Постанова 4857 № 300/198/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ головуючий суддя у першій інстанції: Боршовський Т.І. 24 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/198/25 пров. № А/857/20074/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці на Додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 300/198/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейлвест» до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, - ВСТАНОВИВ: 13.01.2025р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рітейлвест» (далі по тексту ТзОВ «Рітейлвест») звернувся з позовом до Івано-Франківської митниці, в якому просив суд: -визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000144/1 від 25.11.2024р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206060/2024/000180. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2025р. позов задоволено. 15.04.2025р. позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 300/198/25, в якій просив суд, стягнути з Івано-Франківської митниці на користь судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17500,00 грн. та витрати на перекладача в розмірі 8200,00 грн. Додатковим Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2025р. заяву задоволено частково. Суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України на користь ТзОВ «Рітейлвест» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень та судові витрати на оплату послуг перекладача в розмірі 8200 (вісім тисяч двісті) гривень. У решті частини вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд відмовив . Не погоджуючись із Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2025р., апелянт Івано-Франківська митниця подав апеляційну скаргу. Апелянт просить суд, Додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2025р. скасувати та прийняти нову постанову якою заяву залишити без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість додаткового рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач до матеріалів справи долучив: платіжні інструкцій про оплату за юридичні послуги за №272 від 10.04.2025р. на суму 7000,00 грн., №231 від 10.12.2024р. на суму 5000,00 грн., № 225 від 05.12.2024 на суму 3000,00 грн., № 273 від 10.04.2025р. на суму 2500,00 грн.; копію ордера на надання правничої допомоги серії АТ № 1087722 від 10.01.2025р.; платіжна інструкція № 249 від 06.02.2025р. про оплату за послуги перекладу згідно акту № 2866 на суму 8200,00 грн.; копію акту виконаних робіт № 2866KIV про переклад з турецької та англійської мов на українську мову; копію договору про надання правничих послуг від 26.11.2024р.; копію акту прийому-передачі послуг до договору про надання правничої допомоги від 26.11.2024р. з описом робіт, виконаних адвокатом Шевченко К.Т. по справі № 300/198/25, на суму 17500,00 грн. ст.16 КАС України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. У п.4, п.6, п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.05.2012р. № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування таких витрат за умови їх підтвердження належними доказами. Так, відповідно до копії акту прийому-передачі послуг до договору про надання правничої допомоги від 26.11.2024 з описом робіт, виконаних адвокатом Шевченко К.Т. по справі № 300/198/25, адвокатом Шевченком К.Т. надано ТОВ «Рітейлвест» такі послуги: аналіз проблеми, консультацію клієнта, узгодження правової позиції, вивчення та правовий аналіз доказів по справі, вивчення та правовий аналіз судової практики в подібних спорах з митними органами, підготовка адміністративного позову та додатків до нього, вивчення та правовий аналіз відзиву Івано-Франківської митниці, підготовка відповіді на відзив та додатків до неї згідно вимог ст. 163 КАС України, підготовка та подання заяви про усунення недоліків у зв`язку зі здійсненими перекладами, підготовка та подання заяви про винесення додаткового рішення. Законодавцем передбачено можливість вирішення питання щодо відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу шляхом ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення в частині розподілу судових витрат. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що правильним є висновок суду першої інстанцій про те, що наданими позивачем доказами підтверджується факт понесення витрат на професійну правничу допомогу за подання позову в цій справі. Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Так, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги щодо розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, апелянт зазначив, що перелік послуг наданих адвокатом не відповідає дійсності, оскільки це не вимагало значного обсягу технічних робіт, а справа не є складною тощо. В ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу вищевикладеного, видно, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 922/902/19. ст.134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч.5 ст.134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020р. у справі № 320/3271/19. При визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі "East/West Allianse Limited" суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим. З врахування складності справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, колегія суддів вважає співмірною компенсацією вартість виконаної роботи в розмірі -4000,00 грн., які суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з суб`єктів владних повноважень в користь позивача. Стосовно витрат на послуги перекладача колегія суддів зазначає про таке. Із змісту заяви від 14.04.2025р. про ухвалення додаткового рішення у справі № 300/198/25 видно, що позивач просив суд, стягнути з митного органу 8200,00 грн. понесених витрат на послуги з перекладу ФОП ОСОБА_1 з турецької та англійської мов на українську мову. На підтвердження таких ТзОВ «Рітейлвест» надав суду акт виконаних робіт № 2866KIV та платіжну інструкцію № 249 від 06.02.2025р. на суму 8200,00 грн. Верховний Суд в постанові від 31.03.2020р. за результатом розгляду справи № 160/7049/19 зазначив: «…Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має з`ясувати, чи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, тощо…». З огляду на зміст акту виконаних робіт № 2866KIV, який долучений до заяви від 14.04.2025р., здійснено переклад з турецької та англійської мов на українську мову на суму 8200,00 грн. При цьому, зазначено, що такий переклад здійснювався на виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2025р. у справі № 300/198/25. Зважаючи на вищевикладене, документально підтверджені судові витрати на оплату послуг перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також в п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів видно, що до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни додаткового рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.134-139, 229, 242, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці залишити без задоволення, а Додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 300/198/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель