Постанова 4856 № 295/457/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 295/457/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кузнєцов Д.В. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 30 липня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , за участю: секретаря судового засідання: Шпарага М. Ю., представника відповідача: Латонової Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. ОСОБА_1 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04.03.2024 року перевіркою у м. Києві по Столичному (дорога дублер біля АЗС «АМІК») т/з «Scania» н/з НОМЕР_1 , що перевозив відсів за ТТН 129303 від 04.03.2024 року, виявлено внесення посадовою особою вантажовідправника ТОВ «АБУ» (ТОВ «Альянс будівельників України») відомостей про вагу т/з з вантажем у розмірі 37,5 т при фактичному показнику 47,68 т, перевищення фактичного показника над нормативно допустимим склало 25,47 %, тим самим вантажовідправником порушено вимоги ст. 51-1 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Винесеною постановою на позивача за порушення ч. 3 ст. 132-2 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 гривень. ОСОБА_1 не погоджується із постановою та вважає, що вона є протиправною, винесена з порушенням чинного законодавства, без дослідження всіх обставин справи та є такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав. Відповідно до тексту постанови та з наявних у відповідача матеріалів адміністративного провадження встановлено, що факт фіксації адміністративного правопорушення мав місце 04.03.2024 року. У той же час спірна постанова винесена 24.05.2024 року, тобто із порушенням строків, визначених ст. 38 КУпАП. До того ж позивач належним чином не був поінформований про дату, місце та час розгляду адміністративного матеріалу. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 23 травня 2025 року адміністративний позов задоволено. 3.1. Скасовано постанову від 24.05.2024 року про накладення адміністративного стягнення №000385, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 132-2 КУпАП, а також закрити справу про адміністративне правопорушення. 3.2. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що прийняття спірної постанови поза межами строків, які встановлені для притягнення до адміністративної відповідальності не є грубим порушенням процесуального законодавста, а відтак не є безумовною підставою для її скасування. ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 04.03.2024 інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві під час перевірки за адресою: м. Київ, Столичне шосе (дорога дублер біля АЗС «Амік») транспортного засобу SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 , встановлено, що перевозив відсів відповідно до ТТН №129303 від 04.03.2024, виявлено внесення посадовою особою вантажовідправника ТОВ «АБУ» до вказаної ТТН в графі відомості про вагу т/з з вантажем в розмірі 37,5 т при фактичному показнику 47,68 т, що склало перевищення нормативно встановлених норм на 25,47%. 7. 24.05.2024 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті Кравчуком І.О. винесено постанову серії №000385 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 132-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн. ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

8. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Стаття 251 КУпАП вказує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

10. Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

11. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

12. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

13. Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

14. Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п. 22.5 Правил дорожнього руху України на 2 % (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

15. Підпунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306, передбачені обмеження як вагових, так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів. Зокрема, максимальне значення для автомобільних доріг державного значення фактичної маси чотирьохвісного автомобіля становить 32 тони, а для чотирьохвісного автомобіля з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 тон.

16. Відповідальність за порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху України передбачена, в тому числі, частиною третьою статті 132-2 КУпАП. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

17. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірно висновку щодо застосування в даному випадку вимог статті 38 КУпАП України з огляду на наступне.

18. Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

19. Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

20. Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

21. Тобто, за приписами ст. 38 КУпАП початком перебігу строку для накладення адміністративного стягнення є наступний день після вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов перебігу цього строку.

22. Отже, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення можливе за наявності такої умови як факт закінчення встановленого законом двомісячного строку притягнення особи до відповідальності, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

23. Тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

24. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

25. З огляду на те, що адміністративне правопорушення було вчинено 04.03.2024, тому відповідно до статті 38 КУпАП останнім днем притягнення до адміністративної відповідальності позивач могла бути дата 04.05.2024, натомість оскаржувана постанова винесена відповідачем 24.05.2024.

26. Апелянт у свою чергу підтверджує даний факт в апеляційній скарзі вказуючи на те, що 04.03.2024 було виявлено можливе перевищення ваги з вантажем транспортного засобу, проте перші кроки для притягнення позивача до відповідальності було вчинено лише 15.05.2024 шляхом надсилання листа про розгляд справи 24.05.2024.

27. Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

28. Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржувана позивачем постанова підлягає скасуванню за закінченням встановленого законом двомісячного строку для притягнення до адміністративної відповідальності, а провадження у цій справі - закриттю.

29. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

30. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

31. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

32. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

33. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

34. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

35. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 травня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.