Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 592/1625/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2025 р.Справа № 592/1625/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. , за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Зорік М.В., повний текст складено 12.06.25 року по справі № 592/1625/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції , Інспектора 2 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції майор поліції Сорокіна Михайла Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора взводу 2, роти 2 батальйону 3 УПП у Львівській області майора поліції Сорокіна М.Ю., Департаменту патрульної поліції, в якому просив: скасувати постанову винесену інспектором взводу 2, роти 2 батальйону 3 УПП у Львівській області майора поліції Сорокіна М.Ю. серія БАД № 064300 від 24.01.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що зазначених у постанові про адміністративне правопорушення БАД № 064300 від 24.01.2025 дій не вчиняв, а саме, у вказаний час при зазначених обставинах Правил дорожнього руху не порушував. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.06.2025 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Постанову серії БАД № 064300 від 24.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасовано. Стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань сплачений позивачем судовий збір у сумі 605.60 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.06.2025 та ухвалите нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що 24.01.2025 близько 11 год 50 хв на автодорозі М-06 Київ-Чоп, с. Ков`ярі позивач керуючи транспортним засобом INFINITI QX30 номерний знак НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження руху більш як на 20 км/год, а саме рухався в населеному пункті зі швидкістю 73 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху. Швидкість руху транспортного засобу вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості Trucam Lti 20/20 TC008367. Факт вчинення правопорушення підтверджується фото та відеоматеріалами. Вказує, що суд першої інстанції зазначаючи у рішенні в даній справі про те, що стороною відповідача до відзиву на позовну заяву не долучено відеоматеріалів, на які така сторона посилалась у згаданому відзиві, грубо порушив норми матеріального права, адже такі відеозаписи є наявні та долучені до відзиву на позовну заяву. Позивач своїм правом, передбаченим ст. ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу. Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, з урахуванням особливостей, визначених ст. 268 КАС України. Судом оприлюднено на веб-порталі судової влади України відповідну ухвалу про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Крім того, вказана категорія справ відповідно до вимог ст. 286 КАС України розглядається в скорочені строки. Позивач в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції, просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід змінити з підстав та мотивів його прийняття, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено, що 24.01.2025 інспектором взводу 2, роти 2 батальйону 3 УПП у Львівській області майора поліції Сорокіним М.Ю. винесено постанову серії БАД № 064300, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340.00 грн. Згідно даної постанови на позивача накладено стягнення у вигляд штрафу в сумі 340.00 грн за те, що останній 24.01.2025 близько 11 год. 50 хв на автодорозі М-06 Київ-Чоп, с. Ков`ярі керуючи транспортним засобом INFINITI QX30 номерний знак НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження руху більш як на 20 км/год, а саме рухався в населеному пункті зі швидкістю 73 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху. Швидкість руху транспортного засобу вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості Trucam Lti 20/20 TC008367. Не погодившись із правомірністю постанови, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними доказами наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Суд зазначив, що на підтвердження позиці відповідача, викладеній у відзиві на позов не надано відеоматеріалів на які він посилався посилається. Фото не може слугувати достатнім доказом на підтвердження факту порушення відповідачем ПДР, оскільки не зрозуміло де саме і ким воно зроблено. Частково погоджуюсь з висновками суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР ). Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Підпунктом «б» пункту 12.9 ПДР України передбачено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил. За змістом розділу 33 ПДР України дія знака 3.29, що встановлений перед населеним пунктом, позначеним знаком 5.45, поширюється до цього знака. 5.45 «Початок населеного пункту». Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. 