Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/226/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/226/25 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов, - В С Т А Н О В И В : Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулось до Черкаського окружного адмінінстративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, у якому просило: - від 10.12.2024 №46/24 про накладення на нього штрафу в сумі 1700,00 грн за порушення законодавства про рекламу (частина друга статті 26 Закону України «Про рекламу»); - від 10.12.2024 №47/24 про накладення на нього штрафу в сумі 3400,00 грн за порушення законодавства про рекламу (частина друга статті 22 Закону України «Про рекламу»). В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача були відсутні законодавчі підстави не тільки для прийняття оскаржуваних рішень, а й для проведення будь-якої перевірки, що передувала їх прийняттю. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено. Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги - задовольнити у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки у відповідача були відсутні дані про наявність реальної загрози життю та здоров`ю, навколишньому природньому середовищу та безпеки держави, у зв`язку зі здійсненням ним підприємницької діяльності, тому відповідач був позбавлений можливості проводити відповідну перевірку, за наслідками якої були прийняті оскаржувані рішення. На думку апелянта, позивач не є суб`єктом реклами по відношенню до зазначених в повідомленні об`єктів реклами, оскільки відповідне зображення дерев`яної діжки з написом «Живе пиво» не містить закликів про придбання конкретного товару чи формування інтересу у конкретної особи, що свідчить про протиправність спірних рішень. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем звернуто увагу на те, що здійснення Головним управлінням контролю за дотриманням законодавства про рекламу не є перевіркою діяльності суб`єкта господарювання та не підпадає під дію Закону України «Про основні засади держаного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Оскільки вивіски на магазині «ЦентрОК», за адресою: проспект Ватутіна, 11 а, м. Багачеве, є зовнішньою рекламою алкогольних напоїв, що, в свою чергу, є порушенням законодавства про рекламу, та позивачем у добровільному порядку 11 квітня 2025 року сплачено штрафи за порушення законодавства про рекламу розмірах 3400,00 грн та 1700,00 грн, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2024 головним спеціалістом відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг, реклами та антитютюнового законодавства управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами, Грищук П.В. подано службову записку, у відповідності до якої 29.10.2024 виявлено розміщення зовнішньої реклами алкогольних напоїв на фасаді магазину «ЦентрОк» на вітражному склі з зображенням дерев`яної діжки з написом «Живе пиво», бокалу і келиха з пінним напоєм та пляшки з винними бокалами, а праворуч - зображення пивних келихів з пінним напоєм, шишки хмелю, колоска ячменю та напис «Тут живе пиво». Того ж дня оформлено повідомлення на адресу позивача про розгляд справи про правопорушення законодавства про рекламу та призначення розгляду на 10.12.2024 об 11 год. 00 хв. Також, 20.11.2024 головним спеціалістом відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг, реклами та антитютюнового законодавства управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Грищук П.В. складено протокол №44. Надалі, 09.12.2024 позивач надав відповідачу письмове заперечення на повідомлення про його виклик, обґрунтовуючи відсутню підстав для перевірки із-за воєнного стану, обов`язком відповідача доводити склад правопорушення та відсутністю в рекламі закликів до придбання конкретного товару. Проінформовано, що вивіски та зображення не є рекламою та не потребують жодного дозволу. У зв`язку з викладеним було складено протокол №45 про порушення позивачем вимог Закону України «Про рекламу» в результаті неподання, несвоєчасного подання інформації про вартість розповсюдженої реклами на вимогу державного органу та інформації про вартість розповсюдженої реклами алкогольних напоїв, розміщеної на фасаді магазину «ЦентрОк». Як наслідок, 10.12.2024 прийнято рішення №46/24 про накладення на позивача штрафу в сумі 1700,00 грн за порушення законодавства про рекламу, передбачене частиною другою статті 26 Закону України «Про рекламу»; №47/24 про накладення на позивача штрафу в сумі 3400,00 грн за порушення законодавства про рекламу, передбачене частиною другою статті 22 вказаного Закону. Не погоджуючись з вказаними постановами, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому спірні рішення правомірні та скасуванню не підлягають. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У свою чергу, згідно Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (далі - Положення № 667) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику, зокрема, у галузі, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення. У відповідності до пункту 4 Положення № 667 Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері. Відповідно, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V). У розумінні приписів ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Статтею 2 Закону № 877-V обумовлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідно до положень частини восьмої статті 2 Закону № 877-V центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої ст. 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої ст. 6, ч. 1 - 4, 6, 8 - 10 ст. 7, ч. 1 та 2 ст. 12, ст. 13-18, 20, 21 цього Закону. Частиною першою статті 4 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Згідно з абз. 5 частиною першою статті 6 Закону № 877-V підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина друга ст. 6 Закону № 877-V). Загальні вимоги до проведення заходів державного нагляду (контролю) закріплені у статті 7 Закону № 877-V. Так, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина перша статті 7). На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (частини друга статті 7). Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Тобто, чинним законодавством визначено виключні підстави, за наявності яких може проводитись позаплановий захід, за наслідками якого посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Водночас, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду. Як наслідок, слід застосувати Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2023 року № 1178 (далі - Порядок №693), який визначає механізм накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами штрафів за порушення законодавства про рекламу. Згідно з пунктом 2 Порядку №693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів. Уповноважена особа відповідно до пункту 4 Порядку №693 розпочинає розгляд справи не пізніше трьох робочих днів з дня оформлення протоколу, зазначеного у пункті 2 цього Порядку. У відповідності до пункту 5 Порядку №693 Уповноважена особа з урахуванням положень статті 32 Закону України «Про адміністративну процедуру» повідомляє суб`єкту реклами про дату, час та місце розгляду справи поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб`єкту реклами або його представнику, якщо суб`єкт реклами сповістив уповноважену особу про відповідне уповноваження свого представника на отримання повідомлень, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої особи, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У повідомленні зазначаються права та обов`язки суб`єкта реклами, зокрема інформація про право бути присутнім під час розгляду та вирішення справи, порядок ознайомлення з матеріалами, а також способи подання пояснень і зауважень та строк, протягом якого суб`єкт реклами має право їх подати. Пунктом 6 Порядку №693 передбачено, що справа розглядається уповноваженою особою не пізніше 30 календарних днів з дня оформлення протоколу, зазначеного у пункті 2 цього Порядку. Згідно з пунктом 9 Порядку №693 справа розглядається без участі суб`єкта реклами або його представника у разі його неявки за умови його поінформування відповідно до пункту 5 цього Порядку та ненадходження від нього клопотання про перенесення дати та часу розгляду справи, зазначеного в пункті 7 цього Порядку. У разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа відповідно до п.16 Порядку приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. З аналізу вищевикладених норм вбачається, що чинним законодавством передбачено порядок накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами штрафів за порушення законодавства про рекламу. Відповідно до п.15 частини першої ст.1 Закону України «Про рекламу» (надалі - Закон № 270/96-ВР) реклама - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару. Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг (п.9 статті 1 Закону № 270/96-ВР). Разом з тим, у рекламі забороняється, рекламувати товари, які підлягають обов`язковій сертифікації, товари, для виробництва чи реалізації яких необхідна наявність спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності у виробника чи особи, що реалізує товари, відповідного сертифіката, дозволу, ліцензії (пункт 18 частини першої статті 8 Закону № 270/96-ВР). У свою чергу, відповідно частини сьомої ст. 16 Закону від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» пиво належить до алкогольних напоїв, з огляду на що господарська діяльність з виробництва та реалізації пива підлягає ліцензуванню. Крім того, згідно з частиною п`ятою статті 9 Закону № 270/96-ВР прихована реклама забороняється. Таким чином, реклама пива, виробник якого не вказаний або придбане чи вироблене у невідомих осіб, заборонена. При цьому, розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами, несуть відповідальність за порушення законодавства про рекламу відповідно до п.3 частини другої ст.27 Закону №270/96-ВР. Згідно з частиною шостою вказаної статті за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас, у відповідності до частини сьомої статті 27 Закону №270/96-ВР у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З матеріалів справи вбачається, що 20.11.2024 головним спеціалістом відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг, реклами та антитютюнового законодавства управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами, Грищук П.В. подано службову записку, у відповідності до якої 29.10.2024 виявлено розміщення зовнішньої реклами алкогольних напоїв на фасаді магазину «ЦентрОк» на вітражному склі з зображенням дерев`яної діжки з написом «Живе пиво», бокалу і келиха з пінним напоєм та пляшки з винними бокалами, а праворуч - зображення пивних келихів з пінним напоєм, шишки хмелю, колоска ячменю та напис «Тут живе пиво». Надалі, 09.12.2024 позивач надав відповідачу письмове заперечення на повідомлення про його виклик, обґрунтовуючи відсутню підстав для перевірки із-за воєнного стану, обов`язком відповідача доводити склад правопорушення та відсутністю в рекламі закликів до придбання конкретного товару. Проінформовано, що вивіски та зображення не є рекламою та не потребують жодного дозволу. У зв`язку з викладеним було складено протокол №45 про порушення позивачем вимог Закону України «Про рекламу» в результаті неподання, несвоєчасного подання інформації про вартість розповсюдженої реклами на вимогу державного органу та інформації про вартість розповсюдженої реклами алкогольних напоїв, розміщеної на фасаді магазину «ЦентрОк». Вказані обставини свідчать про те, що 10.12.2024 відповідачем правомірно прийнято рішення №46/24 про накладення на позивача штрафу в сумі 1700,00 грн за порушення законодавства про рекламу, передбачене частиною другою статті 26 Закону України «Про рекламу»; №47/24 про накладення на позивача штрафу в сумі 3400,00 грн за порушення законодавства про рекламу, передбачене частиною другою статті 22 вказаного Закону. У свою чергу, позивачем вказані порушення законодавства у сфері реклами не спростовані належними та допустими доказами, тому позовні вимоги є необгрунтованими. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, УХВАЛИВ : Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді Є.О. Сорочко Є.В. Чаку