Постанова Дніпровський апеляційний суд № 185/5039/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6044/25 Справа № 185/5039/24 Суддя у 1-й інстанції - Зінченко А. С. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Халаджи О.В. суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В, секретар Піменова М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-РЗ» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-РЗ». третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» про розірвання договору оренди земельної ділянки (суддя першої інстанції Зінченко А.С.), ВСТАНОВИВ: У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-РЗ». третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» про розірвання договору оренди земельної ділянки, в якому просила припинити шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 5,8812 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Вербківської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223584000:01:041:0024, укладений 01.12.2011 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара», правонаступником права оренди якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив-Р3», строком на 5 років, право оренди за яким зареєстровано 05.06.2015 року, номер запису про інше речове право 9929904. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2025 року позовні вимоги задоволено та вирішено питання стосовно судового збору. Із вказаним рішенням суду не погодився представник ТОВ «Актив-РЗ» - Кислий Є.І. та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без врахування обставин справи. Скарга мотивована тим, що Товариство з моменту набуття права оренди земельних ділянок, здійснювало оренду плату орендодавцям, позивачка за 2023 рік відмовилась отримувати оренду плату. Вказує, що оренда плата за 2021-2022 роки була виплачена у повному обсязі. ОСОБА_2 просив рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі . Від представника ОСОБА_1 Скирди В.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому адвокат зазначив, що - за 2021 рік орендна плата була сплачена не в повному обсязі та з порушенням строків виплати; - за 2022 рік орендна плата була сплачена не в повному обсязі та з порушенням строків виплати; - за 2023 рік орендна плата взагалі не була сплачена. Вказує, що матеріали даної цивільної справи не містять жодних доказів того, що скаржник намагався якимось чином сплатити орендну плату позивачу за 2023 рік після того, як придбав право оренди на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2023 року, як то внесення коштів на депозит нотаріусу, платіжний переказ через Укрпошту, переказ коштів на банківську картку позивача. ОСОБА_3 просив оскаржуване рішення суду залишити без змін. Представник ОСОБА_1 адвокат Скирда В.І. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду залишити без змін. Представник ТОВ «Актив-РЗ» - адвокат Кислий Є.І., у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити її у повному обсязі. ТОВ «Агрікол-Самара» про час, дату та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, у судове засіданні представник третьої особи не з`явився. Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступного. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,8812 га з кадастровим номером 1223584000:01:041:0024, розташованої на території Вербківської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІII-ДП №105386, виданого 06.02.2003 року на підставі розпорядження голови Павлоградської районної державної адміністрації Ради народних депутатів від 28.3.2002 за № 113-р. 01.12.2011 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» було укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 5,8812 га з кадастровим номером 1223584000:01:041:0024, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за умовами якого орендодавець передала в оренду відповідачу належну їй на праві власності земельну ділянку строком 5 років. За змістом пункту 3.1 договору оренди земельної ділянки від 11.12.2011, орендна плата вноситься орендарем у порядку, у строки та у розмірах, зазначених в Додатку № 1 до цього договору, але не менше 3% від вартості земельної ділянки, за бажанням орендодавця в грошовій або натуральній формі згідно Додатку № 1 до цього договору. У підпункті 5.2.3 пункту 5.2 договору оренди земельної ділянки від 11.12.2011 погоджено, що орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату. Пунктами 6.3 договору передбачено, що в разі відсутності взаємної згоди сторін щодо дострокового розірвання цього договору чи зміни його умов ці питання вирішуються у судовому порядку. Між ОСОБА_1 та ТОВ «Агріколь-Самара» було підписано акт приймання -передачі земельної ділянки в оренду від 01.12.2011 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передала належну їй земельну ділянку відповідно до Державного акту на право власності на землю ІII-ДП №105386 в оренду ТОВ «Агріколь-Самара». 05.06.2015 проведено державну реєстрацію речового права оренди зазначеної земельної ділянки за ТОВ «Агріколь-Самара» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 21852318. 24.02.2015 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агріколь-Самара» було укладено Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки №67 від 01.12.2011 року якою погоджено викласти пункт 2.1. договору в наступній редакції: «Договір укладається строком на 15 (п`ятнадцять) повних календарних років. Відлік яких починається з дати реєстрації цього договору а останнім днем його дії є 31 грудня відповідного року дії договору». Викласти абзац 1 пункту 1.2. Додатку 1 до Договору оренди земельної ділянки № 67 від 01.12.2011 року в наступній редакції: «у грошовій формі у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень, за умови, що вказана в цьому пункті сума не є нижчою розміру, вказаного в пункті 3.1. Договору оренди земельної ділянки. При оплаті орендної плати із вказаної суми вираховується податок з доходів фізичних осіб в розмірі, встановленому чинним законодавством України на день виплати.» Інші умови договору не змінені цією додатковою угодою, залишаються незмінними. Відповідно до інформації від 22.08.2024 за № 02-30/76 арбітражного керуючого Родь А.О., який є розпорядником майна ТОВ «Агріколь-Самара» за наданою АТ «ОТП Банк» банківською випискою по рахунку ТОВ «Агріколь-Самара» № НОМЕР_2 ………* НОМЕР_3 було встановлено наступну сплату орендної плати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ): 29.10.2021 в сумі 8050,00 грн., за 2021 рік всі податки утримані; 26.11.2021 в сумі 5635,00 грн., за 2021 рік всі податки утримані; 28.12.2022 в сумі 4025,00 за 2022 рік всі податки утримані; 23.01.2023 в сумі 4025,00 за 2022 рік всі податки утримані. ТОВ «Агріколь-Самара» у відзиві на позов та у листі-відповіді на адвокатський запит від 03.05.2024 за вих. № 4/АЗ визнало, що орендна плата за 2021 рік, 2022 рік, була сплачена частково, а за 2023 рік не сплачувалась. Будь-яких доказів виконання орендарем свого обов`язку з виплати позивачу орендної плати за 2023 рік суду не представлено, клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи. Також встановлено, що 01.11.2023 на підставі договору купівлі-продажу між ТОВ «Агріколь-Самара» та ТОВ «Актив-Р3», останній набув право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223584000:01:041:0024, площею 5,8812 га, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оренда плата за 2021 рік,2022 рік, була сплачена частково, а за 2023 рік не сплачувалась взагалі, що свідчить про систематичне невиконання умов договору. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі. За змістом статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Відповідно до статті 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі. Статтею 23 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (частина 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі»). Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Права та обов`язки орендодавця та орендаря встановлені статтями 24 та 25 Закону України «Про оренду землі». Положеннями статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. За змістом статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема у пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати. Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши факт невиплати попереднім орендарем ТОВ «Агріколь-Самара», правонаступником якого є ТОВ «Актив-РЗ», орендної плати за 2021-2022 року та 2023 роки за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223584000:01:041:0024, розташованої на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, що належить позивачці, свідчить про систематичне невиконання умов договору в частині своєчасного розрахунку за орендною платою, яка мала б виплачуватись орендодавцю щорічно, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову до відповідача ТОВ «Актив-Р3», яке набуло право оренди за договором купівлі-продажу від 01 листопада 2023 року, та розірвання договору оренди вказаної земельної ділянки №67 від 01.12.2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Актив-Р3», що є правонаступником прав оренди ТОВ «Агріколь-Самара». Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог оскільки з боку ТОВ «АКТИВ-РЗ» відсутнє систематичне невиконання умов договору оренди, щодо сплати орендної плати, колегія суддів відхиляє, оскільки договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки між ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» та ТОВ «Актив-РЗ» був укладений 01 листопада 2023 року, тобто до пред`явлення даного позову до суду, то усі права та обов`язки за договором оренди перейшли до ТОВ «Актив-Р3», який є належним відповідачем у справі, як правонаступник усіх прав та обов`язків попереднього орендаря ТОВ «Агріколь-Самара». Слід зазначити, що дані доводи відповідача на переконання колегії є помилковими, оскільки за даною логікою, у разі наступної (до часу сплати чергового платежу орендної плати) продажі ТОВ «Актив-РЗ» права оренди на належну позивачеві земельну ділянку, останній взагалі може бути позбавлений можливості отримати належне йому за укладеним з ним договором оренди, що є порушенням його прав як орендодавця. Також слід зазначити, що - орендна плата за 2021 рік була сплачена з порушенням строків, погоджених сторонами, так до 30 вересня 2021 року жодної виплати орендної не було, а була сплачена лише 29.10.2021 року (8050,00 грн.) та 26.11.2021 року (5635,00 грн.). Оренда плата за 2022 рік була сплачена також з порушення строків, погоджених сторонами, так як перша сплата орендної плати відбулась лише 28.12.2022 року у розмірі 4025,00 грн., а друга взагалі у наступному році, а саме 23.01.2023 року у розмірі 4025,00 грн. Орендна плата у розмірі 4025,00 грн., яка була сплачена у 2022 році, враховуючи податки (ПДФО 18% - 724,5 грн. та військовий збір 1,5% - 60,37 грн.), що разом становить 4809,87, є меншою за мінімальний розмір орендної плати, визначений додатковою угодою від 24.02.2015 року, що становить 5000,00 грн.; Орендна плата за 2023 рік взагалі не була виплачена, а тому враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, стосовно порушення умов договору в частині несплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Як вбачається із частини 1 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно з частиною 3 вказаної вище статті, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Частиною 1 статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Частиною 3 вказаної вище статті передбачено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Як вбачається із частини 1 статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Згідно з частиною 2 вказаної вище статті, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Наявні в матеріалами справи докази не спростовано, а тому апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду слід залишити без змін, а скаргу без задоволення, оскільки воно ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Інші доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін. Керуючись статтями 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-РЗ» залишити без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: О.В. Халаджи О.В. Агєєв Т.В. Космачевська Повний текст судового рішення складено 23 липня 2025 року. Головуючий-суддя О.В. Халаджи