Постанова Миколаївський апеляційний суд № 485/826/25

29.07.25 22-ц/812/1390/25 Провадження № 22-ц/812/ 1390 /25 Головуючий суду першої інстанції Квєтка І.А. Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 липня 2025 року м. Миколаїв Справа № 485/826/25 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Царюк Л.М., суддів Крамаренко Т.В., Серебрякової Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт», на ухвалу Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 червня 2025 року, постановлену під головуванням судді Квєтки І.А., в залі судового засідання в м. Снігурівка, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У квітня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла її представниця - ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом, який уточнила в подальшому, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» (далі ТОВ «ЮТС-Агропродукт») про розірвання договору оренди землі від 19 червня 2012 року щодо земельної ділянки із кадастровим номером 4825783700:11:000:0069 та стягнення 16 829,31 грн заборгованості зі сплати орендної плати. В обґрунтування позову представниця позивачки зазначала, що 19 червня 2012 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Райз-Південь» (далі ТОВ «Райз-Південь») укладено договір оренди землі, за яким позивачкою передано вказаному товариству в оренду земельну ділянку із кадастровим номером 4825783700:11:000:0069 загальною площею 4,69 га розташованої в межах території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В подальшому, 30 січня 2018 року між ОСОБА_1 , ТОВ «Райз-Південь» та ТОВ «ЮТС-Агропродукт» укладено додаткову угоду до Договору оренди землі за № 3500083. Згідно вказаної додаткової угоди зі згоди орендодавця орендар ТОВ «Райз-Південь» передає, а новий орендар - ТОВ «ЮТС-Агропродукт» приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди. Посилаючись на систематичну несплату орендної плати, позивачка просила розірвати договір оренди та стягнути з ТОВ «ЮТС-Агропродукт» орендну плату за 2022-2024 роки у розмірі 16 829,31 грн. Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 3 червня 2025 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача- Товариство з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс». 18 червня 2025 року ТОВ «ЮТС-Агропродукт» подало зустрічну позовну заяву. В обґрунтування зустрічного позову зазначало, що земельна ділянка (кадастровий номер 4825783700:11:000:0069) є потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами, що унеможливлює її використання за призначенням відповідно до умов договору оренди. Просило зобов`язати ОСОБА_1 привести земельну ділянку в придатний для використання стан, шляхом надання доступу до земельної ділянки на підставі акту виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та дистанційного зондування землі, з підстав потенційного забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами в ході бойових дій. Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 червня 2025 року у прийнятті зустрічного позову ТОВ «ЮТС-Агропродукт» до ОСОБА_1 про зобов`язання привести земельну ділянку у придатний для використання стан відмовлено. Відмовлено відповідачу ТОВ «ЮТС-Агропродукт» у поновленні строку на подачу відзиву на позов. Відзив на позов відповідача ТОВ «ЮТС-Агропродукт» - залишено без розгляду. Закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ЮТС-Агропродукт», співвідповідач: ТОВ «Перемога-Плюс» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості та призначити справу до судового розгляду по суті. Приєднано до матеріалів справи електронні копії документів: копію договору оренди землі; копію додаткової угоди до договору оренди землі, копію договору відчуження права оренди (з додатком), копію рішення учасника ТОВ «ЮТС-Агропродукт». Ухвала суду мотивована тим, що розгляд первісного позову не є взаємопов`язаним з розглядом зустрічного позову, задоволення вимог зустрічного позову не виключить підстав первісного позову, їх спільний розгляд не є доцільним і призведе до затягування вирішення спору. Не погодившись з ухвалою суду, в частині відмови в прийнятті зустрічного позову, відмови в поновленні строку на подачу відзиву на апеляційну скаргу та залишення його без розгляду, ТОВ «ЮТС-Агропродукт» подало апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило її скасувати в оскаржуваній частині та передати справу на розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок про те, що позов та зустрічний позов не є взаємопов`язаними. Первісний позов стосується розірвання договору оренди землі. Зустрічний позов ТОВ «ЮТС-Агропродукт» полягає у зобов`язанні ОСОБА_1 привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом надання доступу до земельної ділянки на підставі акту виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та дистанційного зондування землі. На думку ТОВ «ЮТС-Агропродукт», позови є взаємопов`язаними, оскільки встановлення обставин неналежного виконання орендодавцем умов договору, а саме знаходження земельної ділянки в непридатному стані через її замінування, позбавляю орендаря можливості використовувати її за цільовим призначенням, а відповідно і сплачувати орендну плату протягом 2022-2024 років. У відзиві на апеляційну скаргу представниця ОСОБА_1 ОСОБА_2 зазначала, що предметом доказування за первісним позовом є факт наявності укладеного договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого відповідно до чинного законодавства, наявність заборгованості із виплати орендної плати та підстави для розірвання договору оренди землі. В той же час, предметом доказування зустрічної позовної заяви є стан земельної ділянки із кадастровим номером 4825783700:11:000:0069 площею 4,69 га, що розташована в межах території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, яка на думку позивача за зустрічною позовною заявою, перебуває у стані непридатному для використання за цільовим призначенням. Таким чином, підлягають з`ясуванню, доведенню та оцінці різні обставини, що входять в предмет доказування, та ступінь виконання обов`язків учасниками справи за договором оренди землі від 19 червня 2012 року (в редакції Додаткової угоди від 30 січня 2018 року). Враховуючи вищевикладене, вказувала, що вимоги зустрічної позовної заяви не є взаємопов`язаними з первісними позовними вимогами, і задоволення зустрічних позовних вимог не виключить повністю або частково задоволення первісних позовних вимог, а їх спільний розгляд не буде досягати мети доцільності для оперативного і правильного вирішення спорів. За приписами частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. У відповідності до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України). Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Згідно з частиною 1 статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Тобто, цивільне процесуальне законодавство гарантує відповідачеві право на захист від пред`явленого позову шляхом подання зустрічного позову. Відповідно до частини 2 статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Звідси право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв`язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача. Аналіз змісту статті 193 ЦПК України приводить до висновку, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов`язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції. У пункті 21 постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 904/6157/19 вказано, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: - обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; - задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково. Згідно з постановами Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 910/18778/20, від 22 квітня 2019 року у справі № 914/2236/18, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин. Відповідно до частини 3 статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Зі змісту первісного позову ОСОБА_1 вбачається, що предметом доказування є встановлення істотних порушень відповідачем умов договору оренди та наявність підстав для його розірвання та стягнення заборгованості з орендної плати. Предметом доказування зустрічної позовної заяви є стан земельної ділянки із кадастровим номером 4825783700:11:000:0069 площею 4,69 га, що розташована в межах території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, яка на думку позивача за зустрічною позовною заявою, перебуває у стані непридатному для використання за цільовим призначенням. Задоволення зустрічних позовних вимог, стосуються покладення зобов`язань на власника земельної ділянки здійснити певні дії на майбутнє. Таким чином, вимоги за первісним та зустрічним позовами є різними як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін спору, що зумовлює самостійний предмет їх доказування, тобто не є однорідними та взаємопов`язаними, що вірно констатував суд першої інстанції. Доводи ТОВ «ЮТС-Агропродукт», про те, що позови є взаємопов`язаними, оскільки встановлення обставин неналежного виконання орендодавцем умов Договору, а саме знаходження земельної ділянки в непридатному стані через її замінування, позбавляє орендаря можливості використовувати її за цільовим призначенням, а відповідно і сплачувати орендну плату протягом 2022-2024 років, колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки задоволення зустрічних позовних вимог не виключить повністю або частково задоволення первісних позовних вимог, такі обставини підлягають доказуванню при розгляді первісного позову щодо відсутності вини відповідача у виникненні заборгованості по орендній платі внаслідок форс-мажорних обставин. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоцільність прийняття зустрічної позовної заяви та повернення зустрічного позову ТОВ «ЮТС-Агропродукт», оскільки об`єднання вищевказаних позовів в одне провадження та спільний розгляд є недоцільним, адже позови містять різний предмет, зміст позовних вимог та обставини, які підлягають доказуванню. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржник в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу в повному обсязі, зокрема, судом ще вирішувались питання у поновленні строків та залишення без розгляду, між тим, скарга містить доводи тільки в частині відмови у прийнятті зустрічного позову ТОВ «ЮТС-Агропродукт» до ОСОБА_1 про зобов`язання привести земельну ділянку у придатний для використання стан, а тому суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість оскарженого судового рішення тільки в межах доводів апеляційної скарги. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Судові витрати позивача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду першої інстанції підлягають розподілу після вирішення справи по суті спору. Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» залишити без задоволення. Ухвалу Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 червня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Л.М. Царюк Судді: Т.В. Крамаренко Т.В. Серебрякова Повне судове рішення складено 29 липня 2025 року.