Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 705/917/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 705/917/25 Суддя (судді) першої інстанції: Годік Л.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції Семчука Дениса Олеговича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, У С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до сержанта поліції Семчука Дениса Олеговича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2025 року постанову серії ЕНА № 3311092 від 21.10.2024 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасовано, провадження по адміністративній справі закрито. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.07.2025. До суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21.10.2024 поліцейським РУП ГУНП в Черкаській області сержантом поліції Семчуком Д.О. відносно ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3311092 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. У зазначеній постанові вказано, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом RENAULT DASTER, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить Паланській сільській раді, 21.10.2024 о 13:16 год. по вул. Дерев`янка в м. Умань, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено» чим порушив п.8.4 ПДР - Порушення вимог дорожнього руху. Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у наданому Департаментом патрульної поліції відзиві на позовну заяву висловлена позиція лише стосовно того, що Департамент патрульної поліції у даній справі є неналежним відповідачем, проте, стосовно суті позовних вимог, а саме правомірності винесення постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, відповідачем нічого не зазначено та не надано спростування обґрунтуванням позивача, зазначеним у позовній заяві. Тобто, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, відповідачем в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не надано, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України. У відзиві на позовну заяву, Департамент патрульної поліції наголошував на тому, що є неналежним відповідачем по справі. Стосовно належного відповідача у даній справі, суд першої інстанції врахував, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, ГУНП в Черкаській області в особі Уманського РУП ГУНП в Черкаській області діє не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів. Отже, відповідні інспектори та управління не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені зокрема ч.1 ст. 122 КУпАП. Таким чином, позивачем заявлено позов до належного відповідача, яким є Департамент патрульної поліції, тобто відповідний суб`єкт владних повноважень від імені якого винесена оскаржувана постанова. Аналогічна позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі № 705/6005/24; 2а/705/84/24 та у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі за №742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а. Доводи апеляційної скарги. Апелянт наголошує на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, в частині здійснення розгляду спору по відношенню до неналежного відповідача, позаяк, відповідно до п. 1 Розділу 1 положення про Департамент патрульної поліції, затверджене наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 73, у редакції наказу Національної поліції України від 05.09.2024 № 947, Департамент патрульної поліції, є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції, який створюється, реорганізовується та ліквідується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозиції Голови Національної поліції України в установленому законодавством України порядку. Пунктом 4 Розділу І положення про ДПП встановлено, що Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту, його територіальних (відокремлених) підрозділів, інших підрозділів патрульної поліції у тому числі поліції особливого призначення. Відповідно до оскаржуваної постанови серії ЕНА № 3311092 від 21.10.2024, посадова особа, яка винесла постанову - поліцейський Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області Семчук Денис Олегович. Департамент патрульної поліції є окремою від ГУ НП в Черкаській області юридичною особою публічного права, а ГУ НП в Черкаській області підпорядковується напряму Національній поліції, проте не Департаменту патрульної поліції. Відповідачем по справі, який виніс оскаржувану постанову, є службова особа Головного управління Національної поліції в Черкаській області, який, у відповідності до ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» є структурним підрозділом Національної поліції. Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Як вбачається з оскаржуваної постанови, її складено поліцейським Уманського Районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області Семчуком Д.О. (а.с. 10) Водночас, позов було заявлено до двох відповідачів, а саме, сержанта поліції Семчука Дениса Олеговича та Департаменту патрульної поліції. Згідно оскаржуваного рішення суду, позовні вимоги розглянуто до одного відповідача - Департаменту патрульної поліції. Позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі, й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що за доводами апелянта, які знаходять своє підтвердження, відповідно до оскаржуваної постанови серії ЕНА № 3311092 від 21.10.2024, посадова особа, яка винесла постанову - поліцейський Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області Семчук Денис Олегович, водночас, Департамент патрульної поліції є окремою від ГУ НП в Черкаській області юридичною особою публічного права, а ГУ НП в Черкаській області підпорядковується напряму Національній поліції, проте не Департаменту патрульної поліції. Відповідачем по справі, який виніс оскаржувану постанову, є службова особа Головного управління Національної поліції в Черкаській області, який, у відповідності до ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» є структурним підрозділом Національної поліції. Виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення здійснюється органом поліції, у даному випадку, Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області. Отже, прийняте судом рішення по даній справі мало вплинути на права та інтереси не Департаменту патрульної полінії, а Головного управління Наніональної поліції в Черкаській області, як органу державної влади від імені якого винесено постанову, та на обов`язки встановлені законодавством по забезпеченню виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення. Посилання на правову позицію в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду в від 04.02.2025 щодо належного відповідача у справі № 705/6005/24, не приймаються колегією суддів до уваги, адже Департамент патрульної поліції та Головне управління Національної поліції в Черкаській області є окремими юридичними особам, кожна з яких мають своє ЄДРПОУ, окремі рахунки та не залежать одна від одної, не перебувають у підпорядкуванні. Колегія суддів наголошує на тому, що Головне управління Національної поліції в Черкаській області є територіальним органом Національної поліції, який входить у систему Міністерства внутрішніх справ України та підпорядковується Національній поліції України. Також, із структури Головного управління Національної поліції в Черкаській області видно, що Уманське районне управління поліції, є його підпорядкованим підрозділом. У свою чергу, Департамент патрульної поліції, є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції. Так, відповідно до пунктів 1, 3 розділу І Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України № 73 від 06 листопада 2015 року, Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції, який створюється, ліквідовується та реорганізовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законом порядку. Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІІ вказаного Положення Департамент патрульної поліції та структурні підрозділи патрульної поліції становлять єдину систему. Структурні підрозділи патрульної поліції підзвітні та підконтрольні Департаменту патрульної поліції. Структурні підрозділи патрульної поліції очолюють керівники, які підпорядковуються керівнику Департаменту патрульної поліції та його заступникам. Згідно з пунктом 1 розділу IV Положення, Департамент патрульної поліції очолює керівник Департаменту патрульної поліції, який підпорядковується керівникові Національної поліції та заступнику, який відповідно до розподілу функціональних обов`язків здійснює координацію роботи патрульної поліції і контроль за її діяльністю. Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, має печатки із зображенням Державного Герба України, інші печатки та штампи (пункт 1 розділу V вказаного Положення). Таким чином, з наведеного слідує, що позивачем було заявлено позов до неналежного відповідача - Департаменту патрульної поліції, водночас, належним відповідачем у цій справі є саме ГУ НП в Черкаській області. Тобто, у даному випадку суд першої інстанції повинен був за правилами ст. 48 КАС України, змінити первісного відповідача належним або залучити як другого відповідача, проте вказані дії не були вчинені судом першої інстанції під час розгляду справи. Тому і відзив на позовну заяву не містив обґрунтування по суті спору, позаяк, Департамент патрульної поліції в даних правовідносинах не уповноважений викладати позицію по справі, адже наголошував на неналежності відповідача у справі, з наданням чіткого обґрунтування цьому, що не було враховано судом першої інстанції. Отже, з наведеної норми слідує, що можливість заміни неналежного відповідача може здійснюватися виключно під час розгляду справи в суді першої інстанції. У даному випадку, суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, позбавлений можливості в межах наданої йому КАС України компетенції, виправити вказане процесуальне порушення суду першої інстанції, а тому, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з мотивів того, що позов заявлено до неналежного відповідача, оскільки ч. 7 ст. 48 КАС України, визначено, що заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено. У відповідності до ч. 4 ст. 48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Згідно з ч. 7 ст. 48 КАС України, заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, позбавлений можливості, в межах наданих йому КАС України процесуальних повноважень, виправити вказаний процесуальний недолік суду першої інстанції та здійснити заміну первинного відповідача належним відповідачем чи залучити співвідповідача. Так само, в силу приписів ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями направляти справу на новий розгляд, у разі виявлення порушень норм процесуального права, які є безумовною підставою до скасування судового рішення. При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача. Колегія суддів ще раз наголошує на тому, що посилання суду на правову позицію в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду в від 04.02.2025 щодо належного відповідача у справі № 705/6005/24, не можуть бути враховані, позаяк, регулювання спірних правовідносин та компетенція ГУ НП та ДПП, дають можливість чітко розрізнити орган, посадова особа якого винесла постанову, його підпорядкування та структуру/компетенцію, та визначити належного відповідача по справі задля розгляду спору по суті спору. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим, наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 272, 286, 311, 315, 317 КАС України, суд, У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2025 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до сержанта поліції Семчука Дениса Олеговича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді Я.М. Василенко В.В. Кузьменко