Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/4345/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2025 р. Справа № 440/4345/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова) від 14.05.2025 року по справі № 440/4345/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, щодо не належного розгляду - заяви ОСОБА_1 від 16.03.2025р. з урахуванням, порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушенням ст. 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine, no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016 та доказів у додатках; - визнати протиправною бездіяльність, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним в заяві ОСОБА_1 від 16.03.2025р. з урахуванням, порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушенням ст. 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine, no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016 та доказів у додатках; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.03.2025р. та вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановленим судом та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення; - прийняти рішення з урахуванням, порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушенням ст. 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine, no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016 та доказів у додатках. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивач звернулася до суду із апеляційною скаргою, у якій просила рішення скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначала, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим в частині відмови у задоволенні позову та таким, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з порушенням ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказала, що 16.03.2025 вона направила відповідну заяву засобами електронного звязку на офіційну, електронну поштову скриньку ГУ НП в Полтавській області, в якій повідомила правоохоронні органи про те, що встановлені непоодинокі факти фальсифікації матеріалів судової справи № 545/3264/20, а саме: у першому томі відсутній аркуш № 139, про який зазначено в описі; у другому томі відсутній аркуш № 5, 159 та 228-237, про які зазначено в описі, у 15 тому відсутні аркуші № 143-147, про які зазначено в описі. Наголошує, що гр. ОСОБА_2 уник кримінальної відповідальності завдяки системній бездіяльності працівників поліції та фальсифікації матеріалів КП № 12015770300001109, адже з матеріалів справи зникли докази, що ОСОБА_2 придбав на кошти потерпілих Фисун - 300 Біткоїнів, які не повернуті ОСОБА_3 . У зв`язку з цим, апелянт вимагала ініціювати проведення службових розслідувань по вказаним фактам з наданням їй копій матеріалів перевірок. Зауважувала, що зазначених вище обставин судом першої інстанції взято до уваги не було, що суперечить сталій практиці Європейського суду з прав людини та є прямим порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - відсутність будь-якого ефективного захисту в національному праві. Відповідач своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористався. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 16.03.2025 ОСОБА_1 було направлено скаргу у якій, позивач вимагала ініціювати проведення службових розслідувань та перевірок по фактам вказаних в скарзі, адже допущено системну бездіяльність працівників поліції та фальсифікацію матеріалів кримінального провадження № 12015170300001109 щодо наявності 300 Біткоїнів з наданням позивача копій матеріалів перевірок та відповідей лише на поштову скриньку та притягнення працівників поліції до відповідальності по вказаним обставинам. Листом Полтавської обласної прокуратури від 20.03.2025 № 27-4893-16 до ГУНП в Полтавській області надійшло звернення ОСОБА_1 від 16.03.2025. В частині звернення ОСОБА_1 до ГУНП в Полтавській області, остаточну відповідь на зазначене звернення надано ОСОБА_1 листом слідчого управління ГУНП в Полтавській області від 28.03.2025 № 62483-2025. Даним листом було повідомлено позивачу інформацію щодо руху кримінального провадження № 12015170300001109. Крім того, акцентовано увагу позивача на те, що оцінка доказів та втручання у діяльність суду виходить за межі компетенції Національної поліції України, а також вказано на відсутність обґрунтованих підстав для проведення службового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні. Також повідомлено, що загальний контроль за якістю та своєчасністю формування та оформлення судових справ здійснює керівник апарату суду. Не погодившись з результати розгляду звернення, позивач звернулася до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності протиправної бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо розгляду звернення позивача. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96 (далі - Закон № 393/96). Згідно з ч.1 ст.1 Закону № 393/96 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Статтею 3 Закону № 393/96 визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. Відповідно до ст.4 Закону № 393/96 до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Згідно зі ст.5 Закону № 393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. За змістом ч.ч. 1, 3 ст.15 Закону № 393/96 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Водночас, частиною 3 ст.7 Закону № 393/96-ВР визначено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. Отже, звернення громадян повинен розглядати той орган, до компетенції якого належить вирішення порушених у цих зверненнях питань. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі № 9901/5/17, від 04.07.2018 року у справі № 800/580/17 та від 19.02.2020 року у справі № 9901/268/19. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 року № 930 затверджено Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України (далі по тексту Порядок № 930). Відповідно до п.п. 1 та 3 розділу І Порядку № 930 цей Порядок установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян. Дія цього Порядку не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України "Про доступ до судових рішень", "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження". Відповідно до п.п. 1-3, 5, 6, 12 та 13 розділу IV Порядку № 930 керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об`єктивного вирішення порушених авторами звернень питань. Безпосередні виконавці під час здійснення перевірок за зверненнями громадян у разі необхідності та за наявності можливості спілкуються з їхніми авторами, з`ясовують усі порушені питання, уживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах компетенції відповідно до законодавства України. Рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на законодавстві України. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов`язана забезпечити своєчасне виконання прийнятого рішення відповідно до законодавства України, у разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів щодо поновлення порушених прав громадян. Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді. Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день. За результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об`єктивного, усебічного та повного розгляду звернення. До звернень, які не потребують проведення перевірки, довідки не складаються. Відповідь за результатами розгляду звернення в обов`язковому порядку надає орган (підрозділ) поліції, який його отримав або до компетенції якого належить вирішення порушених у зверненні питань, та підписує керівництво цього органу. Пунктами 14, 17 розділу IV Порядку № 930 встановлено, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон України "Про звернення громадян" і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому зазначають заходи, вжиті органом чи підрозділом поліції в межах його компетенції для захисту конституційних прав громадян. Якщо викладена у зверненні інформація належить до компетенції поліції не повністю, розглядається лише та частина, що стосується компетенції Національної поліції України. У цьому випадку копія звернення у строк не пізніше п`яти днів з наступного дня після реєстрації спрямовується виконавцем за належністю, про що повідомляють заявника. Так, спірні правовідносини склались з приводу правомірності дій відповідача під час розгляду звернення ОСОБА_1 від 16.03.2025. Із матеріалів справи встановлено, що звернення ОСОБА_1 від 16.03.2025 розглянуте у передбаченому Законом України "Про звернення громадян" порядку, заявнику листом слідчого управління ГУНП в Полтавській області від 28.03.2025 № 62483-2025 надано відповідь та повідомлено позивачці інформацію щодо руху кримінального провадження № 12015170300001109. Крім того, акцентовано увагу позивача на те, що оцінка доказів та втручання у діяльність суду виходить за межі компетенції Національної поліції України, а також вказано на відсутність обґрунтованих підстав для проведення службового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні. Також повідомлено, що загальний контроль за якістю та своєчасністю формування та оформлення судових справ здійснює керівник апарату суду. Відтак, враховуючи те, що звернення позивачки від 16.03.2025 розглянуте відповідачем по суті та надано відповідь, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем під час розгляду звернення дотримано основних вимог Закону України «Про звернення громадян», надано у встановлений законом строк відповідь по суті звернення, отже, не порушено права позивача на звернення до органу державної влади. Доводи позивача про неналежний розгляд звернення ОСОБА_1 від 16.03.2025 та невжиття Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні, є безпідставними, оскільки відповідачем повідомлено позивача про здійснені заходи та відповідні перевірки, та службові розслідування, про результати яких позивача поінформовано належним чином. Водночас незгода позивача з наслідками таких розслідувань не є підставою для визнання неналежним розгляд такого звернення. При цьому, колегія суддів враховує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Враховуючи наведені обставини, колегія суддів зазначає, що звернення позивачки від 16.03.25 розглянуте відповідачем по суті та надано відповідь щодо здійснених заходів, відтак з боку останнього бездіяльність відсутня, а отже, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.03.2025, та не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у заяві ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 року по справі № 440/4345/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов