Ухвала КАС ВС № 240/30982/22

УХВАЛА 30 липня 2025 року м. Київ справа №240/30982/22 адміністративне провадження №К/990/26229/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Гриціва М. І., суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В. перевірив касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) в Житомирській області про перегляд ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року, постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії, і ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправною відмову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області щодо призначення та виплати ОСОБА_1 страхової виплати, як матері померлого медичного працівника, смерть якого настала внаслідок інфікування гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, передбаченої статтею 39 Закону України від 06 квітня 2000 року №1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі - Закон №1645-ІІІ), викладену у листі №1334-02 від 28 жовтня 2022 року; - зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області прийняття рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 страхової виплати, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 39 Закону №1645-ІІІ у розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2021 року, згідно з механізмом передбаченим Порядком здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №498, як матері померлого медичного працівника, смерть якого настала внаслідок інфікування гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 22 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року, позовні вимоги задовольнив. На виконання рішення суду у справі № 240/30982/22 Житомирський окружний адміністративний суд 21 березня 2024 року видав два виконавчі листи. Згодом, коли з`ясувалося, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, 12 серпня 2024 року на адресу Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про заміну стягувача у справі № 240/30982/22. Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 11 жовтня 2024 року задовольнив заяву про заміну сторони виконавчого провадження, а Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 травня 2025 року ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.

2. ГУ ПФУ в Житомирській області не погодилося з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції про заміну сторони виконавчого провадження і через підсистему «Електронний суд» подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

3. Верховний Суд ухвалою від 09 липня 2025 року касаційну скаргу залишив без руху, оскільки скаржник не виконав вимоги частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та надав ГУ ПФУ в Житомирській області десятиденний строк (з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху) на усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в мотивувальній частині ухвали. 4. 14 липня 2025 року ГУ ПФУ в Житомирській області через підсистему «Електронний суд» направило до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої додало платіжну інструкцію № 8369 від 11 липня 2025 року про сплату судового збору. Натомість до цієї заяви не додало як доказ на підтвердження усунення недоліків (недоробок) касаційної скарги документ про надсилання (направлення) копії касаційної скарги іншим учасникам справи, хоча в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху суд касаційної інстанції звернув увагу на цю обставину. З викладеного випливає, що скаржник вади касаційної скарги цілком не усунув.

5. Приписи статті 6 КАС України встановлюють, що суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

6. Колегія суддів вважає, що для того, аби не вдаватися до надмірного формалізму під час трактування згадуваного тут факту виконання / не виконання вимог ухвали суду про залишення скарги без руху, та забезпечити реалізацію права скаржника на касаційне оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, буде правильним продовжити ГУ ПФУ в Житомирській області строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 09 липня 2025 року. Тобто, скаржник має надати суду документальне підтвердження надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги. Керуючись статтями 121, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області продовжити строк залишення без руху касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2025 року, та надати десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали. У разі якщо недоліки касаційної скарги не будуть усунуті у встановлений судом строк, її буде повернуто скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. І. Гриців Судді С. Г. Стеценко Л. В. Тацій