Постанова 4851 № 440/11794/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2025 р. Справа № 440/11794/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2025, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, м. Полтава, повний текст складено 13.03.25 у справі № 440/11794/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також відповідач), в якому просив: - визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у виданні довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (Додаток 6 до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 за № 413 (в редакції Постанови КМУ № 1193 від 21.10.2022, зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 685 від 07.07.2023, в редакції Постанови КМУ № 887 від 22.08.2023), викладену у відповіді від 05.05.2024 за № 963; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою передбаченою Додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 за № 413 (в редакції Постанови КМУ № 1193 від 21.10.2022, зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 685 від 07.07.2023, в редакції Постанови КМУ №887 від 22.08.2023). Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у виданні довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за формою згідно з додатком 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 за №413. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, не враховано всі фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору. В апеляційній скарзі відповідач викладає обставини справи та нормативно-правове обґрунтування, наведені ним у відзиві на позовну заяву. Вказує на неврахування судом першої інстанції того, що з урахуванням приписів чинного законодавства законні підстави для оформлення та видачі довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 за № 413 (в редакції Постанови КМУ № 1193 від 21.10.2022, зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 685 від 07.07.2023, в редакції Постанови КМУ № 887 від 22.08.2023) відсутні. Крім того, вважає, що питання видачі відповідної довідки старшому солдату ОСОБА_1 належить до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому проходив військову службу позивач, оскільки відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23 лютого 2022 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 є окремим органом військового управління; Військовою частиною НОМЕР_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 надана інформація, яка підтверджує виконання завдань з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури, а саме, витяги з журналів ведення бойових дій зведеного підрозділу ППО військової частини НОМЕР_1 : №128 від 17.08.2023 арк. №166; №186 від 15.11.2023 арк. №14; №186 від 15.11.2023 арк. №24; №283 від 21.02.2024 арк. №3. За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. У додаткових поясненнях відповідач звертає увагу, що відповідно до абзаців 9, 10, 11 пункту 2.8.4.6. Інструкції з діловодства в Збройних Силах України, затвердженої Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України № 40 від 31.01.2024 довідки видаються військовослужбовцям командирами (керівниками) за місцем проходження військової служби, а особам, звільненим з військової служби та членам сімей, загиблих військовослужбовців у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання (реєстрації); позивач ніколи не перебував у списках особового складу Військової частини НОМЕР_1 , а проходив військову службу в період з 24.02.2022 по 02.04.2024 у відділенні охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 02.04.2024 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_4 стрільцем - санітаром 3 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно з довідками Військової частини НОМЕР_1 № 547, №827, №920, №1276, №1923, №1540, №1641, №45, №169, №312, ОСОБА_1 , зокрема, виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими розпорядженнями Головнокомандувача Збройних Сил України від 09.01.2023 за № 10299 та оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_6 " від 09.01.2023 за № 116/ОТУ" ІНФОРМАЦІЯ_6 "/303дск, а саме: протиповітряного прикриття та наземної охорони об`єктів критичної інфраструктури, згідно з бойовими розпорядженнями у складі Військової частини НОМЕР_1 , район АДРЕСА_1 . 13.05.2024 адвокат Ярошенко С.М. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Військової частини НОМЕР_1 із запитом № 31 про надання довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. 25.05.2024 Військовою частиною НОМЕР_1 надана відповідь, у якій у наданні вказаної довідки ОСОБА_1 відмовлено з посиланням на те, що Полтавська територіальна громада не входить до зони ведення воєнних (бойових) дій. Позивач не погодився з такою відмовою відповідача та звернувся з позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Військова частина НОМЕР_1 протиправно відмовила ОСОБА_1 у виданні довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. За приписами статті 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Згідно зі статтею 1-2 Закону № 2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються, визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Статтею 2 Закону № 2011-XII встановлено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них. Відповідно до статті 4 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Згідно зі статтею 5 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 6 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій, якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України. Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву про надання статусу учасника бойових дій, у тому числі засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, повноваження якої визначаються законодавством. У такій заяві зазначаються відомості про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення та перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб`єкта звернення (за наявності). Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу учасника бойових дій, не володіє такими відомостями (документами), комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій витребовує такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб`єктів владних повноважень, але не пізніше ніж через п`ять календарних днів від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов`язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати надходження такого запиту. Виходячи з системного аналізу пункту 19 частини 1 статті 6 Закону № 3551-XII статус учасника бойових дій надається особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і: - брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; - брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; - брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час. Закон України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб. Відповідно до статті 1 Закону № 389-VII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 389-VII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати (посилювати) охорону об`єктів критичної інфраструктури та об`єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їх роботи. Порядок встановлення (посилення) охорони таких об`єктів та їх перелік, що із введенням воєнного стану підлягають охороні, а також порядок особливого режиму їх роботи затверджуються Кабінетом Міністрів України. Закон України "Про критичну інфраструктуру" від 16 листопада 2021 року № 1882-IX (далі - Закон № 1882-IX) визначає правові та організаційні засади створення та функціювання національної системи захисту критичної інфраструктури і є складовою законодавства у сфері національної безпеки. Відповідно до приписів ст. 1 Закону № 1882-IX, у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: - критична інфраструктура - сукупність об`єктів критичної інфраструктури; - об`єкти критичної інфраструктури - об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам; - безпека критичної інфраструктури - стан захищеності критичної інфраструктури, за якого забезпечуються функціональність, безперервність роботи, відновлюваність, цілісність і стійкість критичної інфраструктури; - захист критичної інфраструктури - всі види діяльності, що виконуються перед або під час створення, функціонування, відновлення і реорганізації об`єкта критичної інфраструктури, спрямовані на своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізацію загроз безпеці об`єктів критичної інфраструктури, а також мінімізацію та ліквідацію наслідків у разі їх реалізації. Відповідно до частин 1, 4 статті 9 Закону № 1882-IX для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури. До життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема: 2) енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії). Поряд із цим Закон України "Про оборону України" від 6 грудня 1991 року № 1932-XII (далі - Закон № 1932-XII) встановлює засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов`язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов`язки громадян України у сфері оборони. Відповідно до визначеної статтею 1 Закону № 1932-XII термінології: - оборона України - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту; - бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); - район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії; - збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України. Наказом Міністерства оборони України 10 листопада 2022 року № 369 затверджено Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років (далі - Положення № 369). Відповідно до пункту 1 Положення № 369 комісії утворюються у Міністерстві оборони України - з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років. Згідно з підпунктом 1 пункту 6 Положення № 369 на Комісію Міноборони покладається вирішення питань про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років: учасниками бойових дій: відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" осіб із числа: військовослужбовців Збройних Сил України, які проходять (проходили) військову службу в структурних підрозділах апарату Міноборони, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях безпосереднього підпорядкування Міноборони. Згідно з підпунктом 13 пункту 15 Положення № 369 комісії приймають рішення про визнання осіб учасниками бойових дій на підставі таких документів: для військовослужбовців, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), - довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. До зазначеної довідки за власним бажанням особою можуть додаватись інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання особою особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, серед них: витяги (копії) бойових донесень; витяги (копії) з журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки); витяги (копії) з вахтових журналів; копії польотних листів; довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва); копії рапортів командирів підрозділів (груп), екіпажів кораблів (катерів, суден забезпечення, літаків, вертольотів) про виконання бойових (службових) завдань (знищення, захват техніки або живої сили противника); витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України, командирів (начальників) органів військового управління, військових частин (органів, підрозділів), установ та закладів, Командувача об`єднаних сил, командувачів угруповань військ, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів виконання бойових (службових) завдань; витяги з наказів (по стройовій частині) командирів (начальників) органів військового управління, військових частин (органів, підрозділів), установ та закладів угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів виконання бойових (службових) завдань; документи про направлення у відрядження до (з) районів виконання бойових (службових) завдань та інші. Отже, означена норма обумовлює прийняття рішення про визнання особи учасником бойових дій (для військовослужбовців) безпосередньою участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, зокрема, виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - Порядок №413). Цей Порядок визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та категорії таких осіб. За змістом підпункту 4 пункту 4 Порядку №413 підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є: для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком

6. Зі змісту Додатку 6 до Порядку № 413 убачається, що у довідці про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України зазначається про те, що особа дійсно у відповідний період брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у відповідній області, районі, населеному пункті, підстава - з документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Отже, підставою для видачі довідки за формою, встановленою Додатком 6 до Порядку № 413, є документи, що передбачають облік участі особи у бойових діях (бойові донесення, журнали бойових дій та інш.). Водночас, виходячи з тлумачення пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №389-VII, пункту 19 частини 1 статті 6 Закону № 3551-XII, Постанови Кабінету Міністрів України від 7 липня 2023 р. № 685 "Деякі питання встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" у їх взаємозв`язку, охорона об`єктів критичної інфраструктури під час воєнного стану є одним із заходів забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. У спірних правовідносинах позивач претендує на набуття статусу учасника бойових дій, вважаючи себе особою, яка брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Свою участь у бойових діях позивач пов`язує з його залученням до складу бойової групи Військової частини НОМЕР_1 з протиповітряного прикриття та наземної охорони об`єктів критичної інфраструктури. За змістом витягів із журналу ведення бойових дій зведеного підрозділу ППО Військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2023, 31.10.2023, 26.11.2023, 21.02.2024, 27.03.2024 солдат ОСОБА_1 на виконання бойових розпоряджень Головнокомандувача Збройних Сил України від 09.01.2023 за № 10299 та оперативно - тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_6 " від 09.01.2023 за № 116/ОТУ" ІНФОРМАЦІЯ_6 "/303дск, виконував бойове завдання з протиповітряного прикриття та наземної охорони об`єктів критичної інфраструктури у складі Військової частини НОМЕР_1 , район АДРЕСА_1 . Вказані журнали також містять відомості щодо враження цілі, зокрема: "21.32 МВГ "Голландець 5" був виявлений та обстріляний ворожий БПлА типу "Шахід-131/136", № 9791, після обстрілу ціль змінила курс та проходила зі значним креном вправо, відмічені перебої в роботі двигуна. Ціль вражена". Отже, у спірних правовідносинах залучення позивача до виконання бойових (спеціальних) завдань з охорони об`єкту критичної інфраструктури, який має стратегічне значення для економіки, зокрема, і безпосередньо у період воєнного стану, підтверджено відповідними наказами та витягами з журналу ведення бойових дій зведеного підрозділу ППО Військової частини НОМЕР_1 . Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 виконував бойові завдання з протиповітряного прикриття та наземної охорони об`єктів критичної інфраструктури у складі військової частини НОМЕР_1 , відповідно, він безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що відповідає ознакам визначення учасника бойових дій, Військова частина НОМЕР_1 протиправно відмовила ОСОБА_1 у виданні довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. За встановлених обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Доводи відповідача про те, що питання видачі відповідної довідки старшому солдату ОСОБА_1 належить до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_2 , колегія суддів до уваги не бере, оскільки позивач брав участь у бойових діях під час залучення до складу бойової групи Військової частини НОМЕР_1 . Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. За приписами пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 у справі № 440/11794/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова