Постанова Київський апеляційний суд № 754/937/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/10127/2025 справа №754/937/25 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2025 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Желепи О.В., Соколової В.В. за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Довгалєм Сергієм Володимировичем, на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Коваленко І.І., дата складення повного судового рішення не зазначена, та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Довгалєм Сергієм Володимировичем, на додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09 квітня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача, - встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову. У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась із позовом про захист прав споживачів. Вимоги позову мотивує тим, що 03 грудня 2024 року в мережі Інтернет на сторінці онлайн магазину Інстаграм позивачка замовила зимову куртку, за яку нею сплачено повну вартість у сумі 1 250,00 гривень. Крім цього, оплатила вартість доставки у розмірі 110,0 гривень. Після отримання куртки виявилося, що розмір не відповідає заявленому та куртка занадто велика. Позивачка звернулася до продавця з проханням обміняти або повернути товар. Продавець погодився на повернення, але згодом відмовився забирати куртку з пошти, що змусило позивачку нести додаткові витрати на пересилку (220,00 гривень). Відповідач відмовився у досудовому порядку врегулювати спір, тому позивачка просить суд розірвати договір купівлі-продажу, стягнути вартість куртки, а також відшкодувати витрати на пересилку. Крім цього, вказує, що порушуючи права позивачки як споживача, відповідачем завдано моральну шкоду, зокрема переживання, додатковий клопіт, витрати пов`язані із пересилкою товару, необхідність три рази відвідувати службу доставки ТОВ "Нова пошта". Розмір моральної шкоди оцінює у 20 000,00 гривень. Мотивуючи наведеним, просить: - розірвати договір купівлі-продажу куртки від 03 грудня 2024 року, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ; - стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 250,00 гривень сплачених за товар, 330,00 гривень сплачених за пересилку та 20 000,00 гривень моральної шкоди.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року позов задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу куртки від 03 грудня 2024 року, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 . Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 250 грн, що сплачені за товар, 330 грн сплачених за пересилку. У частині позовних вимог щодо стягнення 20 000 грн компенсації моральної шкоди відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 1 039,89 грн. Задовольнивши частково позов, суд першої інстанції вказав, що позивачка реалізувала своє право на обмін товару, проте відповідач відмовився отримувати посилку з товаром для обміну, тому позивачка має право на розірвання договору купівлі-продажу та повернення коштів за товар, а також на відшкодування витрат на пересилку. Відмовивши у стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції вказав, що у контексті цієї справи, з урахуванням її фактичних обставин, відсутність обставин недоліків продукції (дефекту в продукції), позивачка не змогла довести факт заподіяння їй моральної шкоди відповідачем, оскільки не надала достатніх доказів, що підтвердили б її твердження. Розмір заявленої моральної шкоди не був обґрунтований. Додатковим рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 09 квітня 2025 року заяву адвоката Довганя С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 610,40 грн витрат на професійну правничу допомогу. У відшкодуванні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. Задовольнивши частково заяву про стягнення судових витрат, суд першої інстанції виходив із пропорційності розміру задоволених вимог, що становить 7,32% від заявлених позивачкою. Отже, суд з урахуванням положень статті 141 ЦПК України стягнув 1 610,40 грн

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 09 квітня 2025 року в частині відмови у стягненні моральної шкоди, адвокатом Довгалєм С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу. Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги характер правопорушення, який полягав в умисній, безпідставній та протиправній відмові відповідача в реалізації прав позивачки, як споживача, щодо обміну чи повернення товару, який не підійшов за розміром, а також глибину душевних страждань позивачки, яка придбала цю куртку за останні кошти та після відмови відповідача в її обміні чи поверненні грошей залишилась зимою без зимової куртки. Суд не взяв до уваги ступінь вини відповідача, який визнав, що отримав від позивачки гроші, що бачив досудове звернення, однак не захотів залагодити конфлікт, діючи при цьому з прямим умислом та намагаючись уникнути відповідальності. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20, від 01 березня 2023 року у справі № 496/1691/19, від 07 листопада 2023 року у справі № 686/11787/23, від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, від 19 червня 2023 року у справі № 910/969/22. Мотивуючи наведеним, просить суд рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року у справі № 754/937/25 в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення компенсації моральної шкоди скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким вимоги позову задовольнити в повному обсязі. Не погодившись з додатковим рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 09 квітня 2025 року, адвокатом Довгалєм С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та необґрунтованість додаткового рішення. Посилається на неправильне обрахування судом першої інстанції пропорційності задоволених вимог. Стверджує, що із чотирьох позовних вимог судом було задоволено три (розірвано договір купівлі-продажу куртки, стягнуто сплачену вартість за товар та стягнуто вартість витрат на пересилку товару), однак відмовлено в задоволенні матеріальної компенсації моральної шкоди. Вказує, що суд протиправно втрутився у відносини позивача з адвокатом, при тому, що можливість ініціювати зменшення витрат на правову допомогу мав виключно відповідач, який цього не зробив, отже погодився з розміром цих витрат. Стверджує, що при визначенні розміру витрат на правову допомогу суд першої інстанції протиправно не врахував задоволення основної позовної вимоги про розірвання договору, яка є немайновою. На переконання скаржника, за таких обставин суд мав задовольнити половину витрат позивача на правничу допомогу, враховуючи задоволення немайнової вимоги та додати до неї ще 7,32% за часткове задоволення майнової вимоги, тобто з 22 000 грн, та загалом стягнути з відповідача 11 805,20 грн. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 09 квітня 2019 року по справі № 826/2689/15, від 18 грудня 2018 року по справі № 910/4881/18, від 22 травня 2024 року №754/8750/19. Мотивуючи наведеним, просить суд додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09 квітня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким заяву про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

