Постанова 4815 № 569/12365/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 липня 2025 року м. Рівне Справа № 569/12365/24 Провадження № 22-ц/4815/873/25 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шимківа С.С., суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 31 березня 2025 року (ухвалене у складі судді Красовського О.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : У липні 2024 року ТзОВ "ФК "Фінтраст Капітал" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовну заяву обґрунтовано тим, що 27.11.2022 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 6136303 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "Авентус Україна", затверджених наказом № 205-ОД від 10.02.2022 року. Згідно умов кредитного договору: сума кредиту складає 20 000 грн.; строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. ТОВ "Авентус Україна" свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Ураховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором, 25 вересня між ТОВ "Авентус Україна", як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу № 25.09./23-Ф, згідно умов якого клієнт відступає фактору право грошової вимоги за кредитним договором. Згідно цього договору позивач набув права вимоги до відповідача. Просили стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором споживчого кредиту від 27.11.2022 року у розмірі 78 904 гривень; судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. Заочним рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "ФК "Фінтраст Україна" заборгованість за кредитним договором № 6136303 від 27.11.2022 року в розмірі 78904,00 грн., з яких 20000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 58904,00 грн. - відсотки за користування кредитом. Вирішено питання розподілу судових витрат. 24.12.2024 року до суду надійшла заява представника відповідача - адвоката Мороз Л.С. про перегляд заочного рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 09.10.2024 року. Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 08.01.2025 р. заява про перегляд заочного рішення суду була задоволена. Заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 09.10.2024 р. було скасоване та справа призначена до розгляду. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 31 березня 2025 року позов ТзОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" заборгованість за кредитним договором № 6136303 від 27.11.2022 року в розмірі 55 820 грн. (сума кредиту 20 000 грн. та сума процентів за користування кредитом 35 820 грн.), 1 713 грн. 71 коп. - судові витрати (сплата судового збору) та 7074 грн. 43 коп. - витрати на правничу допомогу, а всього 64 608 (шістдесят чотири тисячі шістсот вісім) гривень 14 коп. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Рішення суду обґрунтовано тим, що свої зобов`язання перед ОСОБА_1 . Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» за договором №6136303 про надання споживчого кредиту від 27 листопада 2022 року виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 20 000 грн. Натомість, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором ані перед первісним кредитором, ані перед новим кредитором - позивачем не виконав, заборгованість не погасив, що підтверджується розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «Авентус Україна», у зв`язку з чим за відповідачем утворився борг на загальну суму 55 820 грн., з яких: 20 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 35 820 грн. сума заборгованості за відсотками. Відповідачем альтернативний розрахунок не надано. Відповідач не просив суд про призначення у справі експертизи з метою спростування доводів позивача щодо суми заборгованості. Також ним не був поданий відповідний висновок експертизи, який міг бути проведений за заявою відповідача. Відступлення ТОВ «Авентус Україна» свого права грошової вимоги до ОСОБА_1 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» за договором факторингу № 25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року підтверджується наявними у справі доказами. Як встановлено судом, відповідно до Додатку № 1 до Договору Факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 року, клієнт відступає Факторові право вимоги заборгованості до боржника ОСОБА_1 (порядковий номер 6888) на загальну суму 55 820 грн., з яких: 20 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 35 820 грн. заборгованість за відсотками. Тобто, станом на 25 вересня 2023 року до позивача перейшло право вимоги на загальну суму 55 820 грн. Ураховуючи викладене, суд вважає, що нарахування позивачем відсотків в сумі 23 084 грн. за період з 25.09.2023 року по 21.11.2023 року суперечить укладеному 25 вересня 2023 року договору факторингу. Не погоджуючись із рішенням суду ТзОВ "ФК "Фінтраст Капітал" оскаржило його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що не згодний в частині відмови в задоволенні позовних вимог відносно суми заборгованості за процентами, нарахованими за період з 25.09.2023 року по 21.11.2023 року за 58 календарних днів на загальну суму 23084,00 грн., право нарахування апелянт має на підставі ст.ст. 512, 514, 1054, 1077, 1078 ЦК України. Помилкові висновки суду першої інстанції також спричинили невірний розподіл в частині судових витрат на професійну правничу допомогу. На момент укладення договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 року строк дії договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 6136303 від 27.11.2022 року не сплив, тому було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 58 календарних днів в період дії договору з 25.09.2023 року по 21.11.2023 року. Нарахування здійснені відповідно до умов договору № 6136303 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.11.2022 року за стандартною процентною ставкою 1,99% в розмірі 23084,00 грн. У даному випадку, нараховані відсотки за кредитним договором є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Позивач набув права вимоги і щодо майбутніх вимог, в тому числі за договором № 6136303 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.11.2022 року, строк дії якого визначено п. 1.4 Договору, а саме до 22.11.2023 року включно, зокрема, щодо відсотків в сумі 23084,00 грн., нарахованих новим кредитором в межах дії кредитного договору в період з 25.09.2023 року по 21.11.2023 року, а тому рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення вказаних відсотків є помилковим. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 3633,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 27 листопада 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний договір № 6136303 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "Авентус Україна", затвердженого наказом № 205-ОД від 10.02.2022 року. За умовами кредитного договору сума кредиту складає 20 000 грн., строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день, знижена процентна ставка 1,692 % в день (п.п.1.3-1.5.2 договору). Згідно п.2.1. договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів, крім випадку, визначеного в пп.5.3 договору. Договір № 6136303 підписаний 27.11.2022 року директором ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Факт виконання ТОВ «Авентус Україна» умов договору та користування ОСОБА_1 наданим йому кредитом підтверджується розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «Авентус Україна», відповідно до якого загальна сума боргу ОСОБА_1 становить 55 829 грн., який складається з 20 000 грн. за тілом кредиту та 35 820 грн. за нарахованими процентами. 25 вересня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (фактор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (клієнт) уклали договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ "Авентус Україна" повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення. Відповідно до п.1.2. договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру-Боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. У витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року ОСОБА_1 зазначений боржником за кредитним договором № 6136303 на загальну суму 55 820 грн., з яких: 20 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 35 820 грн. заборгованість за відсотками. Після набуття прав вимоги за кредитним договором, позивачем були нараховані відсотки за 58 календарних днів (25.09.2023 року - 21.11.2023 року) в межах строку договору відповідно до наступного: 20 000 грн * 1,99% = 398 грн.*58 календарних днів = 23 084 грн. Доказів погашення заборгованості ні перед позивачем, ні перед ТОВ «Авентус Україна» відповідач суду не надав. Згідно з ч.ч. 13 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах тощо; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. За правилами ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відповідач свої зобов`язання за вказаним договором ані перед первісним кредитором, ані перед новим кредитором не виконав, заборгованість не погасив, у зв`язку з чим за відповідачем утворився борг на загальну суму 55 820 грн., з яких: 20 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 35 820 грн. сума заборгованості за відсотками. Щодо заборгованості за відсотками в розмірі 23084,00 гривень, яка складає частину заявлених до стягнення грошових сум, нарахованих новим кредитором варто зазначити наступне. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України). Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. Станом на час пред`явлення позову заборгованість відповідача складала 78904,00 гривні, з яких: 20000,00 гривень тіла кредиту, 35820,00 гривень нарахованих первинним кредитором та 23084,00 гривень нарахованих новим кредитом відсотків. Відповідно до п.1.1. договору факторингу позивач (фактор) зобов`язувався передати грошові кошти в розпорядження ТзОВ "Авентус Україна" (клієнта) за плату, а клієнт - відступити право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить первинному кредитору. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід`ємною частиною договору. Натомість в договорі факторингу визначено перелік договірної термінології, що використовуються в ньому. З огляду на відповідні терміни заборгованість - це грошові зобов`язання боржників перед клієнтом, що містяться у реєстрі боржників, які належать до сплати клієнту боржниками у зв`язку з наданими кредитами. До заборгованості включається сума основного зобов`язання (повернення кредиту), плата за кредитом (плата за процентною ставкою), відповідальність за порушення грошових зобов`язань та інші платежі згідно кредитних договорів. Разом з тим право вимоги - це права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі кредитних договорів. Тобто в розумінні договору факторингу позивач отримав право грошової вимоги до боржника саме в розмірі, який чітко визначений у реєстрі боржників. Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 23084,00 гривень нарахованих новим кредитом відсотків Будь-які інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків місцевого суду. Ураховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 610, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 367, 375, 381-384, 389 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" залишити без задоволення. Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 31 березня 2025 року залишити без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Шимків С.С.. Судді: Боймиструк С.В. Хилевич С.В.