Постанова 4851 № 440/1037/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2025 р. Справа № 440/1037/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Міністерства освіти та науки України та Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, м. Полтава, повний текст складено 20.03.25 по справі № 440/1037/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України , Державного підприємства «Інфоресурс» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти та науки України (далі по тексту МОН, перший відповідач), Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» (далі по тексту ДП «ІНФОРЕСУРС», другий відповідач), в якому просив суд: - визнати протиправною відмову у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 , що викладена у листі Міністерства освіти і науки України "Про розгляд звернення" №3/7591-24 від 17 жовтня 2024 року; - зобов`язати Міністерство освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» - внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державний електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує"; - стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 10, код ЄДРПОУ 38621185). В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність відмови Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відомостей щодо ОСОБА_1 , які містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, оскільки висновок про повторність зарахування позивача на навчання та непослідовність отримання освіти є таким, що не відповідає фактичним обставинам по справі. Пояснив, що за змістом довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, ОСОБА_1 27.06.2024 закінчив Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету, про що отримав диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_2 , а тому, у розумінні частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII (далі по тексту Закон № 2145-VIII) наступним рівнем освіти для позивача, є той, що йде після базової середньої освіти. Відтак, оскільки з 2024 року позивач зарахований та навчається за денною формою здобуття освіти і отримує перший (бакалаврський) рівень, порядок отримання освіти є послідовним. Вважав, що відрахування позивача у 2015 році із навчання в Національному аерокосмічному університеті ім. М.С. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» не є свідченням порушення ним послідовності здобуття освіти у розумінні статті 23 Закону № 3543-XII, яка передбачає саме попереднє здобуття освіти, а не навчання протягом одного року. Звернув увагу, що позивач не проходив атестацію для здобуття бакалавра екзаменаційною комісією даного навчального закладу, а також не отримував диплома бакалавра за кваліфікацією «двигуни та енергетичні установки літальних апаратів» у Національному аерокосмічному університеті ім. М.С. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», як особа, що успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію до додатку до диплома, в якому наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 по справі № 440/1037/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (проспект Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 38621185) та Державного підприємства "ІНФОРЕСУРС" (вул. О. Довженка, буд. 3, м. Київ, Київська область, 03057, ідентифікаційний код 37533381) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають в такій організації функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, при якій відносно ОСОБА_1 в Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти формується висновок про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". Зобов`язано Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "Інфоресурс" внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок). Перший відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необґрунтованість та порушення судом норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 по справі № 440/1037/25 скасувати та прийняти нове рішення у справі № 440/1037/258, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована твердженнями про незаконність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, що в силу статті 317 КАС України є підставою для його скасування. З посиланням на положення Закону № 2145-VIII зауважив, що за результатами будь-якого долучення особи до освітнього процесу у формі навчальних занять, самостійної роботи чи практичної підготовки в будь-якому обсязі, у такої особи формуються знання, уміння, навички компетентності на відповідному рівні вищої освіти. Як наслідок, особа, яка долучалася до таких заходів, має здобуту освіту на відповідному рівні вищої освіти. Для здобуття освіти, на рівні вищому ніж раніше здобутий та збереження послідовності здобуття освіти, визначеною частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», відрахована із закладу вищої особи особа має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої освіти (поновитись на навчання у визначений законодавством спосіб), а не повторно вступити для здобуття того самого ступеня вищої освіти. Враховуючи те, що згідно з інформацією в Єдиній державній електронній базі з питань освіти ОСОБА_1 у 2014 році був зарахований на навчання до Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» за освітнім ступенем бакалавра за спеціальністю 6.051102 «Двигуни та енергетичні установки літальних апаратів», а 12.01.2025 був відрахований, та вже у 2024 році повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра до Класичного приватного університету за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 075 «Маркетинг», наполягав на здобутті позивачем вищої освіти у непослідовному порядку. Другий відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі № 440/1037/25 повністю і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в позові повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги наполягав, що власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки МОН, який відповідно до покладених завдань забезпечує ведення та функціонування ЄДЕБО, вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО, встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО та є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Кабінет Міністрів України не визначав другого відповідача адміністратором ЄДЕБО. Враховуючи викладене, внесення до ЄДЕБО та підтримання в ЄДЕБО у повному, актуальному та достовірному стані інформацію про здобувачів освіти, які навчаються у закладах освіти, не відноситься до компетенції відповідачів. Вчинення зазначених дій відноситься до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, до яких, у свою чергу, відповідачі не відносяться. Позивач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційні скарги заперечував проти викладених у них доводах, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Вкотре наголосив, що фактом отримання освіти певного рівня є саме завершеність етапу освіти, що пов`язується з отриманням особою документу про освіту, а не навчання протягом певного часу, наслідком якого стало, зокрема, відрахування з навчального закладу без отримання документа про освіту. В свою чергу позивач, не проходив атестацію на здобуття бакалавра екзаменаційною комісією навчального закладу, а також не отримував диплома бакалавра за кваліфікацією «двигуни та енергетичні установки літальних апаратів» у Національному аерокосмічному університеті ім. М.С. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», як особа, що успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію до додатку до диплома, в якому наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції (рішення переглядається в частині задоволення позову) та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції, що відповідно до диплому молодшого спеціаліста серії НОМЕР_2 від 27 червня 2014 року (а.с. 12) ОСОБА_1 закінчив у 2014 році Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету за спеціальністю "Технічне обслуговування повітряних суден і двигунів" та здобув кваліфікацію «технік (механік) авіаційний з експлуатації повітряних суден (систем повітряних суден)». 07 серпня 2024 року між "Класичним приватним університетом" та ОСОБА_1 укладено договір про навчання №22418 (а.с. 8-9), згідно якого предметом договору є навчання у закладі вищої освіти / фахової передвищої освіти (пункт 1); заклад бере на себе зобов`язання, зокрема: зарахувати вступника на навчання на 2-ий курс терміном навчання на 3 роки після виконання вимог до зарахування на навчання для здобуття вищої освіти / фахової перед вищої освіти, правил прийому та укладення договору; здійснити підготовку вступника за денною формою здобуття освіти за спеціальністю / освітньою програмою / спеціалізацією 075 Маркетинг для здобуття ступеня бакалавр (пункт 2); після зарахування до закладу вступник отримує статус здобувача вищої освіти (пункт 3). Відповідно до Витягу із наказу "Про зарахування на навчання" №562-с від 13 серпня 2024 року (а.с. 10) зараховано з 01 вересня 2024 року студентами 2 курсу очної денної форми здобуття освіти за спеціальностями (спеціалізаціями) за кошти фізичних осіб та / або юридичних осіб на ступінь освіти "Бакалавр", спеціальність 075 маркетинг, освітня програма "Маркетинг": ОСОБА_1 . Згідно з довідкою Класичного приватного університету №2575у від 18 вересня 2024 року (а.с. 11) ОСОБА_1 у 2024 році вступив до Класичного приватного університету IV рівня акредитації і навчається на 2 курсі денного відділення. Строк закінчення закладу освіти 30 червня 2027 року. ОСОБА_1 отримав довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 361758 від 20 вересня 2024 року (а.с. 13-14), у якій зазначено, що він навчається в "Класичний приватний університет", ступінь / рівень освіти бакалавр, форма здобуття освіти денна, код та назва спеціальності / професії 075 маркетинг, дата початку здобуття освіти 01 вересня 2024 року, дата завершення здобуття освіти 30 червня 2027 року, номер наказу про зарахування (поновлення, переведення) 562-с, дата наказу про зарахування (поновлення, переведення) 13 серпня 2024 року. На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - "Ні, порушує". Інформація про документи про освіту: 1) Диплом молодшого спеціаліста серії ТА №47220121, виданий Кременчуцьким льотним коледжем Національного авіаційного університету 27 червня 2014 року; 2) Атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_3 , виданий Кременчуцьким льотним коледжем Національного авіаційного університету 30 червня 2013 року; 3) Свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_4 , виданий Кременчуцьким ліцеєм №4 Кременчуцької міської ради Полтавської області 18 червня 2010 року. Інформацію про документ про освіту сформовано на підставі даних, що містяться в Реєстрі документів про освіту та картках фізичних осіб. Представником ОСОБА_1 подано до Міністерства освіти і науки України адвокатський запит №015-2024 від 04 жовтня 2024 року (а.с. 15-16), в якому він просить вчинити необхідні дії для забезпечення у Єдиній державній електронній базі з питань освіти інформації про поточне здобуття освіти таким, що не порушує черговість отримання рівня освіти ОСОБА_1 , та надати наступну інформацію: відомості про раніше здобутий рівень освіти громадянином України ОСОБА_1 у відповідності до вимог Законів України "Про освіту" та "Про вищу освіту" із зазначенням виду, назви та реквізитів документів про освіту, відомості про які містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти; у відповідності до якого нормативно-правового акту (актів) формується довідка про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Листом Директорату фахової передвищої, вищої освіти Міністерства освіти і науки України №3/7591-24 від 17 жовтня 2024 року (а.с. 17-18) на звернення щодо можливого порушення послідовності здобуття освіти в межах повноважень повідомлено, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 у 2012 році був зарахований до Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету за освітнім-професійним ступенем молодший спеціаліст за спеціальністю 5.07010301 "Технічне обслуговування повітряних суден і двигунів", завершено 27 червня 2014 року. У 2014 році був зарахований до Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" за освітнім ступенем «бакалавр» за спеціальністю 6.051102 "Двигуни та енергетичні установки літальних апаратів", відраховано 12 січня 2015 року. У 2024 році був зарахований до "Класичний приватний університет" за освітнім ступенем «бакалавр» за спеціальністю 075 "Маркетинг". Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі буде зазначено "Ні, порушує". Стосовно внесення змін до картки здобувача освіти в ЄДЕБО інформуємо, що згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 752 "Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти" (із змінами, внесеними згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року №1060) визначено, що державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Міністерства освіти і науки України, є технічним адміністратором ЄДЕБО. Питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності. Не погоджуючись зі відмовою у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, що викладена у листі Міністерства освіти і науки України "Про розгляд звернення" №3/7591-24 від 17 жовтня 2024 року, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги у вищевказаній частині, суд першої інстанції виходив із їх обґрунтованості, оскільки зазначення у довідці від 20.09.2024 № 361758 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо позивача, що поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", є протиправним. Судом відхилено покликання відповідачів на лист Міністерства освіти від 03 червня 2024 року №1/9758-24, оскільки такий документ є нормативно-правовим актом, має лише роз`яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм. До того ж, запропоноване Міносвіти тлумачення закону суперечить змісту правової норми, тобто є помилковим. Обираючи належний спосіб захисту прав позивача суд вважав за необхідне зобов`язати Технічного адміністратора ЄДЕБО - ДП "Інфоресурс" внести зміни до даних, що містяться в ЄДЕБО щодо порушення позивачем черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує". Оскільки зобов`язальна частина позовних вимог позивача стосується саме ДП "Інфоресурс", як технічного адміністратора ЄДЕБО, який відповідає за її функціонування, судом відмовлено у задоволенні вимог зобов`язального характеру, спрямованих до першого відповідача. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення переглядається в частині задоволення позову), колегія суддів виходить з такого. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частин 1-3 статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. За змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні продовжено надалі іншими Указами, який наразі триває). Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня). Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту - Закон № 3543-XII). Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури. З наведеного слідує, що право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону № 2145-VIII. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 було затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту - Порядок № 560). Додатком 5 до Порядку № 560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров`я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна. Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО. Таким чином, документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону № 2145-VIII, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО. Колегією суддів встановлено, що на запит ОСОБА_1 з метою отримання відстрочки від мобілізації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти 20.09.2024 було сформовано довідку № 361758 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, за змістом якої ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» (у графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначено «Ні, порушує.»). Отже, спірним у цій справі є питання дотримання позивачем послідовності здобуття ним освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону № 2145-VIII, у контексті застосування пункту 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII для отримання довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО із формуванням «Так, не порушує». Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регламентовані приписами Закону № 2145-VIII. Частиною 2 статті 10 Закону № 2145-VIII передбачено такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти. Відповідно до частини 2 статті 16 Закону № 2145-VIII фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту. Згідно з частиною 2 статті 17 Закону № 2145-VIII вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом. За приписами статті 40 Закону № 2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій. Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює Закон України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року № 1556-VII (далі по тексту - Закон № 1556-VII). Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності. Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності. Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва. Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків. Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра. Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти або освітнього ступеня молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за відповідною спеціальністю і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми, обсяг якої у випадку, якщо ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти, становить 300-360 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Відповідно до положень частини першої, другої статті 6 Закону № 1556-VII атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи). Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію. Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України. За приписами статті 7 Закону № 1556-VII документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва. Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України. Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти. З огляду на вказане, колегія суддів констатує, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації. Суд апеляційної інстанції наголошує, що основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту. Як встановлено у суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивач 27.06.2014 закінчив Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету, про що отримав диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_2 . Таким чином, наступним рівнем освіти для позивача, у розумінні частини 2 статті 10 Закону № 2145-VIII, є один із рівнів, що йде після базової середньої освіти (бакалавр). 01.09.2014 ОСОБА_1 зарахований на навчання до Національного аерокосмічного університету ім. М.С. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», а вже 12.01.2015 був відрахований. Тобто, позивач не завершив навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», а період його навчання фактично становив тільки два семестри. З наведеного слідує, що ОСОБА_1 не проходив атестації задля здобуття бакалавра екзаменаційною комісією навчального закладу, а також не отримував диплома «бакалавра», як особа, що успішно виконала освітню програму, що в свою чергу, не може свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти. Матеріалами справи підтверджено, що у 2024 році ОСОБА_1 зарахований на перший курс Класичного приватного університету за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» за спеціальністю 075 «Маркетинг». Доказів про отримання ОСОБА_1 освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» в інших навчальних закладах матеріали справи не містять, з свого боку відповідачі на такі обставини не посилаються. Отже, позивач, який має базовий середній рівень освіти, та 01.09.2024 почав здобувати перший (бакалаврський) рівень освіти, не є особою, яка б вважалася такою, що порушує послідовність здобуття освіти, визначену статтею 10 Закону № 2145-VIII Повторне зарахування на навчання за цим же освітньо-кваліфікаційним рівнем за відсутності відповідного документу про здобуття освітнього ступеня бакалавра не може вважатися отриманням освіті на тому самому рівні. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що зазначення у довідці від 20.09.2024 № 361758 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо позивача, що поточне здобуття освіти порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII, є протиправним. При цьому, колегія суддів відхиляє покликання першого відповідача на те, що повторне зарахування позивача означає, що особа знову формує такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні вищої освіти, оскільки факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти має підтверджуватись саме документом про вищу освіту, якого, в свою чергу, позивач не отримував. Щодо правомірності обраного судом першої інстанції способу захисту слід зазначити наступне. Відповідно до статті 8 Закону № 1556-VII засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством. Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях. Статтею 74 Закону № 2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база). Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти). Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових. Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом. Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, Про захист персональних даних, Про авторське право і суміжні права та Про публічні електронні реєстри. Суб`єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази. Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом. Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620 (далі по тексту - Положення № 620) це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України Про освіту (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб. Пунктом 5 розділу І Положення № 620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство Інфоресурс, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Основні функції уповноважених суб`єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення №

620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису. Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб`єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО. З аналізу наведених норм слідує, що саме на відповідачів покладено повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону № 2145-VIII. Натомість навчальний заклад позивача виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО. У Класичного приватного університету відсутні повноваження щодо видалення інформації чи її коригування в ЄДЕБО щодо наявності чи відсутності порушень послідовності отримання освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту». Пунктом 9 розділу ІV Положення № 620 встановлено, що інші уповноважені суб`єкти вносять до ЄДЕБО інформацію та здійснюють в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО. Враховуючи викладене, з урахуванням приписів розділу ІV Положення № 620, а також не подання апеляційної скарги позивачем на рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про зобов`язання Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "Інфоресурс" внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує". Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційні скарги Міністерства освіти та науки України та Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 по справі № 440/1037/25 в частині задоволення позову - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко