Ухвала КАС ВС № 420/5137/25

УХВАЛА 24 липня 2025 року м. Київ справа №420/5137/25 адміністративне провадження № К/990/30685/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Уханенка С.А., суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р., перевірив касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2025 року за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 28 липня 2021 року по 10 лютого 2025 року включно; -стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 28 липня 2021 року по 18 липня 2022 року у сумі 76227,48 (сімдесят шість тисяч двісті двадцять сім) гривень 48 копійок та за період з 19 липня 2022 року по 10 лютого 2025 року у сумі 107701,45 (сто сім тисяч сімсот одна) гривня 45 копійок; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-111 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за період з 01 счня 2020 року по 10 лютого 2025 року включно у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, встановленим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі № 400/4268/24. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі № 420/5137/25. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без руху. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року відмовлено ІНФОРМАЦІЯ_3 у задоволенні клопотання про відстрочення строку для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року по справі № 400/5137/25. Продовжено ІНФОРМАЦІЯ_3 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку для усунення недоліків відмовлено. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику. 21 липня 2025 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у цій справі. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Згідно з частиною третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2025 року, яку апеляційну скаргу повернуто заявникові у зв`язку з невиконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 06 червня 2025 року, а саме у зв`язку із несплатою судового збору. В касаційній скарзі скаржник вказує, що у період з листопада 2023 року по сьогоднішній день за кодом економічної класифікації 2800 на рахунках ІНФОРМАЦІЯ_4 були відсутні кошти необхідні для сплати судового збору. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що чинне законодавство передбачає обов`язок вчинення процесуальних дій у відповідь на ухвалу про без руху. Усвідомлюючи неможливість виконати вимоги ухвали про без руху у встановлений судом строк, учасник справи мав можливість використати процесуальний інструмент, передбачений приписами частини другої статті 121 КАС України, а саме звернення із заявою про продовження процесуального строку, встановленого судом. Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у встановлений судом строк, проте і цієї процесуальної дії відповідачем вчинено не було. З історії руху цієї справи вбачається, що ухвалою від 17 червня 2025 року продовжено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів, проте скаржник, незважаючи на продовжений строк, так і не виконав вимогу ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху від 06 червня 2025 року, а замість цього подав клопотання про продовження строку для усунення недоліків, що стало наслідком відмови у задоволенні цього клопотання та постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги на підставі частини другої статті 298 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. За приписами статті 8 КАС України адміністративний суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності. Верховний Суд наголошує, що надання процесуальних переваг одній із сторін, в тому числі шляхом неодноразового продовження строку для усунення недоліків процесуальних документів, нівелює закладені законодавцем принципи адміністративного судочинства в частині процесуальної рівності. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Перевіривши зміст поданої касаційної скарги, колегія суддів констатує, що в касаційній скарзі не містяться жодних аргументів щодо неправильної постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про повернення апеляційної скарги від 04 липня 2025 року. Сама по собі незгода з ухвалою суду апеляційної інстанції від 04 липня 2025 року про повернення апеляційної скарги без указання в касаційній скарзі яких процесуальних порушень припустився суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного процесуального судового рішення своєю чергою свідчить про необґрунтованість самої поданої касаційної скарги. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у цій справі. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2025 року за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур О.Р. Радишевська