Постанова Одеський апеляційний суд № 947/8440/24

Номер провадження: 22-ц/813/3787/25 Справа № 947/8440/24 Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 03.07.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Нечитайло А.Ю., учасники справи: позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 , відповідач за первісним позовом - ОСОБА_2 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Київська районна адміністрація як Служба у справах дітей та Орган опіки та піклування, Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради як Орган опіки та піклування розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2024 року, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Київської районної адміністрації як Служба у справах дітей та Орган опіки та піклування, Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради як Орган опіки та піклування, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини разом з батьком, треті особи - Київської районної адміністрації як Служба у справах дітей та Орган опіки та піклування, Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради як Орган опіки та піклування в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог В березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Київської районної адміністрації як Служба у справах дітей та Орган опіки та піклування, в обґрунтування зазначала, що 11.08.2001 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану Одеського управління юстиції, актовий запис №

702. У шлюбі народилися діти: ОСОБА_3 2002 року народження, ОСОБА_4 , 2009 року народження та ОСОБА_5 , 2012 року народження. Позивач зазначила, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Посилається, що 02 січня 2024 року ОСОБА_2 силою забрав з місця мешкання доньку ОСОБА_5 , після чого місце мешкання відповідача та доньки позивачу не відомо. ОСОБА_2 не дає можливості позивачу спілкуватись з донькою, з сестрою ОСОБА_4 , а також приймати участі в її вихованні, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернулась до служби у справах дітейКиївської районної адміністрації м. Одеси. ОСОБА_1 просила визначити місце проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . В квітні 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_6 , звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Київської районної адміністрації як Служба у справах дітей та Орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини, в обґрунтування зазначав, що проживання дитини з батьком повністю відповідає її інтересам, оскільки 01 січня 2024 року, через неадекватну поведінку та погрози вбивства дітей позивачкою за первісним позовом, ОСОБА_2 вимушений був покинути своє житло з повнолітнім сином ОСОБА_3 та малолітньою донькою ОСОБА_5 . Зазначає, що ОСОБА_5 повних 11 років та вона виявила власне бажання проживати разом з батьком. ОСОБА_2 просив суд визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 03.07.2024 року залучив Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради як орган опіки та піклування до участі у цивільній справі № 947/8440/24. Короткий зміст рішення суду Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2024 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дітей відмовлено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради та Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини разом з батьком, задоволено. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції погодився з висновком органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, яким визнано за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_5 разом з батьком, ОСОБА_2 . Крім того, суд першої інстанції зазначив, що визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 з батьком не позбавляє матері батьківських прав та не звільняє її від виконання своїх батьківських обов`язків. У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, визначене місце проживання дитини може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку. Оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність задоволення зустрічної позовної заяви, а у задоволенні первісної позовної заяви - відмовити. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2024 року по справі № 947/8440/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дітей та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради та Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини разом з батьком та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що ОСОБА_2 жодним чином не підтверджено наведені у зустрічному позові доводи, а саме щодо психічної нестабільності ОСОБА_1 та погроз розправою з дітьми, оскільки пояснення спільного сина, сестри та матері не може бути взято до уваги як належний та допустимий доказ, оскільки сестра та мати є зацікавленими сторонами з боку відповідача за первісним позовом. Натомість докази, котрі було надано скаржником спростовують вищевказані доводи відповідача за первісним позовом, а саме: довідки про не перебування на психіатричному чи неврологічному обліку, відсутність судимості та притягнення до відповідальності, що також проігноровано судом першої інстанції. Крім того, посилалася на те, що наданий Пересипською районною адміністрацією висновок, який судом прийнято до уваги, як єдиний доказ, що формує перевагу батька дитини у визначенні місця проживання дитини є неповним, оскільки Органом опіки та піклування не було взято до уваги обставини не підтвердження доводів відповідача за первісним позовом про те, що ОСОБА_1 має психічні захворювання та становить загрозу для дітей. Також, ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції під час розгляду вказаної справи не розглянув клопотання представника позивача за первісним позовом про опитування дитини в судовому засіданні. (2) Позиція інших учасників справи Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2025 року цивільну справу розподілено колегії суддів: головуючий суддя - Дришлюк А.І., судді: Драгомерецький М.М., Таварткіладзе О.М. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2025 року в цій справі замінено суддю Таварткіладзе О.М. на суддю Громіка Р.Д. Одеський апеляційний суд ухвалами від 14.01.2025 року відкрив провадження за апеляційною скаргою та призначив її до розгляду. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 року в цій справі визначено головуючим суддю Коновалову В.А., у зв`язку з відрахуванням судді Дришлюка А.І. зі штату Одеського апеляційного суду у зв`язку з припиненням повноважень судді, відповідно до наказу голови Одеського апеляційного суду №66-ос від 11.04.2025 року. Одеський апеляційний суд ухвалою від 05.05.2025 року призначив справу до розгляду. Представник ОСОБА_1 - адвокат Биков Дмитро Юрійович, копію ухвали про відкриття провадження від 14.01.2025 року отримав 15.01.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. Представник ОСОБА_2 - адвокат Хижняк Анастасія Володимирівна, копію ухвали про відкриття провадження від 14.01.2025 року та копію апеляційної скарги з додатками отримала 16.01.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками. Треті особи - Київська районна адміністрація як Служба у справах дітей та Орган опіки та піклування та Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради як Орган опіки та піклування копію ухвали про відкриття провадження від 14.01.2025 року та копію апеляційної скарги отримали 15.01.2025 року та 08.01.2025 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 - адвокат Хижняк А.В. просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін, посилаючись на те, що твердження апелянта про необхідність визначення місця проживання обох дочок з матір`ю є недоцільним в аспекті забезпечення якнайкращих інтересів дітей. Крім того, зазначає про те, що позивачкою за первісним позовом жодних доказів на обґрунтування того, що в неї наявні належні умови для проживання дітей під час судового розгляду не надавалися. З приводу визначення місця проживання - неповнолітньої ОСОБА_4 , вказує що дитина досягла чотирнадцятирічного віку, та сама обрала місце проживання з матір`ю. Щодо малолітньої ОСОБА_5 вказує, що на теперішній час її вихованням займається виключно батько, матір дитини при зустрічі з дочкою поводить себе неконтрольовано негативно, що травмує дитину, а отже з урахуванням наданого Органом опіки та піклування висновком, місце проживання малолітньої доцільно визначено оскаржуваним рішенням - з батьком. Також, зазначила, що у випадку встановлення апеляційним судом необхідності в опитуванні малолітньої дитини, відповідач за первісним позовом, проти такого заперечень не матиме. Вважає, що доводи позивачки за первісним позовом щодо неможливості спілкуватися з дітьми через відповідача за первісним позовом та приховування місця проживання дітей, спростовується наявними та дослідженими судом першої інстанції доказами. Учасники процесу ОСОБА_2 та його представник адвокат Хижняк А.В., ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 , представник Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради як Орган опіки та піклування про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідковим листом про явку до судового засідання від 26.06.2025 року. Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_7 , представник відповідача ОСОБА_6 , Київська районна адміністрація як Служба у справах дітей та Орган опіки та піклування, Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради як Орган опіки та піклування та Центр соціальних служб Одеської міської ради повістки-повідомлення отримали 26.06.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками. Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про виклик свідка ОСОБА_8 . Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.07.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання щодо виклику свідка - ОСОБА_8 , з огляду на таке. Згідно з частиною першою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін. Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на сторін обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. В постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року (справа №757/1782/18) вказується, що змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він нівелюватиме можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач за первісним позовом під час розгляду справи судом першої інстанції не звертався до суду з клопотання про виклик зазначеного свідка, маючи об`єктивну можливість заявити клопотання про виклик свідка під час розгляду справи в суді першої інстанції. В заяві про виклик свідка не викладені обставини та не надані докази неможливості звернення із клопотанням про виклик свідка ОСОБА_8 у визначений законом процесуальний строк, оскільки як зазначається в судовому засіданні свідок не перебуває в м. Одесі, разом із тим, не зазначено що перешкоджало в режимі відеоконференції допитати зазначеного свідка, крім того колегія суддів звертає увагу, що розглядається справа про визначення місця проживання дитини. ОСОБА_1 та її представник Биков Д.Ю. підтримали доводи апеляційної скарги, зазначивши, що рішення суду оскаржується в частині вимог про визначення місця проживання доньки ОСОБА_9 . ОСОБА_2 та його представник адвокат Хижняк А.В. просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Представник Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради як Орган опіки та піклування підтримала висновок органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини з батьком. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції погодився з висновком органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, яким визнано за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_5 разом з батьком, ОСОБА_2 . Крім того, суд першої інстанції зазначив, що визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 з батьком не позбавляє матері батьківських прав та не звільняє її від виконання своїх батьківських обов`язків. У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, визначене місце проживання дитини може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку. Оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність задоволення зустрічної позовної заяви, а у задоволенні первісної позовної заяви - відмовити. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»). Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Згідно із ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначаються нею самою. У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і треба прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги: ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклали шлюб 11.08.2001 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 11.08.2001 року зроблено запис №702 Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Одеського обласного управління юстиції. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.01.2024 року у справі №947/1809/24, відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Відповідно до посвідчення батьків багатодітної сім`ї № НОМЕР_2 , дата видачі 14.05.2012 року, мати - ОСОБА_1 та батько - ОСОБА_2 , мають трьох дітей: ОСОБА_3 , 2002 р.н., ОСОБА_4 , 2009 р.н., ОСОБА_5 , 2012 р.н. Неповнолітня ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , актовий запис №314 від 19.02.2009 року, зроблений Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції. Малолітня ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 , актовий запис № 3499, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції. Висновком № 01-05-з/608 вх. від 20.08.2024 року Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради як органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , встановлені наступні обставини. Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2024/004920621 від 14.05.2024 року, на підставі відомостей, отриманих від Одеської територіальної громади, малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 08.05.2012 року. Відповідно до довідки від 08.04.2024 року №167, наданої Одеським ліцеєм №9 Одеської міської ради Одеської області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , навчається в 5-Г класі Одеського ліцею №9 Одеської міської ради Одеської області. З 01.09.2023 року освітній процес в ліцеї організовано за змішаною формою. Відповідно до характеристики, наданої Одеським ліцеєм №9 Одеської міської ради Одеської області, ОСОБА_5 навчається в Одеському ліцеї №9 з 1 класу. Має хороший фізичний і розумовий розвиток. Особливість її характеру - відповідальність, стриманість та витримка в складних ситуаціях. За заявою батька була переведена на дистанційне навчання з 08.01.2024 року. Зміна форми навчання ОСОБА_10 не впливає на успішність у навчанні. Батьки приділяють належну увагу вихованню доньки. Матір`ю - ОСОБА_1 , в інтересах малолітньої ОСОБА_5 , укладено декларацію №0001-54АМ-НТА0 від 10.07.2023 року про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, з лікарем-педіатром ОСОБА_11 . Мати малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2024/002075361 від 28.02.2024, на підставі відомостей, отриманих від Одеської територіальної громади, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 04.08.2004 року. Відповідно до довідки про отримання (неотримання) допомоги від 04.04.2024 року №1738, наданої Управлінням праці та соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», з 01.11.2023 року до 30.04.2024 року, призначено допомогу: державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю. Згідно довідки від 12.04.2024 року №1513, наданої КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно з даними архіву, реєстратури та картотеки Центру не значиться. На психіатричному та наркологічному обліку не перебуває. З витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», наданого Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України №ВР-002510817, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на території України, станом на 11.04.2024 року, до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Відповідно до відповіді Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області від 29.04.2024 № 60/0-904 на адвокатський запит, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до відповідальності за адміністративні правопорушення у тому числі за ст. ст. 173-2, 184 КУпАП не притягувалася. Згідно листа відділу поліції №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 01.05.2024 року № 60.4-2809, 02.04.2024 року надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що зникла донька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . В цей же день, малолітня дитина повідомила, що з початку 2024 року за власним бажанням переїхала разом з батьком через постійні конфлікти з матір`ю. Відповідно до листа відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 08.05.2024 року №60.3/5776, до чергової частини відділу надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що 24.04.2024 року об 19.27 год. за адресою: АДРЕСА_2 , зникла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . В ході відпрацювання даного повідомлення надійшла зустрічна заява від батька малолітньої, ОСОБА_2 , який повідомив, що його малолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на протязі 4-х місяців мешкає з ним за адресою: АДРЕСА_2 . Зі своєю дружиною - ОСОБА_1 , перебувають у процесі розірвання шлюбу, та визначають місце проживання дітей в судовому порядку. ОСОБА_2 разом з донькою ОСОБА_5 , та старшим сином, переїхали, оскільки ОСОБА_1 , перебуваючи у неврівноваженому стані, погрожувала їм фізичною розправою. Малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в присутності батька, надала пояснення, що разом з батьком та братом переїхала жити до бабусі, так як з матір`ю часто виникали конфлікти, мати поводила себе агресивно. З батьком малолітній дитині спокійніше, батько у всьому її підтримує, допомагає з навчанням, приділяє їй достатньо уваги та часу. Батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2024/004920853 від 14.05.2024 року, на підставі відомостей, отриманих від Одеської територіальної громади, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 04.08.2004 року. Згідно акту від 11.04.2024 року, наданого головою правління ОСББ «Вікторія-23» Пєновою І.К., за адресою: АДРЕСА_2 , проживають ОСОБА_2 , 1978 р.н., ОСОБА_5 , 2012 р.н., ОСОБА_3 , 2002 р.н., ОСОБА_12 , 1946 р.н. ОСОБА_2 з 01.02.2022 року обіймає посаду практичного психолога у професійно-технічному навчальному закладі «Одеський професійний ліцей технологій та дизайну». З 01.09.2022 року працює на 0,5 ставки на посаді викладача навчального предмету «Захист України». За час роботи зарекомендував себе як відповідальний, сумлінний та кваліфікований працівник. Користується повагою в колективі. Нагороджений почесною грамотою від керівництва навчального закладу, що підтверджується довідкою від 10.04.2024 №5, наданої Державним професійно-технічним навчальним закладом «Одеський професійний ліцей технологій та дизайну». ОСОБА_2 має самостійний дохід, що підтверджується довідкою про доходи від 11.04.2024 року № 35, наданої Державним професійно-технічним навчальним закладом «Одеський професійний ліцей технологій та дизайну». Згідно до довідки від 09.05.2024 року №1722, наданої КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з даними архіву, реєстратури та картотеки Центру не значиться. На психіатричному та наркологічному обліку не перебуває. Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», наданого Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України №ВР-003116007, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на території України, станом на 14.05.2024 року, до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Відповідно до пояснень ОСОБА_12 - бабусі малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , від 11.04.2024 року, на початку січня 2024 року, її син, ОСОБА_2 , був змушений з двома дітьми переїхати з власної оселі до неї через агресивну поведінку ОСОБА_1 . На даний час емоційний стан дітей став краще. Згідно пояснень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , до 01.01.2024 року, він, сестри, батько та мати проживали спільно сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . В листопаді-грудні 2023 року, у матусі, ОСОБА_1 , почалося загострення психічного розладу, що виявлялося в постійних спалахах немотивованої агресії до членів родини та загрозах фізичної розправи з дітьми. Після чергових погроз від матері вбивством, 01.01.2024 року, незважаючи на пізню годину, батько прийняв рішення піти з дітьми до родичів. ОСОБА_3 зазначив, що за час окремого від матері проживання, його емоційний стан та стан ОСОБА_13 значно покращився. Відповідно до пояснень рідної сестри ОСОБА_2 - ОСОБА_14 , увечері 01.01.2024 року її брат з дітьми приїхали до неї з ночівлею, розповівши про агресивний стан ОСОБА_1 . За час окремого проживання, ОСОБА_1 постійно залякує всю родину, за те, що вони допомагають ОСОБА_2 . Спеціалістами Служби з метою обстеження житлово-побутових умов проживання, 22.05.2024 року, здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . З`ясовано, що ОСОБА_2 проживає разом з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та матір`ю ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та складено відповідний акт. Згідно з актом обстеження умов проживання від 22.05.2024 року в квартирі зроблено ремонт, у малолітньої ОСОБА_5 є окрема мебльована кімната, створені належні умови для проживання та всебічного розвитку дитини. Відповідно до пояснень малолітньої ОСОБА_5 від 22.05.2024 року, перед Новим роком мама почала з усіма сваритися. Ввечері 01.01.2024 року мама довго кричала, тому їй було страшно. Батько з братом вирішили піти до тітки, і вона пішла з ними. Зараз вони з братом та батьком живуть у бабусі. ОСОБА_13 зазначила, що хоче жити з батьком та братом. Вони не сваряться та живуть дружно. Спеціалістами Служби з метою обстеження житлово-побутових умов проживання, 12.06.2024 року здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . З`ясовано, що ОСОБА_1 проживає з неповнолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , та складено відповідний акт. Згідно з актом обстеження умов проживання від 12.06.2024 року, квартира потребує косметичного ремонту, у дитини є окрема кімната, двоповерхове ліжко, стіл для навчання, речі відповідно до віку та сезону, канцелярське приладдя. Між матір`ю та неповнолітньою донькою доброзичливі стосунки. Листом Центру соціальних служб Одеської міської ради від №04/01-1936 надано акти оцінки потреб сім`ї/особи батьків: ОСОБА_2 - акт №351/СЖО від 27.05.2024 року, та ОСОБА_1 - акт №1.39/СЖО від 31.05.2024 року. Відповідно до акту оцінки потреб сім`ї/особи батько - ОСОБА_2 здатний виконувати обов`язки щодо виховання та догляду за дитиною. Також, при проведенні бесіди з малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з`ясовано, що дитина не спілкується з матір`ю, так як мала конфлікти з нею. Дівчинка запевнила, що хоче проживати з батьком, в них гарні стосунки. В акті оцінки потреб сім`ї/особи матері, ОСОБА_1 , № 1.39/СЖО від 31.05.2024 року, фахівцем із соціальної роботи відділу соціальної роботи Центру соціальних служб Одеської міської ради у Київському районі зазначено, що ОСОБА_1 фактично доглядає за дитиною з інвалідністю, ОСОБА_15 . З малолітньою донькою ОСОБА_16 зв`язок втрачено. Батько не дає можливості спілкуванню. З висновку Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради як органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 вбачається, що на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради (протоком засідання від 15.05.2024 № 16) керуючись ст.19 п.5. ст.157, 158, 160 Сімейного кодексу України: орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради вважає доцільним визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , разом з батьком, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначені вище обставини, сторонами, як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду не заперечуються. Позитивне ставлення батька і дитини один до одного позивачем за первісним позовом не оспорюється. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилалась на те, що суд першої інстанції під час розгляду вказаної справи не розглянув клопотання представника позивача за первісним позовом про опитування дитини в судовому засіданні. Положеннями ст. 171 СК України, встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Отже у дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , якій на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції виповнилось 13 років, є право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання. Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09). У зв`язку із зазначеним, апеляційним судом 03.07.2025 року в судовому засіданні за участі представника Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради як органу опіки та піклування в присутності фахівця-психолога Центру соціальних служб Одеської міської ради Ткаченко Ю.В. було з`ясування думку малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зазначила, що хоче проживати разом з батьком з яким вона зараз проживає, крім батька з ними проживає брат ОСОБА_17 та бабуся. Проживання з батьком для неї є комфортним, вона відчуває себе в безпеці, в той час як з матір`ю в неї напружені стосунки, спілкування з матір`ю є для неї не комфортним. ОСОБА_5 зазначила, що з матір`ю вона регулярно спілкується телефоном або месенджерами, зустрічаються особисто рідко, з сестрою вони спілкуються нормально здебільшого через месенджери. Відповідно до частини першої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20). При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню наступні базові елементи: (а) погляди дитини, (б) індивідуальність дитини, (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин, (г) піклування, захист і безпека дитини, (ґ) вразливе положення, (д) право дитини на здоров`я, (е) право дитини на освіту (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19 (провадження № 61-19210св20). У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) вказано, що тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17 (провадження № 61-14041св19) зазначено, що питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року в справі № 754/16535/19 (провадження № 61-14623св21) вказано, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини. У цій справі встановлено, що як батько, так і мати дитини належним чином ставляться до виконання своїх батьківських обов`язків, позитивно характеризуються в побуті та професійній спільноті, не зловживають спиртними напоями чи наркотичними засобами, матеріально забезпечені та створили належні умови для виховання та розвитку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у той же час між сторонами існує особистий конфлікт та неприязні стосунки, що унеможливило вирішення питання про визначення місця проживання дитини в позасудовому порядку. Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана належна оцінка висновку Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради як органу опіки та піклування № 01-05-з/608 вх. від 20.08.2024 року про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , висновок є достатньо обґрунтованим та не суперечить інтересам дитини. Колегія суддів зазначає, що висновок Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради як органу опіки та піклування № 01-05-з/608 вх. від 20.08.2024 року щодо вирішення спору з приводу визначення місця проживання дитини, судом оцінюється у сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах справи, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу. Колегія суддів, враховуючи вік дитини, особисту прихильність доньки ОСОБА_13 та її бажання проживати разом з батьком, де вона відчуває себе в безпеці, створення батьком ОСОБА_18 належних умов для виховання та розвитку доньки, час та увагу які приділяє батько доньці, підтримку і допомогу у навчанні, наявність взаєморозуміння між батьком і донькою, в той час як з матір`ю у дитини напружені стосунки через постійні конфлікти, період часу який дитина проживає разом з батьком та їх взаємовідносини, виходячи з найкращих інтересів малолітньої дитини, вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що встановлення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , буде максимально відповідати інтересам дитини. Висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, на які посилався суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами. Посилання скаржника на те, що ОСОБА_2 силою забрав з постійного місця проживання від матері доньку ОСОБА_19 та перешкоджає спілкуванню з донькою не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються зібраними у справі доказами. Крім того, в судовому засіданні малолітня ОСОБА_5 зазначила, що з січня 2024 року за власним бажанням переїхала проживати разом із батьком, з матір`ю вона регулярно спілкується телефоном або месенджерами, зустрічаються особисто рідко. Виходячи з обставин цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дитини, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, визначаючи місце проживання дитини сторін у цій справі з ОСОБА_2 , дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначене буде відповідати якнайкращим інтересам ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сприятиме її повноцінному вихованню та розвитку. Посилання скаржника на не надання судом першої інстанції оцінки, що ОСОБА_2 жодним чином не підтверджено наведені у зустрічному позові доводи, а саме щодо психічної нестабільності ОСОБА_1 та погроз розправою з дітьми, не може бути підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 . Під час перегляду апеляційним судом справи не встановлено обставин, які давали би підстави для висновку, що визначення місця проживання дитини з матір`ю буде мати більш позитивний вплив на дитину, ніж визначення місця проживання дитини з батьком. Мати дитини, яка безсумнівно відіграє важливу роль у її житті та розвитку, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, стан її розвитку, незалежно від того, з ким дитина буде проживати. Колегія суддів зауважує, що сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення встановлення належних стосунків між дитиною і батьками, що є фундаментальними для благополуччя дитини. Дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, та є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів. Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 23 лютого 2023 року у справі № 188/1542/20 (провадження № 61-11857св22). За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі не наведено ніяких нових обставин та не надано нових доказів, що давали б апеляційному суду підстави для проведення переоцінки обставин та доказів, зроблених судом першої інстанції у своєму рішенні. Щодо суті апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий В.А. Коновалова Судді Ю.П. Лозко О.Ю. Карташов