5. Позиція учасників справи. В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Довгаль С.В. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, вимоги апеляційної скарги підтримав. Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

6. Позиція суду апеляційної інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року оскаржується лише в частині відмови у стягненні моральної шкоди, отже в іншій частині колегією суддів не переглядається.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом. Установлено, що позивачка в інтернет-магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " замовила куртку, яка в подальшому не підійшла за розміром. Відповідач у досудовому порядку відмовився повертати кошти за товар, а також обміняти його. Задовольняючи позов в частині розірвання договору купівлі-продажу, стягнення вартості товару та витрат позивачки на його пересилання, суд першої інстанції послався на положення статті 707 ЦК України та статтю 9 Закону України "Про захист прав споживачів". Звертаючись до суду із позовною заявою в обґрунтування факту завдання відповідачем моральної шкоди, позивачка посилається на необхідність три рази відвідувати відділення ТОВ "Нова пошта", спілкуватись із продавцем з приводу повернення товару та його вмовляння, залишення позивачки взимку без куртки. Крім цього, вказала, що в робочому колективі позивачка виглядала дивно, продовжуючи взимку ходити в осінній куртці, що стало причиною насмішок з боку колег та додаткових емоційних переживань і розпачі. По день звернення до суду із позовом ОСОБА_1 перебувала в подавленому та депресивному стані. Неможливість в законний спосіб швидко вирішити виниклу проблему продовжує її пригнічувати та негативно впливати на її моральний стан та настрій, що зіпсувало свята та не дозволяє їй виходити на вулицю на прогулянки та підтримувати відносини з подругами. Також установлено, що 16 грудня 2024 року між адвокатом Довгаль С.В. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якого адвокат прийняв доручення клієнта та взяв на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу. Розділом 3 договору визначено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Клієнт також зобов`язується додатково виплатити адвокату "гонорар успіху" в розмірі 10% від присудженої на користь клієнта грошової суми та/або ринкової вартості рухомого чи нерухомого майна або іншого матеріального блага (а.с. 58). Згідно даних додаткової угоди від 16 грудня 2024 року до договору про надання правової допомоги від 16 грудня 2024 року сторони погодили розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, а саме: - вартість однієї години роботи адвоката становить 2 000,00 гривень; - особиста участь адвоката в судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанції - 5 000,00 гривень; - участь адвоката в судовому засіданні в режимі відеоконференції - 3 000,00 гривень; - підготовка адвокатом заяви по суті справи - 10 000,00 гривень; - підготовка адвокатом заяв з процесуальних питань - 5 000,00 гривень; - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань - 2 000,00 гривень; - підготовка адвокатом апеляційної/касаційної скарги - 10 000,00 гривень документ; - транспортні видатки адвоката на прибуття в кожне судове засідання судів першої та апеляційної інстанції - 2 000,00 гривень/засідання (м. Київ, Київська область), 5 000,00 - 15 000,00 гривень (за межами Київської області в залежності від відстані). Факт надання правової допомоги підтверджується Актом приймання-передачі правової допомоги та грошових коштів (а.с. 59). 13 березня 2025 року ОСОБА_1 та адвокатом Довгаль С.В. укладено акт приймання-передачі, відповідно до якого ОСОБА_1 підтвердила факт отримання від адвоката таку правову допомогу: - надання адвокатом клієнту правової консультації - 2 000,00 гривень; - підготовка та подання адвокатом до суду позовної заяви - 10 000,00 гривень; - підготовка та подання адвокатом до суду відповіді на відзив - 10 000,00 гривень. Всього - 22 000,00 гривень (а.с. 59 зворот)

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права. Відповідно до частини 1 статті 707 ЦК України покупець має право протягом чотирнадцяти днів не рахуючи дня купівлі непродовольчого товару належної якості, якщо триваліший строк не оголошений продавцем, обміняти його у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, комплектації тощо. У разі виявлення різниці в ціні покупець проводить необхідний перерахунок з продавцем. Якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, покупець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього грошову суму. Вимога покупця про обмін або повернення товару підлягає задоволенню, якщо товар не був у споживанні, збережено його товарний вид, споживчі властивості та за наявності доказів придбання товару у цього продавця. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів). Відповідно до статті 9 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти. Перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню) з підстав, зазначених у цій статті, затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов`язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

3. При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів. Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої . Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода за порушення цивільно-правового договору може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України "Про захист прав споживачів" навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено. Так, за загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно. Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин). Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №216/3521/16. За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова КЦС ВС від 25.05.2022 в справі № 487/6970/20). У справі, що переглядається колегією суддів, установлено, що відповідач відмовився від повернення коштів за товар чи замінити неналежний за розміром товар, що є порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Наведене свідчить про протиправність дій відповідача, що порушив права позивачки як споживача, відтак вимоги про відшкодування моральної шкоди у цьому випадку є обґрунтованими. Разом з цим, заявивши вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000,00 гривень, позивачкою належним чином не обґрунтовано заявлений розмір. Зокрема, апеляційний суд уважає необґрунтованими твердження про те, що порушення, вчинене відповідачем, призвело до неможливості продовження активного громадського життя та порушення стосунків з колегами та друзями. Ураховуючи обставини цієї справи, ціну позову, характер порушення прав позивачки, колегія суддів уважає, що у цьому випадку справедливою сатисфакцією для позивачки буде відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000,00 гривень. З огляду на наведене, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди слід скасувати, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди. Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09 квітня 2025 року, апеляційний суд зазначає про таке. Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно частини 2 вказаної статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Установлено, що згідно заяви позивачкою вказано про витрати на суму 22 000,00 гривень, що складаються із: надання адвокатом клієнту правової консультації - 2 000,00 гривень; підготовка та подання адвокатом до суду позовної заяви - 10 000,00 гривень; підготовка та подання адвокатом до суду відповіді на відзив - 10 000,00 гривень. Разом з цим, колегія суддів уважає необґрунтованим виділення такої послуги як "надання правової консультації" вартістю 2 000,00 гривень, оскільки така охоплюється послугою із складання позовної заяви. За таких обставин, обґрунтований розмір, що підлягає розподілу становить 20 000,00 гривень. Звертаючись до суду із позовом, позивачкою заявлено одну немайнову вимогу (розірвання договору купівлі-продажу куртки від 03 грудня 2024 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) та вимоги майнового характеру (стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 250,00 гривень сплачених за товар, 330,00 гривень сплачених за пересилку та 20 000,00 гривень моральної шкоди). Судом першої інстанції задоволено позов в частині розірвання договору купівлі-продажу куртки (задоволено немайнову вимогу). В цій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не оскаржувалось, тому не переглядалось. В контексті обставин цієї справи, враховуючи важливість та обсяг правових питань в частині, що стосувалась немайнового компоненту позовних вимог, колегія суддів уважає справедливим для цілей розподілу 20 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу виходити із рівнозначності майнової та немайнової вимоги. Таким чином, оскільки вимогу про розірвання договору купівлі-продажу задоволено, відтак відповідач має відшкодувати позивачці витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень (20 000,00 гривень / 2). Крім цього, за результатом перегляду справи у суді апеляційної інстанції вимоги майнового характеру позивачки задоволено на 16,6% (3 580,00 гривень / 21 580,00 гривень * 100%). Отже, загальний відсоток задоволення позову становить 66,6% (50% (немайнова вимога) + 16,6% (майнова вимога). Ураховуючи положення статті 141 ЦПК України із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 320,00 гривень, пропорційно розміру задоволених вимог з розрахунку (20 000,00 гривень * 66,6%). Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Довгалєм Сергієм Володимировичем, на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року задовольнити частково. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року в оскарженій частині щодо відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення такого змісту. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2 000,00 гривень. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Довгалєм Сергієм Володимировичем, на додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09 квітня 2025 року задовольнити частково. Додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09 квітня 2025 року змінити, збільшити розмір витрат, що підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користьОСОБА_1 на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з 1 610,40 гривень до 13 320,00 гривень. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повну постанову складено 25 липня 2025 року. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді О.В. Желепа В.В. Соколова