Постанова 4851 № 641/3409/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 липня 2025 р.Справа № 641/3409/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: П`янової Я.В. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Афанасьєвої К.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 01.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Кожихова Г.В., м. Харків, повний текст складено 01.07.25 року по справі № 641/3409/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Слобідського районного суду м. Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі по тексту - ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі по тексту - ІНФОРМАЦІЯ_6 , третя особа), в якому просив суд: - скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 169 від 09.05.2025, видану ІНФОРМАЦІЯ_7 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн; - закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за спливом строку притягнення до такої відповідальності. В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність та безпідставність оскаржуваної постанови № 169 від 09.05.2025, якою на позивача накладено штраф у розмірі 17000 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП (неоновлення у встановлений законодавством строк персональних даних), оскільки ОСОБА_1 01.07.2024, тобто у передбачений законодавством строк, самостійно направив до відповідача необхідний пакет документів із персональними даними, виконавши таким чином встановлений обов`язок, що протиправно залишено поза увагою ІНФОРМАЦІЯ_8 . Наполягав, що висновок відповідача про ненадання позивачем відомостей про адресу проживання та номер мобільного телефону є таким, що не відповідає дійсності, оскільки у надісланій до відповідача письмовій заяві всі перелічені відомості були зазначені. До того ж, така інформація міститься і у системі «Резерв+», що не спростовано відповідачем. З посиланням на статтю 38 КУпАП зауважив, що наразі минуло більше 3 місяців з моменту вчинення адміністративного правопорушення, тобто строк для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - сплив. Рішенням Слобідського районного суду міста Харкова від 01.07.2025 по справі № 641/3409/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, залишено без задоволення. Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 01.07.2025 у справі № 641/3409/25 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_9 про скасування постанови № 169 від 09.05.2025 про накладення адміністративного штрафу та закриття справи. Апеляційна скарга мотивована твердженнями про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неповне з`ясування всіх обставин у даній справі, порушення норм матеріального та процесуального права, що в силу статті 317 КАС України є підставою для його скасування. Наполягав, що оскільки правопорушення було виявлено відповідачем 17.07.2024, що підтверджується змістом оскаржуваної постанови, а спірна постанова складена 09.05.2025, у розумінні положень статті 38 КУпАП - строк для притягнення позивача до адміністративної відповідальності - сплив. Також зауважив, що чинним законодавством України такі відомості, як номер мобільного телефону, не віднесено до персональних даних, неоновлення яких може тягнути для особи негативні наслідки. До того ж, відповідач, ані у протоколі, ані у спірній постанові не уточнює, які саме дані позивач не уточнив. Цитуючи положення Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі по тексту - Закон № 1951-VIII), наполягав, що відповідачем взагалі не спростовано можливість отримання персональних даних позивача від уповноважених органів та з реєстрів, до яких він має доступ в електронному вигляді. Відтак, в силу примітки до статей 210, 210-1 КУпАП позивач не може бути притягнутим до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а винесена відповідачем постанова є безпідставною та такою, що підлягає скасуванню. Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом розміщення на веб-порталі "Судова влада" повідомлення про виклик у судове засідання та надсилання повісток. У надісланій до суду апеляційної інстанції заяві від 24.07.2025 позивач просив проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його представника, вимоги, викладені в апеляційній скарзі, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. 24.07.2025 до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи та продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, в якій відповідач просив визнати причини неможливості своєчасного подання відзиву на апеляційну скаргу - поважними. Продовжити ІНФОРМАЦІЯ_10 процесуальний строк на складання та подання обґрунтованого відзиву (заперечення) на апеляційну скаргу, встановивши п`ятнадцятиденний строк з дня закінчення відпустки представника відповідача. Відкласти розгляд справи у судовому засіданні на іншу дату та час. В обґрунтування поданої заяви зазначено про неможливість подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом апеляційної інстанції строк у зв`язку з великим навантаженням особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 , який задіяний у виконанні службових обов`язків, пов`язаних з проведенням загальної мобілізації на території України. Крім того, головний спеціаліст командування (юрист), який здійснює представництво відповідача у судах, підготовлює відповідні процесуальні документи та здійснює претензійно-позовну роботу, відповідно до затвердженого графіку відпусток, знаходиться у щорічній відпустці з 07.07.2025 по 21.07.2025 включно на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.06.2025 №

63. Стверджував, що відповідач не погоджується повністю з позовними вимогами та має намір подати до суду мотивований відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні докази та норми права, однак на вчинення таких дій просив надати додатковий час. Надаючи оцінку поданій заяві, колегія суддів зазначає наступне. Так, предметом оскарження по даній справі є постанова у справі про адміністративне правопорушення № 169 від 09.05.2025, видана ІНФОРМАЦІЯ_7 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності урегульовані статтею 286 КАС України. Відповідно до приписів частини 5 статті 286 суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи. Згідно з частиною 1 статті 268 КАС України У справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. За приписами частини 2 статті 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. З аналізу вищенаведених процесуальних норм вбачається, що апеляційний розгляд справ, визначених, зокрема статтею 286 КАС України, відбувається у стислі строки (10 днів) з повідомленням учасників справи, при цьому, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 01.07.2025 по справі № 641/3409/25 було відкрито ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2025, строк розгляду справи закінчується 26.07.2025. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2025 по справі № 641/3409/25 адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 01.07.2025 по справі № 641/3409/25 призначено до апеляційного розгляду на 24.07.2025 о 13 год 45 хв у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у залі судових засідань №

