 01.12.2022 №7755717/39744823, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №435 від 20.10.2022; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ «Медітек» податкові накладні №411 від 17.10.2022, №412 від 17.10.2020, №414 від 18.10.2022, №422 від 18.10.2022, №429 від 18.10.2022, №434 від 20.10.2022, №435 від 20.10.2022 датою їх фактичного подання. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ГУ ДПС про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, яке мотивоване відсутністю коштів на час звернення та необхідністю часу для надання доказів про сплату судового збору. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику. 10 червня 2024 року відповідач удруге подав апеляційну скаргу та надав докази сплати судового збору (платіжна інструкція №1395 від 28 травня 2024 року), а також просив поновити строк на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи клопотання заявник з посиланням на практику Верховного Суду зазначає, що вперше апеляційну скаргу апелянтом подано вчасно, проте сплата судового збору відбулася лише після надходження коштів на розрахунковий рахунок ГУ ДПС, що підтверджується платіжним дорученням, тобто податковий орган намагався в найкоротший термін повторно звернутись з апеляційною скаргою. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 295 КАС України та надано строк для усунення недоліків шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та надання належних доказів такого пропуску. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. ІІ. Оцінка суду апеляційної інстанції Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд зазначив, що дослідивши обставини справи та клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке міститься в матеріалах справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що апелянтом не було виконано вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року та не було усунено недоліки апеляційної скарги, а саме: не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Суд висновував, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки це є лише недоліками роботи в організації представництва інтересів останнього у судах, що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження. ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції Не погоджуючись з указаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ГУ ДПС зазначило, що ним постійно вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, однак, твердження, які були наведені в клопотанні про поновлення не були враховані судом, хоча на думку останнього, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення були наявні. Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження. Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає подальшому розгляду справи. IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 22 серпня 2024 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України). Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки (частина друга статті 299 КАС України). Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору. Наведеною процесуальною нормою окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень. Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа №280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа №400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа №280/4951/19) тощо. Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 зробив висновок, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у разі дотримання одночасно таких умов: - первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; - повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; - скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; - доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником; - наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами. З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене тим, що податковий орган не надав докази сплати судового збору. Як убачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги від 27 травня 2024 року була доставлена до електронного кабінету ГУ ДПС 28 травня 2024 року, а вже 10 червня 2024 року скаржник повторно направив апеляційну скаргу разом з платіжною інструкцією №1395 від 28 травня 2024 року (дата виконання 29 травня 2024 року) про сплату судового збору. Усталеною є позиція Верховного Суду, що недопущення тривалого зволікання із поданням другої апеляційної скарги та усунення недоліку, який слугував підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, є свідченням того, що апелянт не допустив невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками. За таких обставин наявні підстави для поновлення такому учаснику справи строку на апеляційне оскарження, оскільки в такому випадку перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata. Окрім того, матеріали справи свідчать, що відповідач, до повернення вперше поданої апеляційної скарги, заявляв клопотання про продовження процесуального строку для вжиття заходів по сплаті судового збору, у задоволенні якого було відмовлено. Недоліки вперше поданої апеляційної скарги було усунуто ГУ ДПС у стислі строки після повернення вперше поданої апеляційної скарги. Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд мав враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду. Ураховуючи повторне подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, добросовісну процесуальну поведінку відповідача, а також враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення. Указані обставини та докази у їх сукупності свідчать, що в цьому випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками. У зв`язку з викладеним, колегія суддів уважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист. Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Ураховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі №320/12525/23 - задовольнити. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року - скасувати, справу №320/12525/23 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий О. О. Шишов Судді І. В. Дашутін М. М. Яковенко