Постанова Київський апеляційний суд № 756/16846/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 червня 2025 року м. Київ Справа №756/16846/23 Провадження: № 22-ц/824/8995/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О., суддів Желепи О. В., Нежури В. А., секретар Лаврук Ю. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Коваль Вероніки Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 19 лютого 2025 року та на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року, постановлені під головуванням судді Шролик І. С., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування збитків, завданих спадкодавцю в договірних зобов`язаннях, у с т а н о в и в: У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на майно та права, які належали йому на момент смерті, які вона, позивачка, та її матір прийняли, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.01.2023 року, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьмік Ю. Є., зареєстроване в реєстрі за № 231 в рівних частках. Також зазначає, що при житті ОСОБА_4 надав у позику відповідачу, ОСОБА_1 , грошові кошти, а саме 03.09.2020 року 125 000 доларів США, 02.03.2020 року 50000 доларів США, 23.07.2019 року 2000 доларів США та 260000 грн, без зазначення терміну повернення. Проте, свої зобов`язання ОСОБА_1 по поверненню грошових коштів у визначені в розписках терміни не виконав, та на сьогоднішній день борг не повернув. Посилаючись на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором позики та не повертає в добровільному порядку суму позики, просила стягнути з відповідача борг в розмірі 3 432 820 грн. 29 жовтня 2024 року відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі комплексної технічної та почеркознавчої експертизи. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19 лютого 2025 року клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи задоволено частково. Призначено судову почеркознавчу експертизу, на розгляд якої поставлено питання: 1.Чи виконано підпис та рукописний текст в розписці від 23 липня 2019 на суму 260 000 грн. та 2 000,00 дол. США від імені ОСОБА_1 безпосередньо ОСОБА_1 чи іншою особою?

2. Чи виконано підпис та рукописний текст в розписці від 02 березня 2020 року на суму 50000,00 дол. США від імені ОСОБА_1 безпосередньо ОСОБА_1 чи іншою особою?

3. Чи виконано підпис та рукописний текст в розписці від 03 вересня 2020 року на суму 125000,00 дол. США від імені ОСОБА_1 безпосередньо ОСОБА_1 чи іншою особою? Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України. У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 756/16846/23 (провадження 2/756/586/25), оригінали розписок ОСОБА_1 від 23 липня 2019 року, від 02 березня 2020 року, від 03 вересня 2020 року. Вільні та експерементальні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 . Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_1 , попереджено його про наслідки ухилення від участі в експертизі. Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року виправлено описку, допущену в скороченому та в повному текстах ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 19 лютого 2025 року про призначення експертизи, правильно вказати ім`я та по-батькові відповідача як: « ОСОБА_1 ». Резолютивну частину повного тексту ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 19 лютого 2025 року про призначення експертизи доповнено третім абзацом наступного змісту: «Призначити по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування збитків завданих спадкодавцю в договірних зобов`язаннях, судову технічну експертизу давності документа, на розгляд якої поставлено питання: 1.Чи відповідає дата розписки від 23 липня 2019 року на суму 260000,00 грн. та 2 00,00 дол. США даті виготовлення такого документа?

2. Чи відповідає дата розписки від 02 березня 2020 року на суму 50000,00 дол. США даті виготовлення такого документа ?

