LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС197/1304/23

від 29.07.2025 · Цивільна
Резолютивна:У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборго…

line-break:strict'> УХВАЛА 29 липня 2025 року м. Київ справа № 197/1304/23 провадження № 61-8718ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання угоди про надання споживчого кредиту недійсною та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2023 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до АТ «Сенс Банк» про визнання угоди про надання споживчого кредиту недійсною та відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2025 року заяви вільного слухача ОСОБА_2 залишені без розгляду. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах та від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2025 року повернуто заявнику. У липні 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2025 року. Згідно із частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2025 року скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції на для продовження розгляду. Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою. Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. У підпункті 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України закріплено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Судіта судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності цим Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. Відповідно до частини третьої статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Відповідно до частин першої, другої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1)договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Частиною першою статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. Повертаючи апеляційну скаргу, суд мотивував свою ухвалу тим, що справа не належить до категорії малозначних, оскільки ОСОБА_1 заявлено зустрічний позов з вимогами немайнового характеру, а підписання та/або подання апеляційної скарги є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва, яке має здійснюватися адвокатами. Оскільки судом було встановлено, що право на заняття ОСОБА_2 адвокатською діяльністю припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 13 червня 2019 року на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (дисциплінарна палата) № 6/ДПР-19 від 13 червня 2019 року, апеляційну скаргу повернуто заявнику в силу вимог процесуального законодавства у зв`язку із відсутністю у ОСОБА_2 права на представництво інтересів ОСОБА_1 у апеляційному суді. Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень, додаткового правового аналізу не потребують та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права й висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. З огляду на зміст оскаржуваного судового рішення та касаційної скарги, вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання угоди про надання споживчого кредиту недійсною та відшкодуванняморальної шкоди відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Р. А. Лідовець І. Ю. Гулейков Д. Д. Луспеник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»