Постанова Чернівецький апеляційний суд № 727/5909/25

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 липня 2025 р. м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В. П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та його захисника - адвоката Мізюка В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Мізюка В. В. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 03 липня 2025 року, - ВСТАНОВИВ: Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 03 липня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. Згідно постанови районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 333835 від 18.05.2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 18.05.2025 року о 00 год 42 хв. в м. Чернівцях по вул. Небесної Сотні, 22, керував транспортним засобом Nissan Primera, д. н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродня блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. На вказану постанову захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвокат Мізюк В. В. подав апеляційну скаргу, зі змісту якої вбачається, що він просить поновити строк звернення до апеляційного суду. Скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, при цьому суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до дослідження та оцінки доказів по справі, що потягло за собою необґрунтоване ЄУНСС: 727/5909/25 Головуючий у І інстанції: Терещенко О. Є. Номер провадження: 33/822/377/25 Головуючий в апеляційній ін-ції : Давній В. П. судове рішення. Суд не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду. Стверджує, що працівниками поліції було порушено вимоги ст.ст. 256, 266 КУпАП, Постанову КМУ № 1103 про Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735. Вказує, що судом першої інстанції не було належно перевірено та оцінено підстави зупинки транспортного засобу, яка б була передбачена ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Зазначає, що матеріали справи не містять жодної постанови про притягнення його підзахисного до адміністративної відповідальності за будь-яке адміністративне правопорушення, яке б можна було пов`язувати із підставою зупинки т/з. Вважає, що у працівників поліції були відсутні підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, при цьому поліцейський не встановлював ознак будь-якого сп`яніння у ОСОБА_1 . На думку апелянта, факт вчинення його підзахисним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є недоведеним. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисника - адвоката Мізюка В. В., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав наведених у ній, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, серед іншого, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння. У відповідності до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В районному суді та апеляційній інстанції ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнавав, таку ж позицію було зазначено і в поданій апеляційній скарзі. Не дивлячись на вищевказану позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена наявними у справі письмовими доказами, яким суд дав вірну юридичну оцінку. Правильність висновку суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 333835 від 18.05.2025 року, де викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з якого слідує, що останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (а. с. 1); направленням до ЧОНД на огляд водія ОСОБА_1 , з метою виявлення стану сп`яніння (а. с. 3); відеозаписи з відеореєстратора та нагрудної камери поліцейських, що здійснювали оформлення та з якого видно, що під час перевірки документів водія ОСОБА_1 у працівника поліції виникла підозра, що останній, перебуває в стані наркотичного сп`яніння по виявленим ознакам, в зв`язку з чим поліцейським взводу № 1 роти № 1 БУПП в Чернівецькій області сержант поліції ОСОБА_2 декілька разів пропонував останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у ЧОНД, однак водій відмовився. При цьому працівником поліції було озвучено причину зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , роз`яснено останньому суть правопорушення, наслідки відмови та його права (а. с. 6, відеозаписи: 476032 18/05/2025 0010683, 476952 18/05/2025 0010682). Оскільки у ОСОБА_1 працівники поліції виявили ознаки наркотичного сп`яніння, які передбачені в пункті 4 розділу I Інструкції N 1452/735 від 09.11.2015 року, на місці зупинки транспортного засобу, однак провести такий огляд за допомогою лабораторного дослідження біоматеріалу на місці неможливо, тому працівники поліції обґрунтовано пропонували йому пройти такий у медичному закладі в лікаря-нарколога. Окрім цього, працівником поліції було чітко поінформовано ОСОБА_1 про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію»; було роз`яснено ОСОБА_1 права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП; було неодноразово запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі, що останній відмовився зробити (час запису 00:46:35; 00:48:43; 00:48:52; 00:49:25; 00:49:36; 00:50:15; 00:51:52). Будь-яких підстав не довіряти вищенаведеними доказами, апеляційний суд не вбачає, оскільки вони не викликають сумнівів у їх достовірності і допустимості, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення. Районним судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою, як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Твердження апелянта про те, що законних підстав для складання протоколу у поліцейських не було, беручи до уваги вище наведене, суд апеляційної інстанції вважає нікчемними, при тому, що із наявних у справі письмових доказів не вбачається порушення порядку складення протоколу. Доводи захисника про безпідставність зупинки т/з під керуванням ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке. З відеозапису судом апеляційної інстанції було встановлено, що підставою зупинки транспортного засобу стало керування транспортним засобом ОСОБА_1 в комендантську годину (00:42:18). Разом з тим, слід зазначити, що з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, не згода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки. Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема алкогольного сп`яніння. Твердження апелянта про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами. Всі інші апеляційні доводи сторони захисту мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому апеляційний суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2007 у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Апеляційний суд також звертає увагу на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. Враховуючи положення ст. 251 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. Керуючись ст.ст. 130, 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Мізюка В. В., залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 03 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий, суддя Чернівецького апеляційного суду В. П. Давній