Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/30483/24

Головуючий І інстанції: Заічко О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2025 р. Справа № 520/30483/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/30483/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив суд: - визнати протиправними дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 з приводу відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та ухилення від розгляду його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком №560, прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі пункту 9 частини 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про повне задоволення його позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд поверхово дослідив матеріали справи і не звернув увагу на те, що предметом розгляду справи були різні заяви на відстрочку, подані позивачем у різний період на одній і тій самій підставі за п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Перша заява на відстрочку, долучена до матеріалів справи, від 11.07.2024 дійсно була підписана адвокатом і до неї були додані всі повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 . Вказує, що до матеріалів справи була додана інша заява на відстрочку вже з підписом ОСОБА_1 , подана ним особисто, датована 27.12.2024р., направлена по пошті 30.12.2024, яка разом із доказами її направлення та отримання відповідачем знаходиться в матеріалах справи. Вважає, що суд першої інстанції дослідив лише одну з заяв, які були предметом судового розгляду, і не дослідив інших. Таким чином, не надав належної оцінки всім наявним доказам у цій справі. Відповідач не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач 25.07.2024 направив відповідачу засобами поштового зв`язку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яка отримана відповідачем 29.07.2024. Відповідно до поданої заяви, підставою для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації зазначено п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: зайнятість позивача постійним доглядом за хворою матір`ю позивача, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду. До вказаної заяви позивач надав наступні документи на підтвердження того, що у нього є право на відстрочку від мобілізації за п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: - Копія обліково-послужної картки ОСОБА_1 - Копія паспорту ОСОБА_1 - Копія ідентифікаційного коду ОСОБА_1 - Копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 - Копія витягу з реєстру територіальної громади щодо місця проживання ОСОБА_1 - Копія паспорту ОСОБА_2 - Копія ідентифікаційного коду ОСОБА_2 - Копія паспорту ОСОБА_3 - Копія ідентифікаційного коду ОСОБА_3 - Копія витягу з реєстру територіальної громади щодо місця проживання ОСОБА_3 - Копія довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 - Копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 - Копія пенсійного посвідчення ОСОБА_3 - Копія довідки до акту огляду МСЕК ОСОБА_3 - Копія заяви ОСОБА_3 про вибір доглядача. - Копія свідоцтва про одруження ОСОБА_2 з ОСОБА_4 - Копія паспорту ОСОБА_5 - Копія ідентифікаційного коду ОСОБА_5 - Копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 - Копія паспорту ОСОБА_6 - Копія ідентифікаційного коду ОСОБА_6 . Вказана заява підписана адвокатом Тарасенко В.Ю. в інтересах ОСОБА_7 11.07.2024 року. ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянуто заяву позивача від 11.07.2024 та протоколом від 24.09.2024 № 33 ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у зв`язку із порушенням п. 58 Постанови №

560. Не погоджуючись із вказаним рішенням Комісії та повідомленням, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до першого абзацу п.58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, тобто порядком чітко вказано, що така заява подається особисто, тому дійшов висновку, що заява від 11.07.2024 року не містить підпис особи стосовно якої така заява подана. Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон №2232-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Частиною 3 ст. 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Частиною 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: - прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; - проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; - проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Згідно пункту 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації. На час розгляду цієї справи воєнний стан в Україні триває. Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Відповідно до частини 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду. Водночас, Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560; в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення. Відповідно до Додатку № 5 Порядку № 560 документами, які підтверджують право на відстрочку за п. 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII є: для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ; для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд); для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім`ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім`ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8) Вказані приписи Постанови № 560 повністю узгоджуються із пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII та уточнюють, які саме документи має подати військовозобов`язаний, задля реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації. Із системного аналізу норми пункту 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII слідує, що така визначає різні групи осіб за якими може здійснювати догляд військовозобов`язаний та набувати право на відстрочку. Такими особами є зокрема: 1) хвора дружина (чоловік) військовозобов`язаного, його дитина та/або його батько чи матір; 2) батько чи матір дружини (чоловіка) військовозобов`язаного. При цьому, нормами Додатку № 5 Постанови № 560 чітко встановлено, які саме документи відносно вказаних вище груп слід надати військовозобов`язаному для отримання відстрочки від призову під час мобілізації. Тобто, наведені вище приписи як Закону № 3543-XII, так і Порядку № 560 розмежовують як категорії осіб, за якими має здійснювати догляд військовозобов`язаний для отримання права на відстрочку, так і необхідні для цього документи, які він має надати до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Зокрема, у разі здійснення догляду за своїми за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю для надання відстрочки від призову на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII для особи яка зайнята доглядом достатньо лише документа, який підтверджує родинні зв`язки та документу про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акта про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), у якому зазначаються відомості про наявність (відсутність) інших працездатних членів сім`ї, які могли б здійснювати такий догляд; для особи, яка потребує догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді. Водночас у разі здійснення догляду за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка) необхідно надати і документ, що підтверджує неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім`ї, який зобов`язаний здійснювати догляд. Із наведеного вище слідує, що під час мобілізації військовозобов`язані, які, зокрема зайняті постійним доглядом за своєю хворою матір`ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, не підлягають призову на військову службу, а для набуття права на відстрочку такій особі достатньо надати лише документ, який підтверджує родинні зв`язки та документ про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а для особи яка потребує догляду - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді. Судовим розглядом встановлено, що до заяви від 11.07.2024 долучено документи для підтвердження права позивача на отримання відстрочки від призову. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_4 протоколом від 24.09.2024 № 33 відмовив йому у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у зв`язку із порушенням п. 58 Постанови №

560. Відповідно до першого абзацу п.58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком

5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації. Тобто вказаним порядком чітко вказано, що така заява подається особисто. Як убачається з матеріалів справи, заява від 11.07.2024 дійсно підписана адвокатом Тарасенко В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 , тобто не містить підпис особи стосовно якої така заява подана. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не дотримано вимог п. 58 Порядку № 560 стосовно подачі заяви за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком

5. Стосовно доводів апелянта про те, що суд першої інстанції не надав оцінки іншій заяві на відстрочку вже з підписом ОСОБА_1 , яка подана ним особисто і датована 27.12.2024, направлена по пошті 30.12.2024, яка разом із доказами її направлення та отримання відповідачем знаходиться в матеріалах справи, колегія суддів зазначає наступне. Як убачається з позовної заяви ОСОБА_1 остання не містить вимог щодо поданої ним, зокрема, 27.12.2024 заяви. Крім того, з позовом позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду 04.11.2024, тобто до надсилання відповідачу заяви від 27.12.2024, уточнених позовних вимог матеріали справи не містять. Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Таким чином, доводи апелянта про те, що суд не в повному обсязі дослідив наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає необгрунтованими. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 по справі № 520/30483/24 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло