Ухвала КАС ВС № 460/17030/23
від 24.07.2025 · АдміністративнаУХВАЛА 24 липня 2025 року м. Київ справа №460/17030/23 адміністративне провадження № К/990/29256/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мацедонської В.Е., суддів - Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі № 460/17030/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з травня 2012 року по січень 2013 року; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу за період з травня 2012 року по січень 2013 року, індексацію грошового забезпечення наростаючим підсумком починаючи з січня 2003 року в сумі 15 551, 61 грн., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; - зобов`язати відповідача відповідно до вимог Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів позивачу, у зв`язку з порушення встановлених строків нарахування виплати індексації грошового та забезпечення, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення починаючи з 01.06.2012 по 31.12.2012. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення починаючи з 01.06.2012 по 31.12.2012. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року, здійснити ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до вимог Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів ОСОБА_1 , у зв`язку з порушення встановлених строків нарахування та виплати індексації грошового забезпечення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року у справі № 460/17030/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною - залишено без руху та надано 10-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги особі, яка її подала, необхідно подати вмотивовану заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року у справі № 460/17030/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії. Не погоджуючись із рішенням першої інстанції та ухвалою апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду. Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України. Пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно із частиною 2 статті 13 КАС України не допускається касаційне оскарження судового рішення першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку. Як вбачається із матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року, яке оскаржується ІНФОРМАЦІЯ_2 , не переглядалось в апеляційному порядку, оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року у справі № 460/17030/23. Таким чином, оскаржуване відповідачем рішення суду першої інстанції не було переглянуте судом апеляційної інстанції, а тому в силу частини 2 статті 13, частини 1 статті 328 КАС України не підлягає перегляду в касаційному порядку. Разом з тим, щодо оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року. Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З матеріалів касаційного оскарження встановлено, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року у справі № 460/17030/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною - залишено без руху та надано 10-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги особі, яка її подала, необхідно подати вмотивовану заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин. З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення прийнято 02 січня 2024 року, а апеляційну скаргу сформовано у системі "Електронний суд" 20 березня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження виходячи з наступного. За правилами ч.2 ст.299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки. З аналізу ч.2 ст.299 КАС України вбачається, що використана законодавцем конструкція «незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення» є чіткою та не викликає множинного розуміння, а тому правила частини другої статті 299 КАС України передбачають обов`язок, а не право суду, не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню. Тобто, встановлений річний строк є присічним, таким, що не може бути поновлений. Це правило стосується випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень. Із зазначеного правила існує виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки. Матеріалами справи стверджується, що відповідач був повідомлений про розгляд справи, оскільки згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи (а.с.37), ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження від 24 липня 2023 року і копію позовної заяви з додатками 01 серпня 2023 року. Колегія суддів звернула увагу, що ІНФОРМАЦІЯ_2 є суб`єктом владних повноважень, однак подав апеляційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року у справі №460/17030/23 (повний текст якого складено 02 січня 2024 року) через підсистему Електронний суд 20 березня 2025 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення. Крім того, апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якому скаржник зазначає причини, які, на його думку, є поважними причинами пропуску такого строку, зокрема зазначає про те, що копію судового рішення скаржником так і не отримано. Колегією суддів встановлено, що станом на момент винесення оскаржуваного судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 не був зареєстрований у підсистемі Електронний суд; останній зареєстрований у Електронному суді 04 березня 2024 року. При цьому, колегія суддів звернула увагу на лист Державного підприємства "Інформаційні судові системи" №1605/3/11-30-25 від 25 березня 2025 року, в якому зазначено про те, що у випадках, коли користувач реєструється в кабінеті підсистеми Електронний суд після направлення судом документів до підсистеми ЕС, підтвердження про надходження таких документів до кабінету користувача не направляється до автоматизованої системи документообігу суду, оскільки датою отримання таких документів є дата реєстрації в підсистемі ЕС. Наведені вище обставини свідчать, що оскаржуване судове рішення доставлено скаржнику у кабінет підсистеми Електронний суд у день реєстрації, тобто 04 березня 2024 року. Таким чином, колегія суддів, враховуючи імперативність норми ч.2 ст.299 КАС України, яка містить заборону поновлення строку на апеляційне оскарження, вважала необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року у справі № 460/17030/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії. У касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що посадові особи (у тому числі посадові особи, відповідальні за ведення претензійної та позовної роботи) Рівненського зонального відділу виконують у визначених районах бойових дій, де доступ до інтернету та безпосередньо до електронної системи «Електронний суд» не є можливим. Отже, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 (у тому числі посадові особи, відповідальні за ведення претензійної та позовної роботи) не мали можливості забезпечити якісне представництво ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в свою чергу, призвело до невчасного подання апеляційного скарги. Надати докази, що підтверджують залучення посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 (у тому числі посадових осіб, відповідальних за ведення претензійної та позовної роботи) до виконання завдань в районах веденння бойових дій не є можливим, у зв`язку з тим, що документи, які підтверджують залучення посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 (у тому числі посадових осіб, відповідальних за ведення претензійної та позовної роботи) до виконання завдань в районах веденння бойових дій відносяться до інформації з грифом обмеженого доступу, а саме службової інформації. Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк, яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з касаційною скаргою. При цьому, із заяви скаржника не вбачалось, що об`єктивної неможливість подання скарги у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку саме із залученням всіх посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 (у тому числі посадових осіб, відповідальних за ведення претензійної та позовної роботи) до виконання завдань в районах веденння бойових дій, а також не надано будь-яких доказів в підтвердження зазначеного. Крім того, обмеженість Інтернету не може бути поважними причинами для поновлення строку звернення до суду, оскільки такі обставини не мають постійного та довготривалого характеру, та не доводять фактичну неможливості подання скаржником касаційної скарги протягом встановленого процесуальним законом строку. Отже, скаржник у касаційній скарзі не спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо пропуску присічного строку на подання апеляційної скарги. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував норми процесуального права (статтю 299 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року, а також щодо відмови у відкритті касаційного провадження на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року, оскільки воно не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 13, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, - УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року у справі № 460/17030/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі № 460/17030/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді М. В. Білак Ж. М. Мельник-Томенко