Постанова 4854 № 420/12385/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/12385/24 Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В. Дата і місце ухвалення: 26.06.2025р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Національного університету «Одеська політехніка» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року за заявою Національного університету «Одеська політехніка» про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення по справі за адміністративним позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Національного університету «Одеська політехніка» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2024р., яке набрало законної сили 02.09.2024р., задоволено позов заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Національного університету «Одеська політехніка» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Національного університету «Одеська політехніка» щодо невжиття заходів щодо приведення в належний для експлуатації технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту-протирадіаційного укриття №56936, розташованої по просп. Шевченка, буд. 1-3 (раніше просп. Гагаріна, 8) у м. Одесі. Зобов`язано Національний університет «Одеська політехніка» привести у стан, придатний до використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення) споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №56936, розташовану по просп. Шевченка, буд. 1-3 (раніше просп. Гагаріна, 8) у м. Одесі. 10.06.2025р. Національний університет «Одеська політехніка» звернувся до суду першої інстанції із заявою, в порядку ст.361 КАС України, про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2024р. по справі №420/12385/24 за нововиявленими обставинами. Вимоги поданої заяви Національний університет «Одеська політехніка» обґрунтовував тим, що після постановлення рішення по справі №420/12385/24 та набрання ним законної сили, заявнику 21 травня 2025 року стали відомі обставини, які є істотними для справи та які не були і не могли бути відомі під час розгляду цієї справи. Такою обставиною є постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.03.2025р. по справі №260/4199/22, адміністративне провадження №К/990/13172/23, за позовом керівника Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Міжгірської селищної ради, про зобов`язання вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди. Верховний Суд підтримав позицію суду першої та апеляційної інстанції по справі №260/4199/22 та зазначив, що у розглянутому спорі відсутній як суб`єкт владних повноважень, який би за законом мав право звернутись до суду із цим позовом до відповідача із заявленими позовними вимогами, так і можливість за законом заявлення в судовому порядку таких вимог до відповідача. За наведених обставин, враховуючи встановлений ч.5 ст.242 КАС України обов`язок суду щодо врахування висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, Національний університет «Одеська політехніка» стверджував, що наявні підстави для перегляду рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/12385/24 за нововиявленими обставинами відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року в задоволенні заяви Національного університету «Одеська політехніка» відмовлено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Національний університет «Одеська політехніка» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 26.06.2025р. та задовольнити подану ним заяву про перегляд судового рішення по справі №420/12385/24 за нововиявленими обставинами. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спірного питання судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням заявника на те, що нововиявленою обставиною в даному випадку, у відповідності до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, є постанова Верховного Суду від 03.03.2025р. по справі №260/4199/22, в якій при аналогічних правовідносинах Верховний Суд сформулював правову позицію, що у розглянутому спорі відсутній як суб`єкт владних повноважень, який би за законом мав право звернутись до суду із цим позовом до відповідача із заявленими позовними вимогами (вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди), так і можливість за законом заявлення в судовому порядку таких вимог до відповідача. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відмовляючи у задоволенні заяви Національного університету «Одеська політехніка» про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2024р. по справі №420/12385/24 за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції зазначив, що наведена в заяві позивача обставина висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 03.03.2025р. по справі №260/4199/22 у подібних правовідносинах, не є нововиявленою обставиною в розумінні частини другої статті 361 КАС України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Статтею 361 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Згідно п.1 ч.2 ст.361 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Приписами частини четвертої статті 361 КАС України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Відповідно до частини шостої статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Згідно п.1 ч.4 ст.368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Отже, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. При цьому, слід зауважити, що такі обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показами свідків тощо. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового акта відсутня. При цьому, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Отже, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов`язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин. Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 12 серпня 2021 року у справі №814/2015/17. Колегія суддів звертає увагу на те, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. На зазначене звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020р. у справі № 19/028-10/13. Як вже зазначалося колегією суддів, свою заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Національний університет «Одеська політехніка» обґрунтовував посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.03.2025р. по справі №260/4199/22, ухваленій у подібних правовідносинах та з аналогічним суб`єктним складом, щодо відсутності у розглядуваному спорі як суб`єкта владних повноважень, який би за законом мав право звернутись до суду з позовом до відповідача із заявленими позовними вимогами (вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди), так і можливості за законом заявлення в судовому порядку таких вимог до відповідача. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначена заявником обставина не є нововиявленою в розумінні частини другої статті 361 КАС України, оскільки правова позиція суду в інших подібних справах, як і зміна такої правової позиції, не може вважатися нововиявленою обставиною. Колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника, якими він обґрунтовує необхідність перегляду рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2024р. по справі №420/12385/24 за нововиявленими обставинами, фактично зводяться до незгоди з вказаним судовим рішенням, проте це не є підставою для перегляду справи саме за нововиявленими обставинами. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в поданій заяві не наведено обставин, які можуть вважатися нововиявленими в контексті положень п.1 ч.2 ст.361 КАС України та, відповідно, можуть бути підставою для перегляду судового рішення у цій справі, що свідчить про необґрунтованість поданої заяви та відсутність підстав для її задоволення. У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява №24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43). Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Національного університету «Одеська політехніка» та скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2025р. колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 361 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Національного університету «Одеська політехніка» залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та, на підставі ч.2 ст.328 КАС України, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 29 липня 2025 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук