Постанова Миколаївський апеляційний суд № 473/207/25

24.07.25 22-ц/812/1317/25 Провадження № 22-ц/812/1317/25 Головуючий суду першої інстанції Кащак А.Я. Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 липня 2025 року м. Миколаїв Справа № 473/207/25 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Царюк Л.М., суддів Крамаренко Т.В., Серебрякова Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 30 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Кащак А.Я., в залі судового засідання в с-щі Доманівка, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В: 13 січня 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що 19 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 915623865 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. 19 лютого 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переказало грошові кошти в сумі 9 000 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 , а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти в порядку та строки, що визначені договором. Відповідач умов кредитного договору не виконав. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі ТОВ «Таліон Плюс») укладено договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 19 лютого 2021 року № 915623865. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінасова компанія «Онлайн Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 19 лютого 2021 року №915623865. 02 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 02/12/24-У, згідно з яким до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 33 043 грн. Посилаючись на викладене, ТОВ «Юніт Капітал» просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 33 043 грн. Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 30 квітня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що ТОВ «Юніт Капітал» не довело порушення його прав з боку відповідача ОСОБА_1 та наявність права звернення до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19 лютого 2021 року №91563865, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а також відсутні належні докази на підтвердження будь якої заборгованості у відповідача по наданому кредиту. Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Юніт Капітал» подало апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило його скасувати та постановити нове, яким задовольнити вимоги позову в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що з урахуванням визначених строків дії договору факторингу та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28 листопада 2018 року по 31 грудня 2024 року. Сторони виконали умови договору факторингу № 28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу № 28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 25 травня 2021 року, тобто після укладання Кредитного договору від 19 лютого 2021 року № 915623865. Відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, позивач надав до суду першої інстанції всі належні докази, а саме. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30 грудня 2024 року включно, всі інші умови залишились без змін. Підписання реєстру прав вимог - передача права вимоги відбулась в межах часових рамок чинності Договору факторингу до 30 грудня 2024 року. Реєстри прав вимоги можуть бути укладені в будь-який момент чинності Договорів факторингу, а перехід права вимоги відбувається в день підписання кожного з реєстрів. Укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Право вимоги по кредитному договору від 19 лютого 2021 року № 915623865 передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому позивачу на підставі Реєстру, який оформлений належним чином Підготовлені розрахунки заборгованості не суперечать один одному та узгоджуються з іншими письмовими доказами у справі, зокрема із витягами Реєстру прав вимоги від 25 травня 2021 року № 135 до договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, Реєстру прав вимоги від 30 травня 2023 року № 9 до Договору факторингу від 05 серпня 2020 року № 05/0820-01. За весь період перебування права вимоги за вищезазначеними договорами, Позивач не здійснив жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржника. На день розгляду справи відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надходило. За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 19 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 91563865 у формі електронного документа з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором MNV74K4Q. Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі 9 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період). У випадку надання кредиту не в день укладення договору, строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту за договором (п. 1.7). Згідно із підпунктом 1.4.1. Договору сторони погодили, що виключено на період строку, визначеного у пункті 1.2 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 438.00 процентів річних, що становить 1.20 процентів від суми кредиту за кожен день користування ним. За умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п.1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.2. Договору строку, нарахування процентів з користування Кредитом здійснюється за Індевідуальною процентною ставкою в розмірі 469,78 (чотириста шістдесят дев`ять сімдесят вісім сотих) процентів річних, що становить 1,29 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. У разі сукупного продовження дисконтного періоду на строк, що дорівнює чи більше ніж 31 та 46 днів від дати закінчення вказаного в п.1.2 Договору строку, позичальнику може бути надано додаткову знижку від Індивідуальної процентної ставки, що розраховується в порядку передбаченому Правилами постійно діючої програми «Рівні лояльності» rредитодавця, які розміщені на cайті кредитодавця. Станом на дату укладення цього договору позичальнику присвоєний 3 Рівень лояльності, що не може бути змінено( переглянуто) до моменту повного виконання цього договору. (підпункт 1.4.2. Договору) Згідно з підпунктом 1.4.3. у випадку користування Кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, в порядку, передбаченому п.1.3 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною с ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами та базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальними процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст..212 ЦК України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором, щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, з урахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п.1.3 цього договору. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більше ніж 1,70 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору. Відповідно до п. 1.10 договору позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня дисконтного періоду (в термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8 цього договору, оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом дисконтного періоду. Згідно пункту 1.11 Договору, основна сума кредиту має бути повернена на пізніше дати закінчення дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії договору на умовах пункту 1.7. Договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами підпункту 1.7.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час. Відповідно до пункту 4.2. Договору строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.7 договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п. 1.3. та п. 1.7. Договору. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання. Пунктом 4.3. Договору передбачено, що сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні частини 2 статті 625 ЦК України. У пункті 4.4. Договору зазначено сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Договір № 915623865 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № MNV77К4Q. У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 19 лютого 2021 року зазначені персональні дані позичальника ОСОБА_1 , дата укладення договору 19 лютого 2021 року, сума кредиту 9 000 грн., строк кредиту - 30 днів, номер карти позичальника 5168-74ХХ-ХХХХ-9708. У довідці щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», яка сформована 05 червня 2023 року, ОСОБА_1 зазначений як позичальник, сума кредиту 9 000 грн., строк кредиту - 30 днів, процентна ставка - 1,700 % в день, акцепт оферти позичальником - підписання договору одноразовим ідентифікатором MNV77К4Q відбувся 19 лютого 2021 року о 10:57:40. На підтвердження надання кредиту на підставі вказаного договору ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надало платіжне доручення від 19 лютого 2021 року, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано кошти на рахунок ОСОБА_1 на суму 9 000 грн. Електронним повідомленням ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» від 02 грудня 2024 року товариством підтверджено, що надавач платіжних послуг АТ «Сенс Банк» перерахував отримувачу АТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти 9 000 грн особі отримувачу ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 . 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно з пунктом 1.3 цього договору право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Відповідно до пункту 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку № 1 до Договору. Пунктом 4.1 Договору факторингу визначено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. За пунктом 8.2 Договору факторінгу строк цього договору закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. 28 листопада 2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно до якої пункт 8.2 викладено в новій редакції, за яким строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. 31 грудня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції. Пунктом 1.2 цієї Договору у новій редакції визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Відповідно до пункту 1.3 Договору у новій редакції під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.5 Договору у новій редакції встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цієї угоди. Згідно з пунктом 2.1 розділу 2 Договору у новій редакції клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до пункту 8.2. Договору у новій редакції строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 81.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором 31 грудня 2021 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 27, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2022 року. 31 грудня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 31, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2023 року. 31 грудня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 32, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2024 року. 25 травня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року підписали реєстр вимоги № 135, в якому під № 1676 значиться ОСОБА_1 , за яким рахується заборгованість за кредитним договором № 915623865 від 19 лютого 2021 року на загальну суму 22 279.00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 9 000 грн., по відсоткам 13 279.00 грн. 05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до пункту 8.2 якого строк дії цього договору закінчується 04 серпня 2021 року. Пунктом 2.1 розділу 2 Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року визначено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до пункту 1.3 Договору факторингу № 05/0820-01 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. В той же час, відповідно до пункту 1.5 зазначеного договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору. 03 серпня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали додаткову угоду № 2 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно якої сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно. 30 грудня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно якої сторони домовилися продовжити строк дії договору до 30 грудня 2024 року включно. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року в даному реєстрі під № 10215 значиться ОСОБА_2 , за яким значиться заборгованість за кредитним договором № 915623865 від 19 лютого 2021 року на загальну суму 33 043.00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 9 000 грн., по відсоткам 24 043.00 грн. 02 грудня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 02/12/24-У, п. 1.1 розділу 1 якого передбачено, що фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату (ціна продажу), а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1, який є невід`ємною частиною договору. Відповідно до пункту 1.2. Договору факторингу № 02/12/24-У перехід від 02 грудня 2024 року Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. На підставі акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 02/12/24-У від 02 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняло реєстр боржників в кількості

704. Відповідно до витягу з реєстру боржників від 02 грудня 2024 року до договору факторингу № 02/12/24-У від 02 грудня 2024 року в даному реєстрі під № 126 значиться ОСОБА_1 , за яким значиться заборгованість за кредитним договором № 915623865 від 19 лютого 2021 року на загальну суму 33 043.00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 9 000 грн, по процентам 24 043.00 грн. Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 915623865 від 19 лютого 2021 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 84 867,80 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 9 000 грн, по відсоткам 16 533.00 грн. За вказаним договором кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит в розмірі 9 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі та додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (пункт 1.1 договору). Згідно з пунктом 1.2 договору, кредит надавався строком на 30 днів (з можливістю продовження строку). Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 438,00 процентів річних, що становить 1,2 процентів в день від суми кредиту за час користування ним (пункт 1.4). У правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зазначено: загальні положення, терміни та визначення, що використовуються у цих правилах, порядок надання кредиту та підписання електронного договору, порядок продовження дисконтного періоду, порядок погашення кредиту та сплати процентів, захист персональних даних, звільнення від відповідальності форс-мажор, порядок вирішення спорів, внесення змін та доповнень у правила та електронний договір, порядок доступу клієнта до електронних договорів, додаткових угод, додатків до електронних договорів та іншої інформації, заключні положення. ОСОБА_1 подав до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заявку на отримання грошових коштів в кредит від 19 лютого 2021 року із зазначенням загальної інформації, персональних даних, адреси місця проживання, електронної пошти, номера телефону, номера картки. З довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 05 червня 2023 року вбачається, що одноразовий ідентифікатор MNV74K4Q відправлено позичальнику 19 лютого 2021 року о 10:57:40 год. на зазначений ним номер телефону НОМЕР_2 , ідентифікатор введено позичальником 19 лютого 2021 року о 10:58:20 год., перерахування грошових коштів відбулося 19 лютого 2021 року о 10:58:32 год. З Порядку дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та Алгоритму дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення кредитного договору кредиту на сайті є неможливим. Відповідно до довідки № 20.1.0.0.0/7-250224/101241-БТ, виданої АТ КБ «ПриватБанк» 03 березня 2025 року, в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 іметовано карту № НОМЕР_3 на яку 19 лютого 2021 року здійснено переказ коштів в сумі 9 000 грн. Згідно з платіжним дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснено переказ коштів ОСОБА_1 у розмірі 9 000 грн, відповідно до договору № 915623865 від 19 лютого 2021 року на платіжну карту № НОМЕР_1 . Встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01, зі строком дії до 28 листопада 2019 року. Згідно укладених між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» додаткових угод від 28 листопада 2019 року № 19, від 31 грудня 2020 року № 26, від 31 грудня 2021 року № 27, від 31 грудня 2022 року № 31 та від 31 грудня 2023 року № 32 було продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2024 року. Предметом договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 є відступлення права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Пунктом 1.2 договору факторингу визначено, що «кредитний договір» - кредитний договір, укладений між клієнтом і боржником, права вимоги за яким відступаються, та який відповідає наступним критеріям: боржником за кредитним договором виступає фізична особа та кредит не забезпечується заставою. Перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме в реєстрах прав вимог. Під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (пункт 1.3 договору факторингу). У пункті 1.5 договору факторингу зазначено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма реєстру прав вимоги наведена в додатку № 1 до цього договору. Пунктом 4.1 договору встановлено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 25 травня 2021 року № 135 до договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 (зазначений під номером 1676) за кредитним договором від 19 лютого 2021 року № 915623865 на загальну суму 22 279 грн. У довідці, виданій первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 02 грудня 2024 року № 915623865/ФК зазначено, що 25 травня 2021 було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором № 915623865 від 19 лютого 2021 року, укладеного з ОСОБА_1 , ТОВ «Таліон Плюс», згідно укладеного договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, згідно умов якого TOB «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження TOB «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим Договором (пункт 2.1 Договору). Право вимоги переходить від TOB «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» з моменту підписання ними реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку (пункт 4.1 Договору). Згідно укладених між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» додаткових угод до Договору факторингу від 05 серпня 2020 року № 05/0820-01, від 03 серпня 2021 року за № 2, від 30 грудня 2022 року № 3 було продовжено строк дії договору факторингу до 30 грудня 2024 року включно. На підтвердження переходу від ТзОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 19 лютого 2021 року № 915623865. в сумі 33 043.00 грн позивачем надано витяг з реєстру прав вимоги від 30 травня 2023 року № 9 до договору факторингу від 05 серпня 2020 року № 05/0820-01. 02 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 02/12/24-У, згідно умов якого TOB «Юніт Капітал» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження TOB «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ціна продажу) за плату, а TOB «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступити TOB «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику, пеню за порушення грошового зобов`язання та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту) (пункт 1.1 Договору). Відповідно до пункту 1.2 Договору факторингу перехід від TOB «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до TOB «Юніт Капітал» прав вимоги заборгованості боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого TOB «Юніт Капітал» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. На підтвердження переходу від ТОВ «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 19 лютого 2021 року № 915623865 в сумі 33 043 грн позивачем надано витяг з реєстру боржників до договору факторингу від 02 грудня 2024 року № 02/12/24-У. За вимогами статей 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, звертає увагу на таке. Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України). Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. При цьому, в частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Як вбачається з матеріалів справи, 19 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 915623865 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора № MNV74K4Q. Зазначений правочин вчинено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відтак, доведеним є факт укладення між первісним кредитором та відповідачем кредитного договору № 915623865 від 19 лютого 2021 року. Відповідно до платіжного доручення від 19 лютого 2021 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 9 000 грн. Відповідно до довідки № 20.1.0.0.0/7-250224/101241-БТ, виданої АТ КБ «ПриватБанк» 03 березня 2025 року, в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 іметовано карту № НОМЕР_3 на яку 19 лютого 2021 року здійснено переказ коштів в сумі 9 000 грн. Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, погодженому сторонами. Звертаючись до суду з вказаними позовними вимогами, позивач посилався на те, що до нього перейшло право вимоги до відповідача за договором № 915623865 від 19 лютого 2021 року на підставі договорів факторингу, які були укладені 28 листопада 2018 року, 05 серпня 2020 року та 20 серпня 2024 року, та на підставі додаткових угод, якими продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, а також на підставі вищевказаних реєстрів прав вимоги. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за укладеним договором. Між тим з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується. Так, відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231" до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення. Згідно з частинами 1, 2 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. Так, з матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої пункт 8.2 договору викладено в новій редакції, за яким строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. 31 грудня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції. Пунктом 1.2 цього договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Відповідно до пункту 1.3 такого договору під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.5 Договору факторингу в новій редакції встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору. Згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору факторингу в новій редакції клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 8.2. строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 81.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. 31 грудня 2021 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 27, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2022 року. 31 грудня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №31, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2023 року. 31 грудня 2023року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 32, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2024 року. 25 травня 2021 року представники ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року підписали реєстр вимоги № № 135 , в якому під № 1676 значиться ОСОБА_1 , за яким рахується заборгованість за кредитним договором 19 лютого 2021 року № 915623865. на загальну суму 22 279 грн. 05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до п. 8.2 якого строк дії цього договору закінчується 04 серпня 2021 року. Пунктом 2.1 розділу 2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року визначено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 05/0820-01 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. В той же час, відповідно до п. 1.5 зазначеного договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору. 03 серпня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно якої сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно. 30 грудня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно якої сторони домовилися продовжити строк дії договору до 30 грудня 2024 року включно. На підтвердження переходу від ТзОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 19 лютого 2021 року № 915623865. в сумі 33 043.00 грн позивачем надано витяг з реєстру прав вимоги від 30 травня 2023 року № 9 до договору факторингу від 05 серпня 2020 року № 05/0820-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року в даному реєстрі під № 10215 значиться ОСОБА_1 , за яким значиться заборгованість за кредитним договором від 19 лютого 2021 року № 915623865 на загальну суму 33 043.00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 9 000 грн., по відсоткам 24 043.00 грн. 02 грудня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 02/12/24-У, пунктом 1.1 розділу 1 якого передбачено, що фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1, який є невід`ємною частиною договору. Відповідно до пункту 1.2. Договору факторингу № 02/12/24-У перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. На підставі акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 200824 від 20 серпня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняло реєстр боржників в кількості

704. Відповідно до витягу з реєстру боржників від 02 грудня 2024 року до договору факторингу № 02/12/24-У в даному реєстрі під № 126 значиться ОСОБА_1 , за яким значиться заборгованість за кредитним договором від 19 лютого 2021 року № 915623865 на загальну суму 33 043.00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 9 000 грн., по відсоткам 24 043.00 грн. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що укладання договорів факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» та між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договори факторингу були чинними. При цьому, право вимоги по кредитному договору від 19 лютого 2021 року № 915623865 були передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «Онлайн фінанс», а в подальшому позивачу ТОВ «Юніт Капітал» на підставі реєстрів, які оформлені належним чином. При цьому, відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, право вимоги означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Розділом 4 вказаного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно пунктом 4.1. право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Аналогічні умови зазначено і в договорах факторингу, укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Відтак, умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки. Крім того, додатковими угодами, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання реєстру права вимоги. Реєстри про передачу права вимоги, наявні у матеріалах справи, є належними доказами щодо передачі відступлення права вимоги у спірних правовідносинах. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність позивачем факту відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», і відповідно до наступних кредиторів. Щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача. Так, відповідно до пункту 1.2 кредитного договору, кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період). У випадку надання кредиту не в день укладення договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту. Згідно з пунктом 1.7. кредитного договору, сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні статті 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії на наступних умовах: 1.7.1. зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; 1.7.2 з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839.50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Як вбачається з виписки з особового рахунку за кредитним договором від 19 лютого 2021 року № 915623865, заборгованість відповідача становить 33 043.00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 9 000 грн., по відсоткам 24 043.00 грн. З розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки у розмірі 24 043.00 грн розраховані за період з 25 травня по 16 липня 2021 року. Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст. Відповідно до частини 1 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України). Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору. Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Отже, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц. У справі, яка переглядається, строк виконання зобов`язання у повному обсязі настав 19 липня 2021 року (не більше, ніж 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду - 20 квітня 2021 року). З розрахунку заборгованості вбачається, що за кредитним договором від 19 лютого 2021 року № 915623865, заборгованість нараховувалась до 16 липня 2021 року включно, тобто в межах строку виконання зобов`язання за кредитним договором та складає 33 043.00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 9 000 грн., по процентам 24 043.00 грн. З розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки у розмірі 24 043.00 грн розраховані за період з 25 травня по 16 липня 2021 року. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за кредитом у розмірі 9 000 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 24 043.00 грн. Відповідач, заперечуючи свою заборгованість за кредитним договором, посилався на те, що він виплатив кредит в повному обсязі, та просив застосувати до спірних правовідносин положення пункту 15 статті 14 Закону України про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». Зазначені доводи відповідача не можуть бути задоволені з огляду на таке. Відповідач стверджує, що ним було сплачено 19 березня 2021 року платіж у розмірі 3 024 грн, 29 квітня 2021 року -75 грн та 07 травня 2021 року - 155 грн. Між тим, всі ці платежі були враховані кредитором відповідно до наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», однак сума погашених коштів не покриває заборгованості ні за тілом кредиту, ні за процентами, які за умовами кредитного договору змінювалися, оскільки кредитні кошти не було повернуто в дисконтний період 30 днів. З документів, що надані відповідачем, встановлено, що ОСОБА_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 07 серпня 2022 року № 216 проходить військову службу в Збройних Силах України безпосередньо бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Покровській район н.п. Курахове, н.п. Іллінка. Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави. Отже, з огляду на зазначену норму Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» такі гарантії передбачені для військовослужбовців з часу їх призову на військову службу. Як встановлено, відповідач був призваний на військову службу в липні 2022 року, проте боргові зобов`язання, що виникли внаслідок неповернення позичених коштів за кредитним договором за період з 25 травня по 16 липня 2021 року, під час, коли відповідач не мав статусу військовослужбовця, а тому до спірних правовідносин не підлягає застосуванню зазначена норма Закону. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за кредитом у розмірі 9 000 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 24 043.00 грн. Отже суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Банку. Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України). З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в порушення норм матеріального та процесуального права безпідставно відмовив Банку в задоволенні його вимог, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Щодо судового збору. Відповідно до частин 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частини 13 статті 141 ЦПК України). Так, за подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., а за подання апеляційної скарги - 3 633,60 грн. Враховуючи, що судом апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, вказані з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2 422,40 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3 633,60 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом. Щодо витрат на правничу допомогу. Згідно з положеннями частин 1-5 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат,які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137, частина 8 статті 141 ЦПК України). Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20. Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Із наданих та досліджених доказів на підтвердження витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги у судах першої та апеляційної інстанцій, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що звертаючись до суду апеляційної інстанції представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» - Тараненко А.І. просив суд стягнути із відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» витрати на професійну допомогу у розмірі 13 000 грн., з яких 7 000 грн. в суді першої інстанції, та 6 000 грн. в апеляційній інстанції. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу сторона апелянта надала копію договору про надання правової допомоги № 03/12/2024-01 від 03 грудня 2024 року, що підписано сторонами АО «Тараненко і партнери» та ТОВ «Юніт Капітал». Відповідно до пункту 3.3 договору про надання правової допомоги гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03 грудня 2024 року. Відповідно до пункту 3.4. після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг. Також, позивачем надано протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03 грудня 2024 року, який є додатком до договору, додаткову угоду № 3 до договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03 грудня 2024 року, а також акт прийому-передачі наданих послуг від 03 грудня 2024 року. Актом прийому-передачі наданих послуг від 03 грудня 2024 року, який є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03 грудня 2024 року, АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» засвідчили, що виконавець надав, а клієнт отримав такі послуги: складання позовної заяви - 5 000 грн. (2 год.), вивчення матеріалів справи - 1000 грн. (1 год), підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації - 500 грн. (1 год), підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500 грн (1 год). Всього надано послуг на загальну суму 7000 грн. (а.с. 34). Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат в суді першої інстанції, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що зазначені позивачем витрати на правничу допомога адвоката, які включають послуги: вивчення матеріалів справи та складання позовної заяви зводяться до єдиної дії - підготовка та подання позовної заяви і за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окремі послуги. За таких обставин, надавши оцінку доказам щодо понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, врахувавши складність справи, суть спору, характер послуг, а також необхідність дотримання критерію розумності та справедливості, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи у суді першої інстанції є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. Досліджуючи докази на підтвердження витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. До апеляційної скарги апелянтом було долучено акт Актом прийому-передачі наданих послуг, який є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03 грудня 2024 року, яким АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» засвідчили, що виконавець надав, а клієнт отримав такі послуги: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до боржника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 03/12/2024-01 від 03 грудня 2024 року 6 000 грн (2 год.) (а.с. 143, зворот). Отже, ТОВ «Юніт Капітал» на підтвердження понесення вищезазначених витрат надано лише копію акту прийому-передачі наданих послуг від 03 грудня 2024 року, з якого вбачається, що професійна правнича допомога надана на загальну суму 6 000 грн за складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до боржника ОСОБА_1 , що ніяким чином не підтверджує витрати на правничу допомогу понесені при розгляді справи в суді апеляційної інстанції. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції з підстав недоведеності таких витрат. Керуючись статтями 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити. Рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 30 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 33 043.00 грн заборгованості за договором № 915623865 від 19 лютого 2021 року, що складається із 9 000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 24 043.00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, а також 6 056.00 грн судового збору та 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Л.М. Царюк Судді: Т.В. Крамаренко Т.В. Серебрякова Повне судове рішення складено 24 липня 2025 року.