5.46 «Кінець населеного пункту». Місце, з якого на даній дорозі втрачають чинність вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знаки 5.45 і 5.46 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги. Зона дії знаків 3.1-3.15, 3.19-3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33-3.37 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Пунктом 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Як вбачається з матеріалів справи, з оскаржуваної постанови серії БАД № 064300 від 24.01.2025 вбачається, що швидкість руху транспортного засобу вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості Trucam Lti 20/20 TC008367. На підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем до відзиву на позовну заяву (поданий через систему «Електронний Суд») надано докази адміністративного правопорушення, а саме фотознімок здійснений приладом Trucam Lti 20/20 TC008367, на якому зафіксовано що автомобіль INFINITI QX30 номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 73 км/год при максимально дозволеній швидкості 50 км/год, та відео : 1737719458_l2200_0124_115058.avi; clip-1.mp4; clip-0 (1).mp4. Надані відповідачем відеозаписи подані через систему «Електронний Суд» підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого - ознаки цифрового підпису автора. Як встановлено колегію суддів, шляхом огляду наданих відповідачем відеофайлів, що швидкість автомобіля INFINITI QX30 номерний знак НОМЕР_1 вимірювалась приладом Trucam Lti 20/20 TC008367. З відеозапису 1737719458_l2200_0124_115058.avi на 00:00:01 вбачається, 24.01.2025 близько 11 год. 50 хв на дистанції 251.7 м. приладом Trucam Lti 20/20 TC008367 вимірювалась швидкість транспортного засобу, що наближається, а саме INFINITI QX30 номерний знак НОМЕР_1 . Швидкість транспортного засобу INFINITI QX30 номерний знак НОМЕР_1 становить 73 км/г. Інших транспортних засобів в момент фіксації місця прицілу по смузі руху транспортних засобів, що наближаються, не було. Також, з фотознімку приладу Trucam Lti 20/20 TC008367, вбачається, що о 11:51:10 на ділянці дороги М-06 557 км встановлено швидкість транспортного засобу INFINITI QX30 номерний знак НОМЕР_1 , 73 км/г (с похибкою + - 2 км/год). Висновок суду першої інстанції про те, що фотознімок не може слугувати достатнім доказом на підтвердження факту порушення відповідачем ПДР, оскільки не зрозуміло де саме і ким воно зроблено є безпідставним, оскільки з фотозмімку з приладу Trucam Lti 20/20 TC008367 вбачається момент фіксації правопорушення позивача під час керування транспортним засобом INFINITI QX30, а з відеозапису 1737719458_l2200_0124_115058.avi вбачається місце вчинення позивачем адміністративного правопорушення : ділянка дороги М-06 557 км. Як встановлено вище, колегія суддів зазначає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, зафіксований відповідачем на лазерний вимірювач швидкості Trucam Lti 20/20 TC008367 на ділянці дороги М-06 557 км. Таким чином, колегія суддів уважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем до відзиву на позовну заяву не надано відеоматеріалів, на які він посилається в відзиві на позов, оскільки, як вбачається з матеріалів справи відповідачем було надано до суду першої інстанції відеозапис факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, який було подано через систему «Електронний Суд». Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціальне програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів. Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні. Так, положення зазначеного Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення. Щодо правомірності використання поліцейськими приладу TruCam, колегія суддів зазначає таке. Так, експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Міжпровірочний інтервал приладу фіксації швидкості руху TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 437 від 05.04.2012 і становить 1 рік. Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08.02.2016 №

193. Так, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32377, виданого ДП «Укрметртестстандарт» 12.11.2024 лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 ТС008367 є придатним до застосування до 12.11.2025. Отже, прилад TruCam LTІ 20/20 ТС008367 пройшов повірку у встановленому законом порядку, за результатами якої визнано його відповідність вимогам технічного регламенту, а відтак, є дозволеним до використання на території України. Слід зазначити, що TruCAM - це лазерний вимірювач швидкості, який здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. TruCAM автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху, при цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 до 1200 м. Під час вимірювання швидкості руху, поліцейський виконує наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискає спусковий гачок приладу (на фото видно, як прилад фіксується на автомобілі позивача з відстані 251.7 м, тобто вимірює швидкість саме автомобіля INFINITI QX30 номерний знак НОМЕР_1 . Прилад починає вимірювання швидкості і здійснює запис. Правомірність використання приладу TruCam саме в ручному режимі підтверджується листом Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» Міністерства економічного розвитку та торгівлі (ДП «Укрметртестстандарт») від 01.10.2019 № 22-38/49, відповідно до якого лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювання. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCAM LTI 20/20 також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів у автоматичному режимі. Слід зазначити, що відповідно до інструкції з використання приладу Trucam LTІ 20/20, конструктивна особливість приладу та заявлені характеристики дозволяють його використання з рук, а визначення похибки при такому використанні не буде перевищувати 2 км/год. Виробником передбачена система заходів, які нівелюють вібрації та короткочасне переривання лазеру, тому прилад не може здійснювати вимірювання швидкості з більшою похибкою, ніж передбачено виробником та визначено у свідоцтві про повірку. При цьому, максимальна похибка, у тому числі і при такому способі тримання пристрою, становитиме максимум + - 2 км/год. Вищевикладене спростовує доводи позивача про неможливість використання приладу вимірювання швидкості автотранспортних засобів TruCAM в ручному режимі. Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на рішення Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom», згідно з висновком якого, будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати значної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки. Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог Правил дорожнього руху та, в тому числі, швидкісного режиму у населеному пункті. Враховуючи, що зафіксоване перевищення дозволеної швидкості руху позивачем становить 23 км/год, що перевищує визначений рівень похибки та не могло бути обумовлене нею, суд вважає безпідставними посилання позивача в позові на некоректне вимірювання працівниками поліції швидкості руху транспортного засобу, що здійснене із застосуванням пристрою, що не був закріплений стаціонарно. Стосовно доводів позовної заяви про порушення прав позивача під час розгляду справи, а саме не надання на його вимогу права скористатись правовою допомогою, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу. Колегією суддів, з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що поліцейський представився, назвав причину зупинки, з`ясував особу водія, роз`яснив ОСОБА_1 права, у тому числі і право на захисника та заявляти клопотання. З оглянутого відеозапису, колегія суддів встановила, що позивач не заявляв клопотання про надання можливості скористатися правничою допомогою адвоката. Тобто, позивачем не вчинено дій щодо реалізації свого права на правничу допомогу. Будь - яких клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату не заявляв. Проте, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено, що фіксація правопорушення здійснювалась в зоні дії дорожнього знаку 3.29. Надані до матеріалів справи фотознімок та відеозапис з приладу TruCам ІІ LTI 20/20 № 008376 підтверджують, що автомобіль марки INFINITI QX30 номерний знак НОМЕР_1 на трасі М-06 557 км 24.01.2025 рухався зі швидкістю 73 км/год, проте на фотознімку та відеозапису відсутня інформація, що така фіксація здійснювалась в зоні дії дорожнього знаку 3.29, як і відсутня інформації, яка максимальна швидкість встановлена на ділянці дороги, де зафіксовано порушення. Тобто, з наданих до суду відео та фотоматеріалів не виявляється можливим встановити де саме знаходився вказаний на фото і відео транспортний засіб під керуванням позивача, чи рухався даний автомобіль саме в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70». Колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано схеми розташування дорожніх знаків на трасі М-06 557 км. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується в висновками суду першої інстанції щодо не доведеності відповідачем належними доказами факту наявності в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, так як додані до постанови фото і відео з приладу, що використовувався в ручному режимі, не доводять вочевидь тих обставин, що автомобіль позивача рухався саме в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70» з перевищенням такої скорості більше ніж на 20 км/год. У зв`язку з відсутністю в постанові серії БАД № 064300 від 24.01.2025 об`єктивної сторони складу адміністративного порушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, не зазначення, при яких обставинах вчинено правопорушення, які саме норми Правил дорожнього руху порушено позивачем (крім загальної - пункту 12.4), суд визнає постанову БАД № 064300 від 24.01.2025 протиправною. Судова колегія зазначає, що сам факт складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення. З урахуванням вищенаведеного, усі інші доводи і заперечення сторін по справі на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Оскільки суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги, проте помилково визначив, що відповідачем не надано відеоматеріалів на які він посилається в відзиві на позов, колегія суддів вважає, що наявні підстави для зміни рішення суду з підстав та мотивів його прийняття, викладених у цій постанові суду апеляційної інстанції. За цим, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.06.2025 по справі № 592/1625/25 змінити з підстав та мотивів прийняття. В іншій частині рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.06.2025 по справі № 592/1625/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий Повний текст постанови складено 28.07.2025 року