Ухвала КАС ВС № 160/27032/24

УХВАЛА 30 липня 2025 року м. Київ справа №160/27032/24 адміністративне провадження №К/990/29962/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Бучик А.Ю., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №160/27032/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України, Державного підприємства «Інфоресурс» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У 2024 році ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти та науки України, Державного підприємства «Інфоресурс», в якому просив: - зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до алгоритму видачі довідок, передбачених додатком 9 Постанови КМУ від 16 травня 2024 р. № 560, направивши відповідне розпорядження оперативно-розпорядчого характеру (доручення, лист, технічне завдання тощо) на адресу, Державного підприємства «Інфоресурс», який дозволить сформувати для позивача довідку, передбачену додатком 9 Постанови КМУ від 16 травня 2024 р. № 560, про НЕ порушення послідовності здобуття освіти особами, які здобувають освіту у послідовності, визначеною частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіти" та за якими у нього немає відповідного диплома про здобуття такого рівня освіти незважаючи на попередні спроби позивача здобути освіту такого самого рівня; - визнати протиправними дії Державного підприємства «Інфоресурс», які полягають у формуванні довідки передбаченої додатком 9 Постанови КМУ від 16 травня 2024 р., № 560, за допомогою Єдиної державної електронної бази з питань освіти та яка реалізує механізм видачі таких довідок з відміткою про порушення послідовності здобуття освіти позивачем як особи, яка раніше здобувала певний рівень освіти та так і не отримали диплом про його здобуття, але на момент формування довідки здобуває освіту у послідовності визначеною частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіти"; - зобов`язати внести зміни до програмних комплексів (алгоритмів), які дозволять отримати навчальним закладам, в якому навчається позивач довідки передбаченій додатком 9 Постанови КМУ від 16 травня 2024 р., № 560, у якій буде зазначено про НЕ порушення послідовності (Так, не порушує) здобуття позивачем освіти, оскільки він навчається на певному рівні освіти у послідовності визначеною частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіти" та у зв`язку з відсутністю у нього диплому про освіту встановленого зразка, з урахуванням попереднього навчання та не отримання відповідного диплому про освіту на якому зараз навчається позивач. Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 позов задоволено частково: - визнано протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»; - зобов`язано Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відомостей про відсутність порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту». В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №160/27032/24 апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 скасовано та ухвалено нову постанову, якою у відмовлено позивачу у задоволенні позову. Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №160/27032/24 повернуто скаржнику. 14.07.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №160/27032/24, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 залишити в силі. Разом з касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтоване тим, що вперше касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанцій скаржником було подано в межах строків на касаційне оскарження, а також на думку позивача, зміна адвоката є вагомою підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків. Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Звертаючись вдруге із касаційною скаргою, скаржник просить суд поновити строк касаційного оскарження з тих підстав, що після повернення касаційної скарги скаржником в межах установленого строку було повторно подано касаційну скаргу. Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. При попередньому зверненні із касаційною скаргою скаржником не було дотримано вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а саме: у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, такі дії залежали виключно від скаржника. Верховний Суд звертає увагу, що статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Суд зазначає, що подання касаційної скарги після повернення Верховним Судом попередньо поданої касаційної скарги, не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, оскільки нормами КАС України не визначено строків звернення до суду касаційної інстанції після повернення касаційної скарги, позаяк процесуальним законодавством регламентуються виключно загальні строки на касаційне оскарження судових рішень, що передбачено статтею 329 КАС України. Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Враховуючи викладене, колегія судді визнає неповажними підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Отже, скаржнику необхідно подати заяву із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини. Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Визнати неповажними вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №160/27032/24 - залишити без руху. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання заяви про усунення недоліків у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В.М. Бевзенко Судді: А.Ю. Бучик С.М. Чиркін