Постанова 4856 № 560/10051/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/10051/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 22 липня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. , за участю: секретаря судового засідання: Решкатюк Л.O., представника відповідача: Алексєєвої Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення судового контролю, в якій просила зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року у справі № 560/10051/24. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 30.05.2025 прийняв поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Звіт про виконання рішення суду від 13.05.2025 по справі №560/10051/24 визнавши його таким, що не підтверджує виконання рішення суду від 29.07.2024 у повному обсязі. Встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області новий строк подачі звіту про виконання судового рішення по справі №560/10051/24, який направити також позивачу у цей же строк, а саме до 11.06.2025. Разом із новим звітом відповідач повинен надати суду докази повного виконання рішення суду по справі №560/10051/24. Також роз`яснив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що відповідно до ч.3 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Аргументами скарги зазначає, що Законом України «Про державну службу» не передбачено призначення пенсії по втраті годувальника. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та виніс увалу від 30.05.2025 з додержанням норм матеріального і процесуального права. В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.07.2024 у справі №560/10051/24, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.06.2024 про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника згідно Закону України «Про державну службу». Визнано протиправними висновки головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області викладені в листі 03.07.2024 №12355-10985/М-03/8-2200/24 щодо відсутності підстав для переведення ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника згідно Закону України «Про державну службу». Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2024, та прийняти рішення за результатами цього розгляду, з врахуванням висновків, викладених у рішенні суду. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повинно було розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2024, та прийняти рішення за результатами цього розгляду, з врахуванням висновків, викладених у рішенні суду (зокрема, щодо наявності підстав для переведення ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника згідно Закону України «Про державну службу»). Однак, відповідачем прийнято рішення про відмову в переведені позивача на пенсію у зв`язку з втратою годувальника згідно Закону України «Про державну службу», оскільки нормами зазначеного Закону № 889 не передбачено призначення пенсії по втраті годувальника, що не відповідає висновкам суду у цій справі. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Так, відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Аналогічні приписи містить стаття 14 КАС України. Крім того, згідно зі ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Згідно з ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Частиною 11 ст.382-3 КАС України визначено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу. З врахуванням наведеного, суд першої інстанції прийняв звіт про виконання судового рішення, яке не виконано у повному обсязі, адже при прийнятті рішення №930080867144 від 23.02.2025 відповідач не врахував висновків, викладених в рішенні суду по справі №560/10051/24. При цьому, згідно з ч.11 ст.382-3 КАС України, суд першої інстанції обґрунтовано встановив відповідачу новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у повному обсязі. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.