Ухвала КАС ВС № 420/13617/24

УХВАЛА 24 липня 2025 року м. Київ справа №420/13617/24 адміністративне провадження № К/990/21692/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мацедонської В.Е., перевірив касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі №420/13617/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: У травні 2024 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просила: - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати з 21 травня 2022 року грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року; - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати з 01 січня 2023 року грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належне грошове забезпечення з 21 травня 2022 року по 30 серпня 2023 року з урахуванням розрахункової величин - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023року; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з урахуванням розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2022 року; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням розрахункової величин - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 року; - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21 травня 2022 року по 30 серпня 2023 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 21 травня 2022 року по 30 серпня 2023 року включно відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум; - стягнути з відповідача, військової частини НОМЕР_1 судові витрати. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року змінено у мотивувальній частині з підстав, викладених у цій постанові. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року залишено без змін. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі №420/13617/24. Верховний Суд ухвалою від 29 травня 2025 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів та документу про сплату судового збору. Так, скаржнику роз`яснено, зокрема, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними або відсутністю клопотання про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала Верховного Суду від 29 травня 2025 року отримана представником скаржника - 29 травня 2025 року о 21:49. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом другим частини шостої статті 251 КАС України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Отже, з урахуванням зазначених норм КАС України, ухвала Верховного Суду від 29 травня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою скаржнику 30 травня 2025 року, а останнім днем для усунення недоліків касаційної скарги є 09 червня 2025 року. На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду клопотання про звільнення або відстрочення чи розстрочення сплати судового збору. Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2025 року відмовлено Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення та розстрочення сплати судового збору. Продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги для сплати судового збору в повному обсязі. Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала Верховного Суду від 23 червня 2025 року отримана представником скаржника - 23 червня 2025 року о 20:49. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 липня 2025 року визначено колегію суддів для розгляду цієї касаційної скарги у складі: Жука А.В. (головуючий суддя), Мельник-Томенко Ж.М., Мацедонська В.Е. Станом на час прийняття вказаної ухвали жодних заяв, клопотань про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними доказами поважності причин пропуску такого строку, до Суду не надходило. Таким чином вимоги ухвали Верховного Суду від 29 травня 2025 року про залишення без руху скаржник не виконав. Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Аналіз указаних положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що у випадку залишення касаційної скарги без руху з підстав неповажності причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник повинен зазначити інші підстави для поновлення такого строку, ніж ті, що були зазначені при зверненні з касаційною скаргою та яким суд уже надав оцінку, і надати докази на підтвердження таким підставам. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» від 23 жовтня 1996 року; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» від 19 грудня 1997 року. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Враховуючи вищевикладене, відсутність клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів чи будь-яких інших заяв із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 333 КАС України. Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі №420/13617/24. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіА.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко В.Е. Мацедонська