Постанова 4803 № 175/2999/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1875/25 Справа № 175/2999/25 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2025 року м. Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кривий Ріг, апеляційну скаргу захисника Турчак Марини Валеріївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.. ВСТАНОВИВ: Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції: 21 грудня 2024 року о 22-40 год. в м. Краматорськ по вул. Марії Приймаченко, 15 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MITSUBISHI LANCER державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння : а саме зениці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, не природна блідність обличча), на вимогу працівників поліції в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану сп`яніння відмовився . Водій скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та п. 2.5 ПДР України. Доводи апеляційної скарги: З таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку з пропуском строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує, що виклики до суду та оскаржувану постанову не отримував, у зв`язку з перебуванням на військовій службі обмежений у можливості оперативно реагувати на судові рішення та подавати процесуальні документи до суду, оскільки здебільшого перебуває в районі бойових дій, просить поновити строк на апеляційне оскарження з метою захисту своїх прав та свобод В апеляційній скарзі просить постанову суду 1-ї інстанції скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування свої вимог зазначає, що суд першої інстанції допустив спрощений підхід при розгляді справи про адміністративне правопорушення всебічно не з`ясувавши всіх обставин події. Оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення не ґрунтується на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та не відповідають фактичним обставинам. Позиції сторін в суді: Учасники справи про адміністративне правопорушення про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, однак до зали судового засідання не з`явились. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило у зв`язку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено у їх відсутність, відповідно до ст. 268 КУпАП . Висновки суду: Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов наступного висновку. Положеннями ст. 268 КУпАП регламентовано, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до вимог ст.285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови суду в той же строк вручається або висилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Апеляційним судом встановлено, що оскаржувану постанову винесено 01 квітня 2025 року за відсутності ОСОБА_1 .. Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази про отримання ОСОБА_1 копії постанови суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння у встановленому порядку. Таким чином, доказуванню підлягають всі обставини, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до п. 2 розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п. 4 розділу 1 Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Згідно вимог пункту 12 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд першої інстанції при її розгляді дотримався зазначених вимог закону та правильно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного. Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності події та складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а його вина підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, яким судом надана повна та належна оцінка, а саме: -протоколом серії ААД № 984035 від 21 грудня 2024 року про адміністративне правопорушення, який відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила; -рапортом інспектора 1 взводу роти № 2 БПП в м. Краматорськ та Словянськ УПП в Донецькій області ДПП Бредіхіна Н. згідно якого було зупинено транспортний засіб MITSUBISHI LANCER державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .. В ході спілкування з працівниками патрульної поліції у останнього виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме блідніть обличчя, зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, нащо осатаній відмовився; -відеозапис, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом MITSUBISHI LANCER державний номерний знак НОМЕР_1 , виявлення працівником поліції у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння та факт відмови останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі у встановленому законодавством порядку. Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності вони підтверджують обставини встановлені в суді. При цьому, будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази відсутні і не встановлені. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи, дослідив письмові докази у справі та відеозапис, усім дослідженим доказам надав оцінку та дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах. Апеляційний суд зауважує, що обов`язковими складовими інкримінованого адміністративного правопорушення є відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Вказана складова у вигляді відмови від проходження огляду поза розумним сумнівом підтверджена матеріалами справи. Будь яких доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, апеляційному суду не надано. При вирішенні питання про наявність вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення, судом першої інстанції досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи, їм надана оцінка у сукупності. Під час апеляційного перегляду не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції .Будь яких доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, апеляційному суду не надано. Таким чином, інших переконливих доводів апеляційної скарги, які б вказували на істотні порушення, які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченогост.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для скасування постанови судді. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2025 року. Апеляційну скаргу особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2025 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя