Ухвала КАС ВС № 420/1971/25

УХВАЛА 24 липня 2025 року м. Київ справа №420/1971/25 адміністративне провадження №К/990/26269/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року та ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі №420/1971/25 за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення збитків, В С Т А Н О В И В : 21 січня 2025 року військова частина НОМЕР_1 (надалі - відповідач, скаржник) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , відповідач), в якому позивач просив суд: стягнути з ОСОБА_1 18548 (вісімнадцять тисяч п`ятсот сорок вісім) гривень 65 копійок, в рахунок відшкодування завданих державі в особі позивача збитків; стягнути з ОСОБА_1 , на користь позивача (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок, в рахунок відшкодування завданих державі в особі військової частини НОМЕР_1 збитків внаслідок сплати судового збору. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року позов залишено без руху. 03 лютого 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків позову. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року задоволено заяву представника позивача, продовжено позивачу строк на усунення недоліків позову позивача до ОСОБА_1 про стягнення збитків. 03 березня 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків позову. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року задоволено заяву представника позивача, продовжено позивачу строк на усунення недоліків позову військової частини НОМЕР_1 до відповідача про стягнення збитків. Вказаною ухвалою встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали. 02 квітня 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків позову. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у задоволенні заяви представника позивача про продовження строку для усунення недоліків відмовлено. Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення збитків повернути позивачеві, роз`яснивши, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. На зазначене судове рішення позивач подав апеляційну скаргу. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2025 року в зв`язку з несплатою судового збору скарга була залишена без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків 5 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року повернути апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 заявнику. Не погодившись з такими судовими рішенням судів попередніх інстанції, скаржником подано касаційну скаргу. Верховний Суд ухвалою від 03 липня 2025 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі, а також доказів надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України. На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 липня 2025 року визначено колегію суддів для розгляду цієї касаційної скарги у складі: Жука А.В. (головуючий суддя), Мельник-Томенко Ж.М., Кашпур О.В. Вирішуючи заявлене клопотання, колегія суддів виходить з такого. Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VІ). Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору. Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні. Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі. Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку. Подані заявником докази не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати. З огляду на наведене суд вважає, що заява скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб`єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону №3674-VІ. Слід зазначити, що скаржником не надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" та вжиття скаржником послідовних та вичерпних заходів для сплати судового збору за подання касаційної скарги. За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає. В той же час, відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд приходить до висновку про можливість для продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків, для надання можливості скаржнику сплатити судовий збір в повному обсязі. Керуючись частиною третьою статті 3, статтею 121, статтею 332,КАС України, Суд - УХВАЛИВ :

1. Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги для сплати судового збору в повному обсязі.

3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко О.В. Кашпур , Судді Верховного Суду