3. Чи відповідає дата розписки від 02 вересня 2020 року на суму 125000,00 дол. США даті виготовлення такого документа ?» Не погодившись із такими судовими рішеннями, адвокат Коваль В. В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ухвали суду про призначення експертизи просила скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання відповідача про призначення експертизи в повному обсязі, крім того, просила скасувати ухвалу про виправлення описки в ухвалі про призначенні експертизи. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що судом, в порушення вимог закону, а саме ст. 103 ЦПК України, в мотивувальній частині ухвали не зазначено причин часткового задоволення клопотання відповідача, як і не наведено підстави зміни формулювання питань, запропонованих позивачем. Крім того, вважає, що чинним законодавством не передбачено дискреції суду призначати різні види експертиз одним процесуальним документом. Щодо доводів апеляційної скарги на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року зазначила, що в даному випадку, суд першої інстанції, в порушення вимог закону, в оскаржуваній ухвалі виклав інший зміст резолютивної частини судового рішення, відмінний від того, що був проголошений в судовому засіданні 19.02.2025 року учасникам справи. Така відмінність стосується не деяких неточностей або граматичних помилок, або неправильного зазначення дат чи прізвищ сторін, а полягає в наявності цілого абзацу судового рішення, яким призначено судову технічну експертизу давності документа, та на вирішення якої поставлено три питання. Зазначила, що оскільки ухвала про призначення експертизи та виправлення описки являють собою єдиний процесуальний документ, який лише при оцінці їх разом відображає реальний зміст ухваленого судового рішення щодо призначення у справі експертиз, а тому у відповідача іншого способу як реалізувати своє право на судовий захист, крім подання апеляційної скарги саме на два процесуальні документи не залишається. Ухвалами Київського апеляційного суду від 04 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні. Відзив на апелційну скаргу не надходив. В судовому засіданні адвокат Коваль В. В. в інтересах ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Задовольняючи частково клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив із засад об`єктивності та диспозитивності цивільного процесу, а також з метою встановлення належності підпису відповідача, ОСОБА_1 , у поданих розписках, та з метою з`ясування давності виготовлення вказаних документів, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення клопотання представника відповідача та призначити судову почеркознавчу експертизу, а також технічну експертизу давності документів. Водночас, оскільки при виготовленні повного тексту ухвали судом було допущено описку в резолютивній частині, помилково не зазначено про призначення судової технічної експертизи давності документа, суд визнав за необхідне виправити вказану описку та доповнити ухвалу відповідним абзацом, що стосується призначення технічної експертизи. Зазначене уточнення на думку суду, відповідає матеріалам справи та не змінює суті ухвали, однак є необхідним для її належної реалізації. Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, з огляду на наступне. Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Відповідно до ч. 2 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Частиною 1 ст.103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами ( стороною ) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Відповідно до п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи. Отримані докази, у тому числі пояснення сторін та висновки експертизи мають бути оцінені судом за правилами ст.89 ЦПК України. Для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. Ураховуючи вищевикладене, експертиза призначається в тому випадку, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення. Як убачається з матеріалів справи, предметом позову є вимога ОСОБА_2 про стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , грошових коштів, наданих спадкодавцем (її батьком) у борг упродовж 2019-2020 років, відповідно до розписок, які залишилися у спадщині, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо їх повернення. Зокрема, ОСОБА_2 мотивує позов тим, що після смерті її батька, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона та її мати прийняли спадщину в рівних частках. Позивачка стверджує, що спадкодавець передав відповідачу значні суми грошових коштів у борг, які він не повернув, незважаючи на наявність відповідних розписок. У зв`язку з цим ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача борг у розмірі 3 432 820 грн. При цьому, відповідач категорично заперечує свою причетність до складання та підписання зазначених розписок, стверджуючи, що вони не написані ним особисто. У зв`язку з цим між сторонами виник спір щодо справжності підписів та часу створення документів, що, у свою чергу, зумовлює необхідність проведення відповідних експертиз. Згідно зі статтею 11 ЦПК України, диспозитивність процесу полягає в наданні особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами. Водночас, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 12 ЦПК України, суд зобов`язаний сприяти реалізації цих прав. З огляду на заперечення відповідача щодо належності йому підписів у розписках та відсутності підтвердження часу їх створення, виникла необхідність у порушенні питання щодо проведення комплексної технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи. Однак, цю обставину не в повній було враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення про призначення експертизи. Так, суд першої інстанції, не зазначивши у резолютивній частині ухвали від 19 лютого 2025 року про призначення комплексної судової експертизи технічну експертизу давності документа, а згодом, включивши її до змісту окремої ухвали про виправлення описки, фактично вийшов за межі правового інституту виправлення описки та допустив порушення вимог процесуального закону. Відповідно до статті 271 ЦПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника справи виправити допущені у судовому рішенні описки або арифметичні помилки, якщо такі не змінюють змісту рішення. Проте, у даному випадку шляхом постановлення ухвали про виправлення описки було не просто усунуто формальну неточність, а внесено нове процесуальне розпорядження суду, яке відсутнє у первинній резолютивній частині, а саме про призначення ще однієї (технічної) експертизи, з конкретними питаннями до експерта. За таких обставин, ухвала про виправлення описки не усуває технічну помилку, а змінює обсяг і зміст судового рішення, що прямо заборонено положеннями ЦПК України. Отже, ухвала від 19 лютого 2025 року про призначення експертизи не може вважатися законною, оскільки не містить повного і належного викладення волевиявлення суду в межах установленої законом форми. Водночас, ухвала про виправлення описки виходить за межі свого процесуального призначення, і в сукупності обидві ухвали створюють ситуацію, коли лише одночасна їх оцінка дозволяє встановити справжній зміст судового рішення, що є недопустимим у контексті принципу правової визначеності. У зв`язку з наведеним, ухвала суду першої інстанції від 19 лютого 2025 року про призначення експертизи , а також ухвала про виправлення описки від 26 лютого 2025 рокупідлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права та як такі, що не відповідають вимогам закону. Вирішучи питання щодо статусу експертизи, колегія суддів зазначає наступне. Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції призначив дві окремі судові експертизи: судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу давності документа. Відповідно до п. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень згідно з процесуальним законодавством Украхни, експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах. Як закріплено у ч.3 ст. 103 ЦПК України у разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Згідно зі ст. 112 ЦПК України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому формулюється загальний висновок щодо поставлених на вирішення експертизи питання або питань. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 111 цього Кодексу. У документі про призначення експертизи (залучення експерта) для проведення комплексної експертизи зазначаються її назва та експертна(i) установа (установи), експертам якої (яких) доручено її проведення, а в разі участі в її проведенні особи, яка не працює в експертній установі, - також прізвище, ім?я та по батькові, освіта, спеціальність, місце роботи, місце реєстрації цієї особи, інші дані. Отже, з аналізу наведених вище норм колегія суддів доходить висновку про те, що при призначенні експертизи суд має визначити назву та вид експертизи, яка призначається, а у разі призначення комплексної експертизи, визначити галузь науки або інші спеціальні знання (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання(питання). Однак, зазначене колегією суддів вище, залишилося поза увагою суду першої інстанції, адже судом призначено дві окремі судові експертизи, які хоч і відносяться до різних галузей знань (почеркознавча експертиза та технічна експертиза давності документа), втім поєднані одним спільним (інтеграційним) завданням щодо ідентифікації розписок, в частині ким та коли вони були складені. Крім того, як було зазначено колегією суддів вище, чинним законодавством не передбачено дискреції суду призначати різні види експертиз одним процесуальним документом. Не надавши судовій експертизі статус комплексної, незрозумілим і відкритим залишилось питання, в якій послідовності повинні бути виконані дві різні експертизи, тобто, спочатку почеркознавча, а потім технічна, чи спочатку технічна давності документу, а потім почеркознавча. Таке процесуальне порушення суду першої інстанції, яке полягає у призначенні двох окремих експертиз та ненаданні ним статусу комплексної, могло б мати наслідком повернення експертною установою матеріалів без дослідження, що б затягнуло судовий розгляд справи. Підсумовуючи, колегія суддів доходить висновку про те, що правильним статусом експертизи, який слід призначати у данному випадку, є саме комплексна технічна та почеркознавча експертиза. Щодо питань, з яких має бути проведена експертиза у справі, колегія суддів зазначає про таке. Згідно з положеннями частини п`ятої статті 103 Цивільного процесуального кодексу України, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни запропонованих питань, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. У даній справі відповідач запропонував до постановки на експертизу низку конкретних і змістовних питань, які стосуються: автентичності підписів та рукописного тексту від імені ОСОБА_1 ; відповідності дати на розписках даті фактичного виготовлення документа; послідовності нанесення рукописного тексту та підписів; ознак виконання тексту або підпису різними особами; виконання тексту в один чи кілька проміжків часу. А саме, відповідач запропонував суду поставити на розгляд експерту такі питання:

1. Чи виконано підпис та рукописний текст в розписці від 23.07.2019 на суму 260 000 грн та 2 000 доларів США від імені ОСОБА_1 безпосередньо ним чи іншою особою?

2. Чи відповідає дата розписки від 23.07.2019 на суму 260 000 грн та 2 000 доларів США даті виготовлення такого документа та чи нанесений рукописний текст на папір, у той час, яким датовано розписку? Якщо ні, то у який конкретно проміжок часу було виготовлено (нанесений рукописний текст на папір) розписку, що датована 23.07.2019 на суму 260 000 грн та 2 000 доларів США ?

3. Чи відповідає дата нанесення підпису від імені ОСОБА_1 в розписці від 23.07.2019 на суму 260 000 грн та 2 000 доларів США, даті, що зазначена у цій розписці. Якщо ні, то у який конкретно проміжок часу було проставлено підпис у розписці, що датована 23.07.2019 на суму 260 000 грн та 2 000доларів США ?

4. У якій послідовності виконувалось нанесення рукописного тексту та підпису від імені ОСОБА_1 у розписці, що датована 23.07.2019 на суму 260 000 грн та 2 000 доларів США ?

5. Чи виконано підпис та рукописний текст в розписці від 02.03.2020 року на суму 50 000 доларів США від імені ОСОБА_1 безпосередньо ним чи іншою особою?

6. Чи відповідає дата розписки від 02.03.2020 на суму 50 000,00 доларів США даті виготовлення такого документа та чи нанесений рукописний текст на папір, у той час, яким датовано розписку? Якщо ні, то у який конкретно проміжок часу було виготовлено (нанесений рукописний текст на папір) розписку, що датована 02.03.2020 на суму 50 000 доларів США?

7. Чи відповідає дата нанесення підпису від імені ОСОБА_1 в розписці від 02.03.2020 на суму 50 000,00 дол. США, даті, що зазначена у цій розписці. Якщо ні, то у який конкретно проміжок часу було проставлено підпис у розписці, що датована від 02.03.2020 на суму 50 000,00 дол. США ?

8. У якій послідовності виконувалось нанесення рукописного тексту та підпису від імені ОСОБА_1 у розписці, що датована 02.03.2020 на суму 50 000,00 дол. США?

9. Чи виконано підпис та рукописний текст в розписці від 03.09.2020 року на суму 125 000,00 дол. США від імені ОСОБА_1 безпосередньо нимчи іншою особою?

10. Чи виконано усі рядки рукописного тексту в розписці від 03.09.2020 року на суму 125 000 доларів США однією особою? Якщо ні, то які саме рядки виконані різними особами?

11. Чи відповідає дата розписки від 03.09.2020 на суму 125 000,00 доларів США даті виготовлення такого документа та чи нанесений рукописний текст на папір, у той час, яким датовано розписку? Якщо ні, то у який конкретно проміжок часу було виготовлено (нанесений рукописний текст на папір) розписку, що датована 03.09.2020 на суму 125 000 доларів США?

12. Чи усі рядки рукописного тексту та розписці від 03.09.2020 на суму 125 000 доларів США нанесено на парів в один проміжок часу? Якщо ні, то які рядки рукописного тексту розписки від 03.09.2020 на суму 125 000 доларів США нанесено пізніше та в який конкретно проміжок часу.

13. Чи відповідає дата нанесення підпису від імені ОСОБА_1 в розписці від 03.09.2020 на суму 125 000 доларів США, даті, що зазначена у цій розписці. Якщо ні, то у який конкретно проміжок часу було проставлено підпис у розписці, що датована 03.09.2020 на суму 125 000 доларів США?

14. У якій послідовності виконувалось нанесення кожного з рядків рукописного тексту та підпису від імені ОСОБА_1 у розписці, що датована 03.09.2020 на суму 125 000 доларів США? Колегія суддів дослідивши зміст запропонованих відповідачем питань відмічає, що вони стосуються трьох розписок від 23.07.2019, 02.03.2020 та 03.09.2020 року на загальну суму понад 3 000 000 грн. Вказані документи є вагомими доказами у справі, й достовірність інформації, що міститься в них, безпосередньо впливає на обґрунтованість позовних вимог. Зокрема, відповідач заперечує факт складання та підписання розписок, що унеможливлює оцінку доказів без залучення експертного висновку, а також унеможливлює самостійне звернення до експерта через відсутність у відповідача доступу до оригіналів документів, які містяться в матеріалах справи. Тому, колегія суддів вважає, що відповідач цілком обґрунтовано звернувся до суду з клопотанням про призначення експертизи саме з визначеними вище питаннями. Крім того, пропоновані ОСОБА_1 питання повністю відповідають Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року. Так, відповідно до п. 1.2 глави 1 цієї Інструкції, предметом почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту та підпису, а технічна експертиза документів, згідно з п. 3.4.2 глави 2, дозволяє встановити час виконання тексту та можливі зміни в документі. Незважаючи на викладене, суд першої інстанції погодив лише частину із запропонованих відповідачем питань, а саме: чи виконано підпис та рукописний текст у кожній з трьох розписок від імені ОСОБА_1 безпосередньо ним чи іншою особою та чи відповідає дата кожної з трьох розписок даті їх виготовлення?. Водночас, решта питань, зокрема, щодо послідовності нанесення тексту й підпису, можливого дописування, точного періоду виконання записів та встановлення виконавців окремих рядків були відхилені без будь-якої правової мотивації. Суд не пояснив, чому вирішив змінити зміст питань і не прийняв до розгляду більш деталізовані формулювання, попри те, що вони прямо випливають із предмета доказування у справі та відповідають вимогам процесуального законодавства. Колегія суддів вважає, що кількість та зміст запропонованих відповідачем питань обумовлені наявністю в матеріалах справи трьох оригіналів розписок, справжність та обставини створення яких є спірними. З`ясування цих обставин є необхідним для повного, всебічного та об`єктивного вирішення спору. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що усі запропоновані відповідачем питання підлягали постановці на вирішення експертам, оскільки вони прямо стосуються предмета доказування у справі, відносяться до сфери спеціальних знань, що потребують експертного дослідження, відповідають змісту й духу Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, забезпечують реалізацію права відповідача на захист та надання доказів у справі. Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Поза увагою суду першої інстанції залишилися норми цивільного процесуального закону, відповідно до яких обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів, а також захист порушеного права особи, яка звернулася до суду. З урахуванням вищенаведеного ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 19 лютого 2025 року та ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення клопотання ОСОБА_1 та призначення у справі комплексної технічної та почеркознавчої експертизи, а отже апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Коваль Вероніки Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 19 лютого 2025 року та ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи задовольнити. Призначити у справі комплексну технічну та почеркознавчу експертизу документів, на розгляд якої поставити питання:

1. Чи виконано підпис та рукописний текст в розписці від 23.07.2019 на суму 260 000 грн та 2 000 доларів США від імені ОСОБА_1 безпосередньо ним чи іншою особою?

2. Чи відповідає дата розписки від 23.07.2019 на суму 260 000 грн та 2 000 доларів США даті виготовлення такого документа та чи нанесений рукописний текст на папір, у той час, яким датовано розписку? Якщо ні, то у який конкретно проміжок часу було виготовлено (нанесений рукописний текст на папір) розписку, що датована 23.07.2019 на суму 260 000 грн та 2 000 доларів США ?

3. Чи відповідає дата нанесення підпису від імені ОСОБА_1 в розписці від 23.07.2019 на суму 260 000 грн та 2 000 доларів США, даті, що зазначена у цій розписці. Якщо ні, то у який конкретно проміжок часу було проставлено підпис у розписці, що датована 23.07.2019 на суму 260 000 грн та 2 000доларів США ?

4. У якій послідовності виконувалось нанесення рукописного тексту та підпису від імені ОСОБА_1 у розписці, що датована 23.07.2019 на суму 260 000 грн та 2 000 доларів США ?

5. Чи виконано підпис та рукописний текст в розписці від 02.03.2020 року на суму 50 000 доларів США від імені ОСОБА_1 безпосередньо ним чи іншою особою?

6. Чи відповідає дата розписки від 02.03.2020 на суму 50 000,00 доларів США даті виготовлення такого документа та чи нанесений рукописний текст на папір, у той час, яким датовано розписку? Якщо ні, то у який конкретно проміжок часу було виготовлено (нанесений рукописний текст на папір) розписку, що датована 02.03.2020 на суму 50 000 доларів США?

7. Чи відповідає дата нанесення підпису від імені ОСОБА_1 в розписці від 02.03.2020 на суму 50 000,00 дол. США, даті, що зазначена у цій розписці. Якщо ні, то у який конкретно проміжок часу було проставлено підпис у розписці, що датована від 02.03.2020 на суму 50 000,00 дол. США ?

8. У якій послідовності виконувалось нанесення рукописного тексту та підпису від імені ОСОБА_1 у розписці, що датована 02.03.2020 на суму 50 000,00 дол. США?

9. Чи виконано підпис та рукописний текст в розписці від 03.09.2020 року на суму 125 000,00 дол. США від імені ОСОБА_1 безпосередньо нимчи іншою особою?

10. Чи виконано усі рядки рукописного тексту в розписці від 03.09.2020 року на суму 125 000 доларів США однією особою? Якщо ні, то які саме рядки виконані різними особами?

11. Чи відповідає дата розписки від 03.09.2020 на суму 125 000,00 доларів США даті виготовлення такого документа та чи нанесений рукописний текст на папір, у той час, яким датовано розписку? Якщо ні, то у який конкретно проміжок часу було виготовлено (нанесений рукописний текст на папір) розписку, що датована 03.09.2020 на суму 125 000 доларів США?

12. Чи усі рядки рукописного тексту та розписці від 03.09.2020 на суму 125 000 доларів США нанесено на парів в один проміжок часу? Якщо ні, то які рядки рукописного тексту розписки від 03.09.2020 на суму 125 000 доларів США нанесено пізніше та в який конкретно проміжок часу.

13. Чи відповідає дата нанесення підпису від імені ОСОБА_1 в розписці від 03.09.2020 на суму 125 000 доларів США, даті, що зазначена у цій розписці. Якщо ні, то у який конкретно проміжок часу було проставлено підпис у розписці, що датована 03.09.2020 на суму 125 000 доларів США?

14. У якій послідовності виконувалось нанесення кожного з рядків рукописного тексту та підпису від імені ОСОБА_1 у розписці, що датована 03.09.2020 на суму 125 000 доларів США? Проведення експертиз доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України. У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 756/16846/23 (провадження 2/756/586/25), оригінали розписок ОСОБА_1 від 23 липня 2019 року, від 02 березня 2020 року, від 03 вересня 2020 року. Вільні та експерементальні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 . Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 , попередивши його про наслідки ухилення від участі в експертизі. Провадження по справі зупинити на час проведення експертизи. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Т.О. Невідома Судді О. В. Желепа В. А. Нежура