1. Як вбачається з наявних у матеріалах справи довідок про доставку електронного листа до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 , копію апеляційної скарги доставлено відповідачу 10.07.2025 о 01 год 08 хв, копію ухвали про відкриття провадження - 16.07.2025 о 22 год 12 хв (днем вручення слід вважати наступний робочий день - 17.07.2025), а судову повістку - 17.07.2025 о 13:47, тобто, відповідач невідкладно, з дотриманням приписів статті 268 КАС України, повідомлявся судом апеляційної інстанції, як про надходження апеляційної скарги, так і про відкриття апеляційного провадження у справі та призначення справи до розгляду на 24.07.2025 о 13 год 45 хв та мав достатньо часу до 24.07.2025, з урахуванням стислих строків розгляду справи, підготувати мотивований відзив на апеляційну скаргу з направленням його до суду. Колегія суддів зазначає, що законодавче обмеження строків розгляду справ, передбачених статтею 286 КУпАП, насамперед, обумовлено специфікою таких спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03). Отже, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання відзиву на апеляційну скаргу є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідно до частини 3 статті 268 та частини 2 статті 313 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді апеляційної інстанції. Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . З наявного в матеріалах справи військово-облікового документу № 240420231455472200004 військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , визнаний придатним на підставі довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 від 30.04.2025. Взято на облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 26.07.2016. Відстрочка до 22.10.2025 (п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону). Дата уточнення даних 30.01.2025 (а.с. 16 -18). Відповідно до довідки від 22.04.2025 ОСОБА_1 надано відстрочку від призову під час мобілізації на особливий період на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 22.10.2025 (а.с 15). Відповідно до протоколу № 103 від 06.05.2025 про адміністративне правопорушення, складеного начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 капітаном ОСОБА_2 , 06.05.2025 о 10-30 год. по прибуттю гр. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_2 , під час перевірки відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - ІКС «Оберіг»), виявлено факт порушення ним 17.07.2024 о 00:00 год., в особливий період, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Військовозобов`язаний ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 , з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), через центр надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, не уточнив свої облікові данні - адресу проживання та номер мобільного зв`язку, які держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не може отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими джерелами, держателями яких є державні органи, чим 17.07.2024 о 00:00 год в особливий період, який настав в Україні з моменту оголошення Президентом України часткової мобілізації (Указ від 17.03.2014 року № 303/2014) та діє на сьогодні, порушив вимоги абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 11.04.2024 №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набув чинності 18.05.2024, абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого, під час мобілізації громадяни зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим скоїв в особливий період адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год 00 хв 09 травня 2025 року. У протоколі містяться підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема у графах щодо роз`яснення прав, повідомлення про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також щодо отримання другого протоколу. Протокол підписаний особою, яка його склала. В графі пояснення щодо змісту протоколу особою, яка притягується до відповідальності, міститься власноруч зроблені пояснення про те, що останній 01.07.2024 через службу поштового зв`язку надавав документи, які містили актуальні дані. З моменту постановлення на облік місце проживання та телефон не змінилися. Згідно з постановою № 169 від 09.05.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн за те, що останній, у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), через центр надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, не уточнив свої облікові данні - адресу проживання та номер мобільного зв`язку, які держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не може отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими джерелами, держателями яких є державні органи, чим 17.07.2024 о 00:00 год в особливий період, який настав в Україні з моменту оголошення Президентом України часткової мобілізації (Указ від 17.03.2014 року №303/2014), та діє на сьогодні, порушив вимоги абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 11.04.2024 № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». З витягу з ІКС «Оберіг» вбачається, що ОСОБА_1 користується правом на відстрочку, звірка даних при особистій явці 06.05.2025. Не погодившись із постановою про накладення адміністративного стягнення № 169 від 09.05.2025, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання її протиправною та скасування. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, оскільки з 18.05.2024 по 16.07.2024 ОСОБА_1 мав обов`язок уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження, однак у встановлені законом строки та способи свої військо-облікові дані не уточнив й відповідно доказів на спростування вказаного до суду не надав. Судом відхилені покликання позивача на примітку до статті 210-1 КУпАП, оскільки отримання певних видів персональних даних, а саме адреси проживання та номеру мобільного телефону, держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від інших органів центральної влади не передбачено Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Дослідивши зміст оскаржуваної постанови, судом не встановлено невідповідності її змісту вимогам КУпАП, у зв`язку із чим суд вважав, що відповідачем дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, а зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Оскільки позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, 09.05.2025, тобто у строк не пізніше одного року з дня його вчинення, суд вважав, що відповідачем не допущено порушення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. Судом вважав неприйнятними доводи позивача про те, що відповідач не надав доказів неможливості отримання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних ОСОБА_1 , оскільки листом Міністерства оборони України, який є держателем Реєстру, №4127/уд від 15.07.2024, копія якого долучена до матеріалів справи доводиться зворотне. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за частиною 3 статті 210-1 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення - вчинення такого порушення в особливий період. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту - Закон № 2232-XII). Так, згідно із статтею 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день. Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації. Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, колегія суддів зазначає, що на момент притягнення позивача до адміністративного правопорушення (09.05.2025) діяв особливий період. Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту - Закон № 3543-XII). Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону № 3543-XII громадяни з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Згідно із абзацом 7 частини 3 статті 22 Закону № 3543-XII інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, зокрема, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності). Отже, за змістом вищевказаної норми права громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. При цьому, останній день вказаного 60-денного строку для уточнення облікових даних припадав на 16.07.2024. Як вбачається зі змісту спірної постанови, не уточнення ОСОБА_1 своїх персональних облікових даних протягом 60 днів (з 18.05.2024 по 16.07.2024) і слугувало підставою для висновку відповідача про вчинення позивачем порушення вимог підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-IX в особливий період, за що передбачена адміністративна відповідальність, передбачена частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Разом з цим, відповідно до примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення статей 210 та 210-1 КУпАП не застосовуються, а саме : за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами. Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначено Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі по тексту - Закон № 1951-VIII). Згідно із статтею 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. За змістом частини 1 статті 5 Закону № 1951-VIII Держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Відповідно до частин 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Згідно з частиною 1 статті 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) прізвище, відомості про зміну прізвища; 2) власне ім`я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) місце народження; 6) стать; 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 8) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 8-1) відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 9) реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); 9-1) відомості про громадянство (зміну громадянства); 10) відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою; 11) відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); 12) відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи); 13) реєстраційний номер облікової картки платника податків; 14) відцифрований образ обличчя особи; 15) відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; 15-1) відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок); 16) реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність); 16-1) відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти; 16-2) відомості про досвід роботи за спеціальністю; 17) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; 17-1) відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; 18) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду); 19) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили; 20) відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості); 20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення); 21) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; 22) відомості про статус ветерана війни; 23) відомості про володіння іноземними мовами; 24) відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї; 25) відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки; 26) відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну; 27) реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); 28) реквізити посвідчення тракториста-машиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія); 29) реквізити кваліфікаційного посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна/водного мотоцикла, іншого документа, що надає право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація); 30) реквізити свідоцтва пілота повітряного судна (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); 31) відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити та відомості виконавчого документа); 32) відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин; 33) відомості про внутрішньо переміщену особу; 34) відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. В силу частини 3 статті 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від: 1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 частини першої статті 7 цього Закону; 2) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 частини першої статті 7 цього Закону. 3) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - відомості, зазначені у пунктах 12 і 13 частини першої статті 7 цього Закону; 4) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - відомості, зазначені у пунктах 15 і 15-1 частини першої статті 7 цього Закону; 5) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, - відомості, зазначені у пунктах 16 і 16-1 частини першої статті 7 цього Закону; 7) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, - відомості, зазначені у пунктах 12, 16-2, 17 частини першої статті 7 цього Закону; 8) органу прокуратури вищого рівня, що організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, - відомості, зазначені у пункті 18 частини першої статті 7 цього Закону; 9) Державної судової адміністрації України - відомості, зазначені у пунктах 11, 19 частини першої статті 7 цього Закону; 10) Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 частини першої статті 7 цього Закону; 11) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - відомості, зазначені у пункті 31 частини першої статті 7 цього Закону; 12) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - відомості, зазначені у пункті 22 частини першої статті 7 цього Закону; 13) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, - відомості, зазначені в пункті 29 частини першої статті 7 цього Закону; 14) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, - відомості, зазначені у пункті 30 частини першої статті 7 цього Закону; 15) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону; 16) центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, - відомості, зазначені у пункті 28 частини першої статті 7 цього Закону; 17) централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття, - відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 частини першої статті 7 цього Закону; 18) інших державних органів - держателів (розпорядників, адміністраторів) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних, крім тих, що містять відомості, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності, - відомості, зазначені у частині першій статті 7 та у частині першій статті 8 цього Закону. Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом. Реєстр здійснює отримання даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з Єдиним державним демографічним реєстром для: 1) проведення зіставлення, звірки та верифікації інформації про фізичну особу відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри"; 2) використання при наданні публічних (електронних публічних) послуг відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг"; 3) внесення до Реєстру унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі. Реєстр здійснює електронну інформаційну взаємодію з інформаційно-комунікаційними системами з використанням системи електронної взаємодії електронних ресурсів. У разі відсутності технічної можливості передачі даних засобами системи електронної взаємодії електронних ресурсів електронна інформаційна взаємодія може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням у них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством, інших захищених методів, у тому числі з використанням змінних носіїв. Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі по тексту - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Згідно із пунктом 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства. З аналізу приведених вище положень Закону № 1951-VIII вбачається, що персональні дані військовозобов`язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до яких відносяться і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами. Положеннями статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. На виконання вимог частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Положеннями статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Однак, в порушення вищенаведених норм права, відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано доказів неможливості отримання відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Колегія суддів критично оцінює доводи відповідача про неможливість отримання таких персональних даних позивача, як місце проживання та контактний номер телефону, позаяк наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 4-14) підтверджується, що ОСОБА_1 01.07.2024 та 04.07.2024, тобто у строк, визначений підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-IX, звертався до ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявами про надання відстрочки від призову на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII (особа, чий батько загинув піж час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України), в яких, серед іншого, зазначав своє місце проживання ( АДРЕСА_1 ), електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_13 , а також контактний номер телефону - НОМЕР_1 . Наявними в матеріалах справи копіями повідомлень про вручення поштового відправлення підтверджується отримання суб`єктом владних повноважень вказаних заяв (а. с. 12), що протиправно залишено поза увагою судом першої інстанції. Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено відповідь ІНФОРМАЦІЯ_14 від 12.10.2024 за підписом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , за змістом якої, комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 23.08.2024 позитивно розглянуто заяву ОСОБА_1 та надано відстрочку. Вказана відповідь містить зазначення адреси позивача, контактного номеру телефону та електронної пошти. Відтак, станом на 16.07.2024 (останній день для виконання обов`язку з уточнення персональних даних), так і на дату винесення оскаржуваної постанови (09.05.2025), як у відповідача, так і у третьої особи були у розпорядженні адреса місця проживання позивача та контактний номер телефону, що спростовує доводи про зворотне. При цьому, ані в оскаржуваній постанові, ані у протоколі, ІНФОРМАЦІЯ_15 не конкретизовано, які саме дані позивача відсутні у відкритих базах (реєстрах), що зумовлює необхідність їх уточнення шляхом самостійного прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Загальне покликання першого відповідача на те, що позивач не уточнив свої персональні дані (адреса проживання, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти та інші персональні дані) є порушенням принципу правової визначеності, оскільки не розуміло, які саме дані маються на увазі під «інші персональні дані». Також, колегія суддів вважає неприйнятним такі твердження, оскільки для застосування адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП до особи, визначальним є саме неможливість отримання персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, що не знайшло свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що не вчинення відповідачем, як держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідних дій з метою отримання за наслідками електронної інформаційної взаємодії з вищевказаними базами/системами/реєстрами персональних даних позивача не може ототожнюватися з відсутністю у розпорядженні відповідачів таких персональних даних з вини позивача, як військовозобов`язаного, та мати наслідком висновок про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП. Відтак, оскільки відповідачем, не доведено шляхом надання належних, достатніх та допустимих доказів наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, наявні підстави для прийняття рішення про скасування постанови № 169 від 09.05.2025 та, відповідно, задоволення вимог апеляційної скарги. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення. Так, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю. Ухвалюючи судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення. Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 01.07.2025 по справі № 641/3409/25 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 7 статті 139 КАС України). Згідно з наявною в матеріалах справи квитанцією (а.с. 8) ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 484,48 та сплачено судовий збір згідно з квитанцією від 04.07.2025 за подання апеляційної скарги в розмірі 726,72 грн. Оскільки суд апеляційної інстанції за результатами розгляду даної справи дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення суду першої інстанції, з прийняттям постанови про задоволення позову, керуючись ст. 139 КАС України слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги в загальному розмірі 1211,20 грн. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 01.07.2025 по справі № 641/3409/25 - скасувати. Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 169 від 09.05.2025, видану ІНФОРМАЦІЯ_7 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги в загальній сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн, 20 коп. Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню в силу ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді Я.В. П`янова С.П. Жигилій