Ухвала КАС ВС № 240/14536/24

УХВАЛА 24 липня 2025 року м. Київ справа №240/14536/24 провадження №К/990/29591/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі №240/14536/24 за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області (далі - відповідач, Оліївська сільська рада), у якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення п`ятдесят восьмої сесії Оліївської сільської ради №1371 від 04.07.2024 «Про дострокове припинення повноважень секретаря ради ОСОБА_1 »; - поновити позивача на посаді секретаря Оліївської сільської ради; - стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.07.2024 по день поновлення на посаді. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.02.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №240/14536/24, у задоволені адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач 11 липня 2025 року через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 та рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №240/14536/24, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке, що відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №240/14536/24 у спрощеному позовному провадженні. В касаційні скарзі скаржник, посилаючись на підпункти «а», «в», «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначає та обґрунтовує, що: - касаційна скарга стосується питань права, що мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; - справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника; - суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії справ незначної складності. Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі обґрунтовано наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі є: 1) пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, положення частини п`ятої статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування» та не врахували висновки, щодо застосування наведеної норми права, викладені у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №685/1490/16-а (щодо того, що дострокове припинення повноважень секретаря є «крайнім заходом») від 16.04.2020 у справі №495/5105/17 (щодо того, що «хоча рада має дискрецію, її рішення мають бути обґрунтованими, тобто прийнятими з урахуванням усіх обставин, що мають значення»); від 04.04.2018 №664/180/16-а, від 08.08.2019 у справі №500/6109/16-а (щодо того, що сесія, скликана з порушенням вимог Регламенту щодо строків повідомлення депутатів, є підставою для визнання її рішень протиправними); 2) пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування: - статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» стосовно порядку припинення повноважень секретаря ради, який одночасно здійснює повноваження голови; - статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 21 Регламенту Оліївської сільської ради стосовно тлумачення строку «не пізніш як за день до сесії» в контексті процедур місцевого самоврядування. Отже, доводи, які викладені в касаційній скарзі, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставами для відкриття касаційного провадження з метою перевірки вказаних скаржником обставин. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 328, 330, 334, 340, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі №240/14536/24.

2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

3. Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/14536/24.

4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. .................................. .................................. .................................. А.В. Жук А.Г. Загороднюк Ж.М. Мельник-Томенко Судді Верховного Суду